Платежный баланс

1. Платіжний баланс, його структура і методологія складання.

Прибуткові (+) та витратні (-) статті балансу міжнародних рахунків

Баланс послуг та некомерційних платежів:
платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо;
За методикою МВФ показують односторонні перекази :
виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу;
державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;
приватні перекази – перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину.
Три перелічені вище групи операцій – послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази – називають невидимими операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей (товарів)

Баланс руху капіталів і кредитів
Міжнародний рух підприємницького капіталу включає:
Вивіз капіталу:
Прямі зарубіжні інвестиції національних фірм.
Придбання національними інвесторами зарубіжних акцій та облігацій.
Придбання національними резидентами банківських депозитів в зарубіжних банках.
Приток капіталу :
Прямі іноземні інвестиції в економіку країни.
Придбання зарубіжними інвесторами акцій та облігацій країни.
Придбання нерезидентами депозитів банків країни.
Міжнародний рух позикового капіталу включає:
Довго- і середньострокові операції – це державні та приватні запозичення і кредити, які надаються на термін понад один рік.
Короткострокові операції - включають міжнародні кредити терміном до одного року; поточні рахунки національних банків у закордонних банках (авуари); переміщення грошового капіталу між банками.

Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ:
А. Поточні операції
Товари
Послуги
Доходи від інвестицій
Інші послуги та доходи
Приватні односторонні перекази
Офіційні односторонні перекази
В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал
Прямі інвестиції
Портфельні інвестиції
Інший довгостроковий капітал
А+В – базисний баланс
С. Короткостроковий капітал
D. Помилки та пропуски
А + В + С + D – концепція ліквідності балансу в США
Е. Компенсуючі статті Переоцінка золотовалютних резервів, розподіл і використання СПЗ.
F. Надзвичайне фінансування
G. Зобов’язання, що складають валютні резерви іноземних офіційних органів.
Підсумок А + В + С + D + Е + F + G – баланс офіційних розрахунків
Н. Підсумкова зміна резервів
СПЗ
Резервна позиція в МВФ
Інші вимоги
Кредити МВФ

РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
Операції з реальними цінностями, які відбуваються між резидентами та нерезидентами; операції, пов’язані з безоплатним наданням або одержанням цінностей, які призначені для поточного використання: товари, послуги, доходи та поточні трансферти.
Товари. Інформація Держкомстату, яка базується на даних вантажних митних декларацій та звітах підприємств про товари, які не проходять митне декларування (риба, виловлена в нейтральних водах і продана за кордоном, товари, придбані в портах перевізниками тощо). Для цілей складання платіжного балансу ці дані коригуються за ступенем охоплення (неформальна торгівля) та класифікацію (перерахунок імпорту з цін CIF на ціни FOB, ремонт товарів).
Послуги. Транспорт, подорожі та інші послуги. Статтю “Послуги” Національний банк України формує в основному за власною базою даних.
Доходи. Стаття “Доходи”: Оплата праці включає заробітну плату й інші доходи, отримані резидентами країни за роботу, виконану за межами її економічної території (мешканці прикордонних районів, сезонні робітники, персонал міжнародних організацій тощо). Доходи від інвестицій охоплюють надходження та сплату доходів від прямих, портфельних та інших інвестицій, а також надходження від резервних активів.
Поточні трансферти передача матеріальних та фінансових цінностей резидентам від нерезидентів і навпаки, яка не передбачає компенсації у вигляді певного вартісного еквівалента: приватні перекази, благодійна допомога в грошовій формі, грошові внески органів державного управління, технічна допомога (інформація Міністерства економічного розвитку та торгівлі), гуманітарна допомога (за інформацією Держмитслужби)

РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ ТА ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Рахунок операцій з капіталом. Одержання або оплата капітальних трансфертів (трансферти на інвестиційні цілі, прощення боргу, перекази мігрантів тощо), придбання або реалізація нефінансових активів та прав власності (торгові марки, патенти, авторські права, права на видобуток корисних копалин та інші).
Фінансовий рахунок. У фінансовому рахунку відображаються всі операції, в результаті яких відбувається перехід прав власності на зовнішні фінансові активи та вимоги країни, або, іншими словами, виникнення та погашення фінансових зобов’язань між резидентами та нерезидентами.
Прямі інвестиції: акціонерний капітал, реінвестовані доходи та інший капітал (кредити підприємствам прямого інвестування).
Портфельні інвестиції: цінні папери, що дають право на участь у капіталі, та боргові цінні папери (облігації та інші довгострокові боргові цінні папери), інструменти грошового ринку (векселі, ноти тощо) та похідні фінансові інструменти.
Інші інвестиції: торгівельні та банківські кредити, позики, включаючи кредити та позики МВФ та міжнародних фінансових організацій, угоди про фінансовий лізинг, готівкова валюта та депозити, а також інші короткострокові активи/пасиви
Резервні активи: : монетарне золото, спеціальні права запозичення, резервна позиція в МВФ (25% квоти країни), активи в іноземній валюті, що складаються з готівкових коштів, депозитів, цінних паперів та інших вимог.

