Комунікативна технологія

Вчені про комунікативну компетентність
За Л. Гузєєвим:
Комунікативна компетентність –
здатність вступати в комунікацію з метою порозуміння.
Комунікативна компетентнІсть – це:

Мовленнєвий портрет
Я - думаю
Я - аналізую
Я – намагаюсь творити
Слухання
Говоріння
Письмо
Аудіювання

Критичне мислення
Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації.
Критичне мислення – це процес розгляду ідей з багатьох точок зору, відповідно до їх змістових зв’язків, порівняння їх з іншими ідеями.
Критичне мислення – це результат, це момент у мисленні, коли критичний підхід стає природним шляхом взаємодії з ідеями та інформацією, це активний процес, який або стимулюється, або трапляється спонтанно і надає учневі можливість контролювати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати.
Технологія розвитку критичного мислення – це педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.

Л. Виготський
Дж. Дьюї
Д. Вертч
М. Коул
Д. Брунер
М. Расовицький
О. Бєлкіна
О. Боровська
Технологія розвитку критичного мислення
Вчені-дослідники технології

Мета технології
Створити новий стиль мислення
Розвивати аналітичне мислення
Розвивати якості особистості
Навчати
орієнтуватися в джерелах інформації
Стимулювати самостійну пошукову діяльність
Формувати своє аналітичне судження

Основні завдання технології

Аналізує
Порівнює
Відстоює
власну
думку
Аргументує
Пояснює

Технологія розвитку критичного мислення
“Якою можуть бути наслідки використання цієї інформації
для мене і для інших?”
“Чи є ця інформація корисою?”
“Як ця інформація співвідноситься з тим, що я вже знаю
“Як я можу використати ці знання?”
“Що це повідомлення значить для мене?”
“Як ця інформація співвідноситься з тим, що я вже знаю
“Як я можу використати ці знання?”
“Що це повідомлення значить для мене?”

01
02
03
04
Етапи формування КМ
Виклик
Осмислення
Рефлексія
Узагальнення й оцінка

Методи

Методики

Методика “Сенкан”
Сенкан — це вислів, який складається з п'яти рядків:
1. Слово-тема (іменник).
2. Два прикметники.
3. Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою.
4. Фраза.
5. Слово — значення теми (можна використати синонім).
Калина.
Червона, чарівна.
Дивує, лікує, чарує.
Без калини – нема України!
Оберіг, символ.
Рушник.
Гарний, полотняний.
Зворушує, приваблює.
Рушник – прикраса української хати.
Оберіг.

Методика “Інтерв’ю”
Читання тексту та фронтальна робота над ним.
Далі працюють два учні: кореспондент та респондент.
Тема може бути такою ж, як і тема прочитаного, але кореспондент
може внести і власне сприйняття у прочитаний текст.
Як ти вважаєш, який музичний інструмент був улюбленим в
українського народу?
- Скільки струн, на твою думку, мала найдавніша кобза?

Методика “Хибне твердження”
Вчитель пропонує учням твердження із хибним значенням,
яке діти мають віднайти та обрати правильний варіант його
заміни.
Завдання. Прочитайте речення. Знайдіть лексичні помилки – слова, які вжиті не в тому лексичному значенні. Поясніть свій вибір. Запишіть виправлені речення, користуючись довідкою.
Вітер на вулиці був зовсім маленький.
У цій частині ріки дуже міцна течія.
З берези широким дощем падає листя.
По трасі з сильною швидкістю проносилися машини.
Листа надруковано маленьким шрифтом.
Довідка. Дрібний, тихий, сильний, великий,

Методика “Резюме”
Вчитель пропонує учням підвести підсумки своєї
діяльності на уроці, написавши (проговоривши)резюме
з використанням ключових фраз. Аргументуйте відповідь.
В ході уроку мені вдалося… .
Найважливішим знанням для мене стало… .
У ході роботи над темою в мене виникли почуття… .
Мене зацікавили питання… .
Мені не вистачило наступних знань та вмінь… .
У цих питання я б хотів розібратися докладніше… .
Ці питання не викликали зацікавленості… .