Симптомы при АГ

Содержание

Слайд 2

Серцево-судинні захворювання в Україні

10 300 000 осіб – гіпертонічна хвороба
7 600 000

Серцево-судинні захворювання в Україні 10 300 000 осіб – гіпертонічна хвороба 7
осіб – ІХС
117 199 осіб – захворювання судин головного мозку
48 564 осіб – гострий інфаркт міокарда
22 648 688 осіб – страждає на серцево-судинні захворювання

Слайд 3

Смертність від серцево- судинної патології серед дорослого населення України
37 960 чоловік помирає

Смертність від серцево- судинної патології серед дорослого населення України 37 960 чоловік
в Україні щомісяця
1 265 чоловік помирає в Україні щодня
53 людини помирає щогодини
1 людина щохвилини

Слайд 4

Смертність від серцево-судинних захворювань серед чоловічого населення (на 100 000 чоловік щорічно)

Смертність від серцево-судинних захворювань серед чоловічого населення (на 100 000 чоловік щорічно)

Слайд 5

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ –

це підвищення
систолічного АТ до 140 мм рт.ст. і вище

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ – це підвищення систолічного АТ до 140 мм рт.ст. і
та діастолічного АТ до 90 мм рт.ст. і вище
за умови, що таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторних вимірах (не менше 2–3 разів за 4 тижні в різні дні)
(ВООЗ/МТГ, 1999).

Слайд 6

ТИПИ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Гіпертонічна хвороба (есенціальна гіпертензія, первинна гіпертензія) – хронічне захворювання

ТИПИ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ Гіпертонічна хвороба (есенціальна гіпертензія, первинна гіпертензія) – хронічне захворювання
з прогресуючим перебігом, основним клінічним проявом якого є підвищення артеріального тиску при неможливості виявити ймовірну причину цього підвищення.
2. Симптоматична (вторинна) гіпертензія – це синдром, обумовлений вторинним підвищенням артеріального тиску при ряді захворювань.

Слайд 7

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

1911 г. – E.Frank вперше використал термін «есенціальна гіпертензія» для

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ 1911 г. – E.Frank вперше використал термін «есенціальна гіпертензія» для
позначення підвищення АТ, не обумовленого захворюванням нирок або іншою патологією.
1922 г. – Г.Ф. Ланг вперше запропонував термін «гіпертонічна хвороба» для позначення самостійного захворювання
Вивчення проблеми артеріальної гіпертензії:
Ленінградська школа (М.С.Кушаковський)
Московська школа (О.Л.Мясніков, І.К.Шхвацабая)
Київськая школа (М.Д.Стражеско, М.С.Заноздра)

Слайд 8

ФАКТОРИ РИЗИКУ артеріальної гіпертензії

Спадковість, генетична схильність.
Особливості неонатального періоду (недоношеність).
Стать (чоловіки > 55

ФАКТОРИ РИЗИКУ артеріальної гіпертензії Спадковість, генетична схильність. Особливості неонатального періоду (недоношеність). Стать
років, жінки > 65 років).
Куріння.
Збільшення рівня холестерину > 5,2 ммоль/л
Збільшення маси тіла.
Аліментарні фактори:
Споживання кухонної солі та рідини
Вплив алкоголю
Вміст калію в продуктах
Зниження фізичної активності.
Психоемоційні фактори.
Перенесеі травми головного мозку.
Фактори наколишнього середовища.
Наявність супутніх захворювань.

Слайд 9

ПАТОГЕНЕЗ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ

ПАТОГЕНЕЗ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ

Слайд 10

Механізм функціонування ренін-ангіотензинової системи

Ангіотензиноген
(печінка)

Ангіотензин I

Ангіотензин II

Рецептори
I типу

ренін
(нирки)

АПФ
(ендотелій судин)

спрага

симпатична
стимуляція

вазоконстрикція

рост клітин

вивільнення
антидіуретичного гормону

секреція альдостерону

робота нирок

вазопресорні

Механізм функціонування ренін-ангіотензинової системи Ангіотензиноген (печінка) Ангіотензин I Ангіотензин II Рецептори I
ефекти

Слайд 11

КЛАСИФІКАЦІЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

за рівнем артеріального тиску (мм рт.ст.)
(ВОЗ/МОГ, 1999, 2003, 2007)

КЛАСИФІКАЦІЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ за рівнем артеріального тиску (мм рт.ст.) (ВОЗ/МОГ, 1999, 2003, 2007)

Слайд 12

ОСНОВНІ СКАРГИ ХВОРИХ на гіпертонічну хворобу

Скарги не специфічні !
З боку нервової

ОСНОВНІ СКАРГИ ХВОРИХ на гіпертонічну хворобу Скарги не специфічні ! З боку
системи:
– головний біль
– запаморочення
– шум і звон у вухах
– минущі розлади зору
– порушення сну
– емоційна лабільність
– шкірні парестезії
2. З боку серцево–судинної системи:
– ниючі та колючі болі в ділянці серця
– серцебиття
– перебої в роботі серця
– задишка
– набряки нижніх кінцівок