Міжнародна платіжна позиція країни (правило Вальраса)
IM = X + NA + NR,
де IM – імпорт країни, X – експорт, NA (net assets) – чисті продажі активів (різниця вартості активів, проданих іноземцям і куплених у них), NR (net interests) – чисті платежі відсотків (різниця вартості відсотків на вкладений капітал, отриманих з-за кордону, і виплачених іноземцям)
IM - X – NR = NA, де ліва сторона – поточний баланс, права – баланс операцій з капіталом
Для врегулювання незбалансованості платіжного балансу використовуються офіційні резерви (OR) ЦБ країни:
IM - X – NR = NA ± OR
2. Взамозв’язок рахунків платіжного балансу.

Концепції платіжного балансу
Механізму потоків готівки
Еластичності
Абсорбційний підхід
Монетарний підхід
Умова Маршалла - Лернера (самостійне вивчення)

Теорія механізму потоків готівки
Д.Юм “Про торговельний баланс”:
Усі розрахунки по з\торговельних операціях здійснюються у готівковій формі;
Існує прямий зв’язок між обсягом грошової маси та рівнем цін;
Експортні та імпортні ціни залежать від відносних цін на світових ринках.
Дж.С.Мілль:
4) Приплив готівки веде до зниження відсоткових ставок, має наслідком відплив капіталів з країни та корекцію валютного курсу;
5) Облікова ставка стає важливим інструментом захисту золотовалютних резервів та валютного курсу

Концепція еластичності
Стосується більшою мірою торгівельного балансу, розглядає зв’язок між девальвацією національної валюти і торгівельним балансом залежно від еластичності попиту і пропозиції до зовнішнього обміну.
Вплив зміни обмінного курсу на кількісну рівновагу двох взаємодіючих валют залежить від еластичності наявних кривих попиту та пропозиції
В сучасних умовах еластичність попиту на імпорт є низькою внаслідок високої його необхідності для країн, а попит на експорт є відповідно більш еластичним

Концепція еластичності (продовження)
E
U'1
U
E1
E0
U0
U1
D0
D1
S
За зростання попиту на іноземну валюту ЦБ підтримуватиме додаткову пропозицію іноземної валюти у розмірі U'1 – U0
Якщо ця тенденція набуде сталого характеру, ЦБ переходитиме до ціни E1, девальвуючи національну валюту по відношенню до іноземної

Концепція еластичності (продовження)
Ефект J-кривої
За нееластичного попиту початково відбудеться зростання дефіциту торгівельного балансу внаслідок подорожчання імпорту, девальвації валюти і підвищення попиту на іноземну грошову одиницю.
З часом еластичність підвищується і торговельний баланс покращується
Торговельний баланс
+
-
Час
девальвація

Абсорбційний підхід
Торгівельний баланс розглядається як різниця між тим, що виробляється у країні, та тим, що споживається:
Y=C+I+G+(EX-IM),
де С – споживання, І – інвестиції, G – державні витрати, разом – А (абсорбція)
При Y – A < 0 (внутрішній попит перевищує внутрішнє виробництво) ЕХ – ІМ < 0, зростає імпорт.
За умов повної зайнятості єдиним шляхом покращення поточного рахунку стає зниження абсорбції
За наявності безробіття А залишається сталим, Y зростатиме за рахунок збільшення ЕХ.
За умов здійснення девальвації поточний рахунок покращуватиметься, кінцевим результатом стане інфляція.

