Фольклор

Змiст :
Поняття фольклору
Жанри
Фольклор -енциклопедія життя

Фольклор - усна народна творчість. Фольклор сукупність створених в народному середовищі поетичних творів, що існують в усній формі.

Деякі жанри фольклору:
Загадки
Потiшки
Примовки
Заклички
Пестушки
Скоромовки
Перевертень
Казки
Пісні

Загадки - жанр фольклору, в якому по змiсту в питанні образу треба знайти правильну відповідь. Як правило, більшість загадок побудовано на перерахування ознак задуманого предмета.

Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа –
В них таке смачненьке м'ясо…
Вовку-брату я сестриця,
А зовуть мене… (Лисиця)

Потiшки - жанр дитячого фольклору, жартівливі віршики, якими батьки супроводжують перші ігри з дитиною.

Потiшки
Горобчику, горобчику,
Не ходи на дощику:
Буде горло боліти,
Буде лікар ходити,
Не пускатимуть в садок
До малесеньких діток.
В мами є великий горщик,
Мама в ньому варить борщик,
І такий смачний той борщик,
Що ми ладні з'їсти горщик.

Скоромовка - народно-поетичний твір, побудований на поєднанні звуків, що ускладнюють швидке і чітке вимовляння слів.

Соромовки
На столі стоїть сільниця,У сільниці – сіль.
Бабин біб розцвів у дощ,буде бабі біб у борщ.
Лис малий і більший лис
По гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису –
Лис лисички ніс із лісу

Примовки - твір жартівливого характеру, малий жанр російського фольклору. Примовки можуть являти собою жартівливий діалог, звернення, смішний епізод, побудований на алогізмі.

Примовки
Петя-Петя-Півник,Петя - червоний гребінець,
Він пішов По доріжці
І копієчку знайшов,
Купив собі чобітки,
А курочцi - сережки!
Дори, дори, у Федори
Пташки фарбували паркани
Пір'їнками, хвостиками,
І просилися в гості:
"Чив-чив, квости,
Пусти, Федора, в гості!"

Заклички - жанр дитячого фольклору, наївне поетичне звернення до сил природи.

Заклички
Вигрій, вигрій, сонечко
Вигрій, вигрій, сонечко,
На широке полечко,
На наше подвір'ячко,
На бабине зіллячко.
Там дід косить,
Сонця просить,
Хмару розбиває,
Сонця добуває.
Бий, дзвоне, бий!
Хмару розбий.
Іди, іди, дощику
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику,
Поставлю на вербі,
Щоб винили горобці.
Я яєчком забілю,
А яєчко прісне,
А сонечко блисне

Пестушки - жанр дитячого фольклору, віршики, які супроводжують дії батьків.

Пестушки
Купалися ластів’ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми білотілі
Та ще білолиці.
Купалися ластів’ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми чорнобриві
Та ще білолиці.
У любисточку купали,
Живу воду наливали,
Щоб здоров’я тіло мало,
Лиха-горенька не знало.
Ручкою дитини водять по обличчю:
Летіла пчола коло чола – бумц!
Летіла оса коло носа – бумц!
Летіла мушка коло вушка – бумц!
Летів жук, в оцьо – бух!
Показують, як лізе рак, а потім легенько щипають дитину:
Лізе рак по стіні
В червоному кафтані.
Щипати чи ні?

Перевертень (паліндром - біжить назад) - фраза, яка може читатися спереду назад і ззаду наперед зі збереженням сенсу.

Перевертенi
Камиш –
Кабан -
Рано –
Качай-
мишка
банка
нора
чайка

Казка - розповідний жанр фольклору, в якому на основі фантастичною умовності відтворюється узагальнене зображення світу і людини.

