Кристалічний і аморфний стани твердих речовин

Стани твердих речовин
За внутрішньою будовою і фізичними властивостями розрізняють два стани твердих речовин:
аморфний і кристалічний.

Кристалічні речовини:
• структурні одиниці розташовані в чіткому порядку — утворюють кристалічні ґратки;
• мають певну температуру плавлення;
• утворюють кристали певної форми;
• у разі руйнування кристалічної речовини кристали розпадаються на окремі шматочки, кожен із яких зберігає хоча б частково форму початкового кристала;
• приклади речовин: природні мінерали, кухонна сіль, цукор.

Аморфні речовини:
• не мають чіткої просторової структури — структурні одиниці розташовані невпорядковано;
• плавляться в певному діапазоні температур;
• за нагрівання спочатку розм’якшуються;
• у разі руйнування утворюються уламки неправильної форми, зазвичай із нерівною поверхнею країв сколу;
• приклади речовин: скло, смоли, бурштин, застиглі лаки, клеї, каучук.

Взаємоперетворення:
За певних умов речовина може з кристалічної перетворюватися на аморфну, і навпаки. Звичайне скло — аморфна речовина, але з часом силіцій(IV) оксид у його складі набуває кристалічної форми. Через це старі склянки під час наливання в них окропу лопаються набагато частіше, ніж нові. Цукор — кристалічна речовина. Але якщо його розплавити та швидко охолодити, то він застигає в аморфному стані. З такого цукру можна виготовляти льодяники, карамельки тощо.

Будова простих речовин і місце елементів у Періодичній системі