Монетарний підхід
Якщо попит населення на гроші перевищує їх пропозицію з боку ЦБ, тоді він задовольняється припливом грошей з-за кордону.
Якщо пропозиція грошей ЦБ перевищує попит на них, то гроші відпливають за кордон
Попит на гроші: L = k*P*Y, де P – рівень внутрішніх цін, Y – реальний дохід
Пропозиція грошей: М = R + D, де R – міжнародні резерви, а D – внутрішній кредит
Позначимо P = E * Pf, де E – ціна іноземної валюти в національних грошах, Pf – рівень зовнішніх цін

Монетарний підхід (продовження)
Припускаємо L = M, k*E*Pf*Y =R+D і отримуємо:
E(%) + Pf(%) + Y(%) = R(%) + D(%), або
R(%) – Е(%) = Pf(%) + Y(%) - D(%), тобто процентні зміни резервів та обмінного курсу дорівнюють змінам зовнішньої інфляції плюс зміни реального доходу за мінусом процентних змін внутрішнього кредиту
У системі з фіксованим валютним курсом зростання внутрішнього кредитування буде супроводжуватися зменшенням резервів, скорочення внутрішнього кредиту означатиме зростання платіжного балансу та вирівнювання попиту і пропозиції на гроші

3. Фактори впливу на рівновагу платіжного балансу країни: класифікація та управління
Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.
Циклічні коливання економіки.
Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних із мілітаризацією економіки і військовими витратами.
Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.
Зміни в міжнародній торгівлі.
Вплив валютно-фінансових факторів.
Негативний вплив інфляції.
Торгівельно-політична дискримінація певних країн.
Надзвичайні обставини – неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Рівновага платіжного балансу
Аналіз рівноваги ПБ грунтується на:
Балансі поточних розрахунків;
Базовому балансі;
Балансі офіційних розрахунків.
Довгострокова рівновага
Середньострокова
рівновага
Короткострокова рівновага
Нульове сальдо торгівлі товарами та послугами (поточного рахунку ПБ)
IM – X – NR = 0
Нульове сальдо базового балансу (сальдо поточного рахунку + сальдо рахунку капіталу)
IM – X – NR – NA = 0
Нульове сальдо рахунку офіційних резервів (сальдо поточного рахунку + сальдо рахунку капіталу + сальдо резервів)
IM – X – NR – NA – OR = 0
Причини дисбалансів:
Сезонні;
Структурні – недостатня швидкість пристосування попиту на експорт та імпорт;
Циклічні;
Спекуляції та втеча капіталів;
Зміни валютного регулювання.

Вплив економічних факторів на платіжний баланс

Вплив економічних факторів на платіжний баланс

Рівновага платіжного балансу
Умови рівноваги платіжного балансу:
Нульове сальдо (рівність дебетової та кредитової частин)
Повна зайнятість у країні
Відсутність серйозних обмежень щодо міжнародних операцій

Методи врівноваження платіжного балансу
1.1) ринкові методи (фінансові, валютні, грошово-кредитні) передбачають зміни валютних курсів, цін, доходів, процентних ставок, грошової маси тощо:
1.1.1) продаж іноземних та національних цінних паперів за іноземну валюту (наприклад, розміщення облігацій державної скарбниці у центральних банках інших країн);
1.1.2) вплив на темп інфляції в країні через зміну процентних ставок, контроль за заробітною платою та рівнем цін;
1.1.3) зміни в структурі експорту (шляхом урізноманітнення товарного асортименту та перерозподілу ресурсів на користь продукції, конкурентноздатної на світовому ринку);
1.1.4) зміни валютного курсу (зниження курсу національної валюти сприяє здешевленню вітчизняної продукції на міжнародних ринках і подорожчанню імпортних товарів; тому девальвація призводить до розширення експорту та скорочення імпорту);
1.1.5) використання країною своїх золотовалютних резервів (у певних межах, щоб не призвести до їх вичерпання та негативних наслідків у макроекономічному середовищі).
1. внутрішні

1.2.) неринкові (адміністративні) методи, прямий контроль: регламентація зовнішньоекономічних операцій за допомогою нормативних актів та органів державного контролю. Наприклад, вплив на потоки зовнішньої торгівлі та рух капіталу між країнами може здійснюватися за допомогою протекціоністської політики уряду, яка включає запровадження тарифів, квот, ліцензій, субсидій тощо; обмеження на вивіз прибутків від інвестицій, заборона купівлі іноземної валюти, тощо.
Методи врівноваження платіжного балансу
1. внутрішні
2) міждержавні (зовнішні) методи:
2.1) позики інших країн та використання світового ринку позичкових капіталів (кредити банківських консорціумів, облігаційні позики);
2.2) ввезення підприємницького капіталу;
2.3) позики міжнародних фінансових організацій (МВФ, МБРР);
2.4) іноземна допомога (пільгові кредити, подарунки, субсидії, надані іншими країнами).
2. зовнішні

Заходи регулювання
рестрикційні – кредитні обмеження, у т. ч. підвищення процентних ставок, стримування росту грошової маси;
експансіоністські — стимулювання експорту, девальвація.

