Телескопи. Три основнi призначення

Телескоп має три основні призначення:
Збирати слабке випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, спектрограф та ін.), що дозволяє побачити тьмяні об'єкти;
Будувати у фокальній площині зображення об'єкта або певної ділянки неба, що дозволяє зафіксувати його;
Розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що зливаються під час спостережень неозброєним оком.

50 сантиметровий телескоп у Ніцці, Франція

Телескоп Г. А. Шайна Кримської астрофізичної обсерваторії.
Діаметр дзеркала – 2,6 м

Ду́же Вели́кий Телеско́п (Чилі) складається з чотирьох окремих дзеркал діаметром 8,2 м.

Європейський надзвичайно великий телескоп, із діаметром дзеркала 39 метрів, що буде побудовано 2022 року.

Космічний телескоп «Габбл» 1990 р.

Космі́чний телеско́п «Ге́ршель» 2009 р.

Орбітальний телескоп «Кеплер» призначений для пошуків екзопланет. 2009р.

Космічний телескоп
ім. Джеймса Вебба
Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба — американська орбітальна інфрачервона обсерваторія — американська орбітальна інфрачервона обсерваторія, що призначена на зміну космічному телескопу Хаббла.
Запуск заплановано на 2018 рік.
Телескоп матиме велике дзеркало (6,5 метрів у діаметрі) та сонячний щит розміром із тенісний корт. Його буде розташовано на орбіті поблизу точки Лагранжа L2 системи Земля—Сонце на відстані 1,5 мільйона кілометрів від Землі. Як очікується, чутливістю він перевершить попередника в 10-100 разів.
Вартість проекту становить не менше 6,5 мільярдів долларів США

Радіотелеско́пи
Радіотелеско́п — астрофізичний прилад для прийому власного електромагнітного випромінювання — астрофізичний прилад для прийому власного електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у діапазоні несучих частот від десятків МГц — астрофізичний прилад для прийому власного електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у діапазоні несучих частот від десятків МГц до десятків ГГц і дослідження його характеристик

Обсерваторія Аресібо -
діаметр 305 м. Пуерто-Рико

радіотелескоп РТ-70
70 м. Євпаторія

Радіотелескоп УТР-2Радіотелескоп УТР-2. Харків
1860 м х 50 м. 900 м х 50 м

Космі́чна рентге́нівська обсервато́рія «Ча́ндра» НАСА НАСА 1999 р.

Автоматична міжпланетна станція (АМС)
Автоматична міжпланетна станція або Космічний зонд — безпілотний космічний літальний апарат — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної, фототелевізійної — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної, фототелевізійної та наукової апаратури — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної, фототелевізійної та наукової апаратури, спеціальною системою орієнтації, пристроями програмного управління роботою бортової апаратури, системою автоматичного регулювання теплового режиму всередині станції та джерелами енергоживлення, який використовується для дослідження космічного простору — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної, фототелевізійної та наукової апаратури, спеціальною системою орієнтації, пристроями програмного управління роботою бортової апаратури, системою автоматичного регулювання теплового режиму всередині станції та джерелами енергоживлення, який використовується для дослідження космічного простору, планет — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної, фототелевізійної та наукової апаратури, спеціальною системою орієнтації, пристроями програмного управління роботою бортової апаратури, системою автоматичного регулювання теплового режиму всередині станції та джерелами енергоживлення, який використовується для дослідження космічного простору, планет або Сонця.
До 2010 року людство направило в космос, до інших планет, близько 200 зондів.

Фенікс— космічний зонд— космічний зонд для дослідження планети Марс— космічний зонд для дослідження планети Марс, 2008

«Вояджер»
«Вояджер-1»«Вояджер-1» було запущено 5 вересня«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2»«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979, повз Сатурн — у серпні 1981«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979, повз Сатурн — у серпні 1981, облетів Уран«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979, повз Сатурн — у серпні 1981, облетів Уран у січні 1986«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979, повз Сатурн — у серпні 1981, облетів Уран у січні 1986 і Нептун«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979, повз Сатурн — у серпні 1981, облетів Уран у січні 1986 і Нептун — у серпні 1989«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977, він минув Юпітер у березні 1979, досяг Сатурна в листопаді 1980. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979, повз Сатурн — у серпні 1981, облетів Уран у січні 1986 і Нептун — у серпні 1989. «Вояджери» вийшли за межі Сонячної системи.

Венера — серія радянських АМС для вивчення планети Венера

Вега — радянські АМС, для вивчення Венери — радянські АМС, для вивчення Венери і комети Галлея