СУТНІСТЬ І МЕТОДИ ПРЕВЕНТИВНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

“Превентивний” – в перекладі з латинської (prаventivus) означає запобіжний. Система превентивного виховання – це керована діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки.

Всі превентивні заходи, які складають систему
роботи школи поділяються на три типи:
Первинна соціальна превенція
спрямована на
збереження і розвиток умов,
що сприяють здоров’ю,
збереженню життя дітей,
на попередження несприятливого
впливу на дитину.
Третинна або цілеспрямована
превенція включає сукупність
заходів, спрямованих на попередження
переходу відхилень у поведінці
дитини в більш важку стадію.
Вторинна – якомога раніше
виявлення негативних змін
у поведінці дитини з метою
попередження їх подальшого
розвитку.

Для першого типу важковиховуваних дітей (педагогічно занедбаних) робота направлена на:
1) створення ситуації психологічного комфорту, установлення відносин з дитиною на основі довіри;
2) формування у дитини позитивної самооцінки;
3) формування мотивації досягнення;
4) створення ситуації успіху в діяльності, котра викликає зацікавленість дитини;
5) розробка правильних навичок поведінки і спілкування;
6) формування моральних уяв, пізнавальних інтересів, розширення кругозору;
7) формування позитивної життєвої перспективи – разом з вихователем продумати шляхи самореалізації, сфери самоповаги.

Для другого типу дітей (діти з порушенням в емоційно-вольовій сфері) робота будується відносно функціонування рівнів ураження емоційної сфери особистості.
Для третього типу важковиховуваних (хибна або ситуативна важковиховуваність) слід вибрати два напрямки:
а) виділення афективної зони;
б) розв’язок конфліктної ситуації.

Функції превентивного виховання:
Діагностично-прогностична – це аналітична робота зі з’ясування причин і умов відхилень у поведінці дитини.
Корекційно-реабілітаційна – використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя.
Освітньо-консультативна – використання сучасних технологій надання оптимальної освітньої, консультативної інформації; попередження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ.
Організаційно-методична – опрацювання і реалізація міжгалузевих науково-дослідних проектів із проблем превентивного виховання; дослідження соціально-гігієнічних і медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо її профілактики.
Інтегровано-просвітницька – збір, обмін, аналіз, адаптацію, узагальнення та впровадження вітчизняного й зарубіжного досвіду превентивної практики.

МЕТОДИ
ПРЕВЕНТИВНОГО ВИХОВАННЯ

Рольова гра. Суть методу і його мета: інсценізувати незвичні для учнів ситуації та події юридичного характеру. Рольові ігри сприяють кращому розумінню цих ситуацій, а також формуванню співучості щодо тих, про кого йдеться у грі. Наприклад, у рольові грі про грабіж учнів, виконуючи роль жертви, набувають навичок ситуативно відчувати, що означає бути жертвою злочину.

Дискусія в класі. Суть методу та його мета: дискусії дають прекрасну можливість виявити, яку позицію вчителі та учні займають щодо правознавчих проблем, зокрема, прав людини.