Лекція-аналіз “Динаміка платіжного балансу України”

Динаміка рахунку поточних операцій ПБ України, 1998-2010 рр., млн.дол.США

Чинники зміни статей поточного рахунку
2008 р. - укріплення гривні та погіршення конкурентоспроможності українських товарів (металургія, хімічна промисловість) та несприятлива кон’юнктура товарів на зовнішніх ринках;
до початку 2009 р. – девальвація гривні та спостерігання ефекту J-кривої (додатнє сальдо на у 2-у кварталі 2010 р.);
2010 р. - вплив на баланс товарів зростання цін на енергоносії, на баланс послуг – зростання тарифів на транспортування газу;
Зростання обсягів експорту на 29% (найбільше – чорна металургія 42,7%, машинобудування 33% - переважно до РФ); частка РФ у експорті зросла до 25,7%, ЄС до 26,5%;
Зростання імпорту на 36,2% (переважно енергетичний, 32,4% імпорту; продукції машинобудування – 20,8% імпорту); частка РФ в імпорті – 36,4%;
2009 р. – зростання виплат за кредитами, насамперед банків;
Доходи – зростання оплати праці, виплати за інвестиціями та кредитами майже без змін, оскільки масштабних інвестицій після 2008 р. Україною не робилося;
Заходи цього періоду – експансіоністські: девальвація, стимулювання експорту

девальвація
Ефект J-кривої
2011 р., 1 квартал: погіршення стану поточного рахунку, дефіцит майже у 3% ВВП
Зростання експорту на 46% (продукція чорної металургії, хімічної промисловості, машинобудування – в основному за рахунок підвищення економічної активності в РФ)
Зростання імпорту на 63% (за рахунок збільшення імпорту газу – зростання обсягів закупівель у 2,4 рази в порівнянні з минулим періодом та ціни на 12,5% та продукції машинобудування, зокрема автомобілів – покращення економічної активності в Україні)

Висока частка проміжного споживання у валовому випуску

Динаміка фінансового рахунку ПБ України, 1998-2010 рр., млн.дол.США

Чинники впливу на фінансовий рахунок ПБ
2006 – 2008 рр. – зростання ПІІ та портфельних інвестицій, торгівельних та банківських кредитів (споживче кредитуванння та зростання імпорту); збільшення процентної ставки та притік портфельних інвестицій;
2009 р. – зменшення темпів припливу ПІІ в Україну, відтік портфельних інвестицій, збільшення обсягів кредитів банків та компаній;
2010 р. – покращення ПІІ в Україні, притік портфельних інвестицій (загалом – 58,0 млрд дол США, або 1267 дол. на одну особу): зростання процентної ставки, покращення інвестиційного клімату (політичний чинник), співпраця з МВФ, вільна ліквідність на світових фінансових ринках;
2010 р. – зростання обсягів запозичень Уряду (2,5 млрд. ОЗДП, 2 млрд - кредит ВТБ, 1,2 млрд за рахунок купівлі ОВДП нерезидентами);
2010 р. – активне залучення коштів реальним сектором (довгострокові кредити та облігації для фінансування ЄВРО 2012);
2010 р. – скорочення заборгованості банківського сектору;
2010 р. – зростання обсягів вимог за торгівельними кредитами в порівнянні з їх заборгованістю – через відновлення експорту;
Засоби регулювання: рестрикційні – зростання процентної ставки, контроль грошової маси (обмеження денного обміну валюти, реєстрація іноземних інвестицій, валюта під реальний імпорт, зростання норм резервування під валютні кредити, обмеження коливань курсів згідно з Меморандумом з МВФ)

Валовий зовнішній борг України, 2004 – 2008 рр.

Зовнішній борг України, на 01.07.2010 р.
У 2006 р. – 54,6 млрд.дол.США (50,6% ВВП), у 2007 р. – 84,5 млрд.дол.США (60,5% ВВП), за 1-ше півріччя 2008 р. – 100 млрд.дол.США (59,9% ВВП, 131,7% експорту товарів і послуг)
Завдання: розрахувати показники зовнішнього боргу до ВВП та експорту\імпорту, зробити висновки

Зовнішній борг за секторами економіки

Зовнішній борг банківського сектору за інструментами запозичення

Зовнішній борг України за термінами погашення
Короткостроковий – 24,5 млрд.дол.США
Довгостроковий – 80,1 млрд.дол.США
Зниження коефіцієнту покриття к/строкового боргу резервними активами – від 1,7 у 2005 р. до 0,76 у 1 кв. 2010 р.