Заяче сало
Їхав пан з кучером Іваном у далеку дорогу. Вони їхали мовчки, але мовчанка обридла. Пан і надумав поговорити. В цей час вискочив заєць. Пан і почав свою розмову з зайця.
— От у мене в лісі водяться зайці, тільки не такі, як оце пострибав маленький, а великі. Я з-за границі привіз на розплід. Одного разу я зібрався на охоту, взяв із собою чоловік з десять загоничів. Вони нагнали на мене зайців, а я їх тільки бах! та бах! Тоді я набив їх десятків зо три. А одного забив, то такого величезного, як баран завбільшки! Ну, а коли здер з нього шкуру, то було більш як півпуда сала. От які в мене зайці!
Кучер слухав, слухав, а далі і каже:
— Но-о, гніді, скоро вже і міст той, що під брехунами ламається.
Почув це пан і каже:
— Чуєш, Іване, так от які зайці бувають! Правда, що в нього півпуда сала то не було, а так, фунтів з десять.
— Звісно, заєць зайцем, — каже Іван.
Ну, їдуть далі, а пан знову до Івана:
— От що, Іване, а чи скоро вже буде той місток?
— Та скоро вже, пане, — каже Іван.
— Так от знаєш, Іване, — продовжує пан, — мабуть, що на тому зайцеві і десяти фунтів сала не було, так фунтів три-чотири, не більше.
— Та мені що, — каже Іван, — хай буде і так.
Але проїхали трохи, пан повертівся на місці та й знову:
— А чи скоро, Іване, вже той міст буде?
— Так, скоро, пане, ось-ось, тільки в долинку спустимось.
— Гм, — каже пан, — а знаєш, Іване, на тому зайцеві і зовсім сала не було! Сам знаєш, яке на зайцеві сало.
— Та звісно, — каже Іван, — заєць зайцем.
Спустились в долину, а пан і питає:
— А де ж, Іване, той міст, що ти про нього говорив?
— А він, пане, — каже Іван, — розтопився так само, як те заяче сало, що ви про нього говорили.

Пісня - з'єднання віршованого художнього тексту з співом і, як правило, з музичним супроводом.

Пiсня
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота.
А-а-а-а! А-а-а-а!
Гойда, гойда-гой, ніченька іде,
Діточок малих спатоньки кладе.
Під вікном тремтить вишенька мала,
В хатку проситься, бо прийшла зима.
Під вікном тремтить вишенька мала,
В хатку проситься, бо прийшла зима.
Гойда, гойда-гой, очка заплющи,
В сні щасливому зогрієшся ти.
Йди до хлопчика, люба вишенько,
В колисочці вам буде тепленько.
Йди до хлопчика, люба вишенько,
В колисочці вам буде тепленько.
Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,
Діточкам малим спатоньки вже час.
Рости, хлопчику, з вишенькою враз,
Хай не скупиться доленька для вас.
Рости, хлопчику, з вишенькою враз,
Хай не скупиться доленька для вас.

Коляда - обрядова пісня у слов'ян з побажаннями багатства, доброго здоров'я, гарного врожаю, щастя.

Коляда
"НА СИНІМ НЕБІ“
На синім небі зіронька стала,
По всій Вкраїні звістку подала.
Що в Віфлеємі, в стайні низенькій,
Дитя родилось — Ісус маленький.
Ісус родився, ручки складає,
Всіх засмучених радо вітає.
Тож перестаньте вже сумувати,
Вкраїнські хлопці, гожі дівчата.
Дівчата й хлопці, всі поклонімся,
В добрій надії Богу молімся.
Щоб ми діждали кращої долі,
Щоб розквітали, як квітки в полі.
Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми руками усіх обіймає —
І нашу хатину, і нашу родину,
І всю Україну.
Христос ся рождає!
М.Влад
Ясна зірка засвітила,
Це мати Марія —
Пречиста Лелія —
Бога зродила.
Там Ангели все співають,
І вбогі пастушки —
Вкраїнські діточки —
Христа вітають.
Слава тобі, Христосе, на сіні!
Просвіти рідний край —
І кращу долю дай
Всій Україні!