Слайд 13

Розпитування хворих на гіпертонічну хворобу

При з’ясуванні анамнезу звернути особливу увагу на:
Скарги,

Розпитування хворих на гіпертонічну хворобу При з’ясуванні анамнезу звернути особливу увагу на:
що свідчать про вторинний характер гіпертензії
Сімейний анамнез гіпертонії, діабету, ІХС, інсульту, захворювань нирок
Уважно оцінити стиль життя пацієнта
Детально розпитати про застосування препаратів та засобів, які можуть підвищувати АТ
З’ясувати психологічну, соціальну атмосферу життя хворого

Слайд 14

ДАНІ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ хворого на гіпертонічну хворобу

Огляд:
Часто гіперстенічна тілобудова.
Колір шкірних покривів блідий

ДАНІ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ хворого на гіпертонічну хворобу Огляд: Часто гіперстенічна тілобудова. Колір
або гіперемований.
Червоний або білий дермографізм.
Нестійкість у позі Ромберга.
Дослідження пульсу та АТ:
Пульс напружений (p. durus).
Підвищений АТ (тип кровообігу:
гіперкінетичний – підвищений систолічний АТ,
гіпокінетичний – підвищений діастолічний АТ,
змішаний – підвищений і сист., і діаст. АТ).
Пальпація прекардіальної ділянки:
– верхівковий поштовх посилений і зміщений ліворуч, розлитий

Слайд 15

ПеркусІя серця:
– зміщення лівої межі відносної тупості ліворуч
Аускультація серця:
– на

ПеркусІя серця: – зміщення лівої межі відносної тупості ліворуч Аускультація серця: –
верхівці: на початкових етапах посилення, а потім послаблення I тону
– на аорті: акцент II тонуа, можливий гемодинамічний систолічний шум
ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночка
ЕхоКГ: - потовщення міжшлуночкової пертинки (> 1,2 см)
- потовщення задньої стінки лівого шлуночка (> 1,2 см)
! Обов’язково дослідження очного дна і нервової системи на предмет церебро-васкулярних розладів

ДАНІ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ хворого на гіпертонічну хворобу

Слайд 16

Серце хворого, померлого від ускладення АГ

Зверніть увагу на товщину стінок лівого шлуночка

Серце хворого, померлого від ускладення АГ Зверніть увагу на товщину стінок лівого шлуночка !
!

Слайд 17

ЕКГ при гіпертрофії лівого шлуночка

Індекс Соколова–Лайона: RV5, 6 + SV1,2

ЕКГ при гіпертрофії лівого шлуночка Індекс Соколова–Лайона: RV5, 6 + SV1,2 >=
>= 35 мм (у пацієнтів старших 40 років) і >= 45 мм (у пацієнтів молодших 40 років).
Корнельський вольтажний індекс: RaVL + SV3 > 28 мм у чоловіків та RaVL + SV3 > 20 мм у жінок.

Слайд 18

Ехо-КГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка

Потовщення
- задньої стінки ЛШ та міжшлуночкової перетинки

Ехо-КГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка Потовщення - задньої стінки ЛШ та міжшлуночкової перетинки ≥ 1,2 см
≥ 1,2 см

Слайд 19

Гіпертонічна ангіопатія Звужені, прямі артеріоли другого порядку, розширені вени

розширені вени

звужені аретріоли

Гіпертонічна ангіопатія Звужені, прямі артеріоли другого порядку, розширені вени розширені вени звужені аретріоли

Слайд 20

Гіпертонічна ретинопатія: 1. Симптом «срібної» проволоки 2. Симптом «штопору» (Гвіста) 3. Фігура «зірки» в макулярній ділянці

Гіпертонічна ретинопатія: 1. Симптом «срібної» проволоки 2. Симптом «штопору» (Гвіста) 3. Фігура
сітківки

1

3

2

Слайд 21

Гіпертонічна ретинопатія з масивними крововиливами

Гіпертонічна ретинопатія з масивними крововиливами

Слайд 22

КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ в залежності від ураження органів–мішеней

КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ в залежності від ураження органів–мішеней

Слайд 23

КЛАСИФІКАЦІЯ ВТОРИННОЇ (СИМПТОМАТНОЇ) АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ за етіологічним принципом

I. Ниркова гіпертензія: 1. Ренопаренхіматозна
2.Реноваскулярна
3.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВТОРИННОЇ (СИМПТОМАТНОЇ) АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ за етіологічним принципом I. Ниркова гіпертензія: 1.
Гіпертензия післе трансплантації нирки
II. Ендокринна гіпертензія:
Феохромоцитома
Синдром Кушинга
Гіперальдостеронізм
Акромегалія
Гіперпаратиреоїдизм
Ендотелін-продукуюча пухлина
Гіпертиреоз, гіпотиреоз
Гіпертензія клімактеричного періоду
Діабетичне ураження нирок
III. Гіпертензія вагітності.

Слайд 24

КЛАСИФІКАЦІЯ ВТОРИННОЇ (СИМПТОМАТНОЇ) АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ за етіологічним принципом

IV. Кардіоваскулярна гіпертензія:
Коарктаці аорти
Недостатність клапану аорти
Склероз

КЛАСИФІКАЦІЯ ВТОРИННОЇ (СИМПТОМАТНОЇ) АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ за етіологічним принципом IV. Кардіоваскулярна гіпертензія: Коарктаці
аорти
V. Неврогенна гіпертензія:
Підвищення внутрішньочерепного тиску
Травми ЦНС
Пухлини мозку
Енцефаліти
Отруєння свинцем
VI. Артеріальна гіпертензія, викликана медикаментозними препаратами та іншими речовинами.
VII. Артеріальна гіпертензія після хірургичних втручань.

Слайд 25

ДАНІ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, ЯКІ ВКАЗУЮТЬ НА ВТОРИННИЙ ХАРАКТЕР АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Симптоми хвороби Кушинга

ДАНІ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, ЯКІ ВКАЗУЮТЬ НА ВТОРИННИЙ ХАРАКТЕР АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ Симптоми хвороби
(місяцеподібне обличчя, абдомінальне ожиріння, гірсутизм)
Аускультативні шуми в яремній ямці, міжлопатковій ділянці (коарктація аорти)
АТ на ногах на 20–30 мм рт.ст. нижче, ніж на руках (коарктація аорти)
Послаблений пульс на стегновій артерії (коарктація аорти)
Аускультативні шуми в біляпупковій ділянці (стеноз ниркових артерій)
Збільшення нирок, що визначається пальпаторно (полікістоз)
Діастоличний АТ выще 110 мм рт.ст. (характерний для ураження нирок)
Ознаки акромегалії
Симптоми недостатності клапану аорти

Слайд 26

Клінічні показники, які використовуються для визначення загального ризику хворого

Наявність факторів ризику
Субклінічне ураження

Клінічні показники, які використовуються для визначення загального ризику хворого Наявність факторів ризику
органів
Наявність цукрового діабету
Підтверджена патологія серцево-судинної системи або нирок

2007 Guidelines for the management of AH

Слайд 27

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого

1. Фактори ризику:
Рівень систолічного та діастолічного

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого 1. Фактори ризику: Рівень систолічного
тиску
Пульсовий тиск (у хворих похилого віку)
Вік (чоловіки > 55 років, жінки > 65 років)
Паління
Дисліпідемія
ЗХ >5,0 ммоль/л або
Холестерин ЛПНЩ >3,0 ммоль/л або
ЛПВЩ (ч<1,0 ммоль/л, ж <1,2 ммоль/л) або
Тригліцериди >1,7 ммоль/л
Глюкоза плазми натще 5,6-6,9 ммоль/л
Порушення толерантності до глюкози
Абдомінальне ожиріння (талія ч > 102 см, ж > 88 см)
Сімейний анамнез ранньої СС патології

Слайд 28

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого

2. Субклінічне ураження органів
ЕКГ-ознаки ГЛШ (Індекс

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого 2. Субклінічне ураження органів ЕКГ-ознаки
Соколова, індекс Корнелла)
ЕхоКГ-ознаки ГЛШ (ІМ ЛШ: ч >125 г/м2, ж >110 г/м2)
Потовщення стінки сонної артерії (І/М >0,9 мм)
Швидкість каротидно-феморальної хвилі >12 м/сек
Гомілково-плечовий індекс АТ <0,9
Незначне підвищення рівня креатиніну плазми:
Чоловіки 115-133 мкмоль/л
Жінки 107-124 мкмоль/л
Уповільнення клубочкової фільтрації (<60 мл/хв/1,73 м3) або кліренса креатиніну (<60 мл/хв)
Мікроальбумінурія 30-300 мг/24 год

2007 Guidelines for the management of AH

Слайд 29

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого

3. Цукровий діабет
Глюкоза плазми натще ≥

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого 3. Цукровий діабет Глюкоза плазми
7,0 ммоль/л при повторних вимірюваннях або
Глюкоза плазми після навантаження > 11,0 ммоль/л
NB! Про метаболічний синдром свідчить наявність 3 з 5 ризик-факторів:
Абдомінальне ожиріння
Підвищення глюкози плазми натще
АТ ≥ 130/85 мм рт.ст.
Зменшення вмісту холестерину ЛПВЩ
Підвищення вмісту тригліцеридів

2007 Guidelines for the management of AH

Слайд 30

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого

4. Підтверджена патологія серцево-судинної системи або

Клінічні показники для визначення загального ризику хворого 4. Підтверджена патологія серцево-судинної системи
нирок
Цереброваскулярні захворювання: ішемічний інсульт, крововиливи у мозок, транзиторні ішемічні атаки
Захворювання серця: інфаркт міокарда, стенокардія, реваскуляризація коронарних судин, серцева недостатність
Патологія нирок: діабетична нефропатія, ниркова недостатність (креатинін крові ч>133, ж >124 мкмоль/л), протеїнурія (>300 мг/24 год)
Захворювання периферичних артерій
Ускладнена ретинопатія: крововиливи або ексудати, набряк диску зорового нерва

2007 Guidelines for the management of AH

Имя файла: Симптомы-при-АГ.pptx
Количество просмотров: 139
Количество скачиваний: 0