Тема 1.1

Навчальні питання
1. Предмет, завдання та зміст ТСП
2. Позитивний контакт.
3. Активне слухання.
4. Взаємодія з «проблемними» людьми.
5. Реагування на вербальні образи.
6. Розмовний етикет.

Тактико-спеціальна підготовка (далі – ТСП) є складовою підготовки працівників Національної поліції (далі – НП) і охоплює комплекс знань, мета яких – навчання умілим діям в екстремальних ситуаціях, підготовка керівного складу до виконання службово-бойових завдань в умовах надзвичайного стану або складної оперативної обстановки в мирний і військовий час, а також тактиці несення патрульної служби.

Основу ТСП працівника Національної поліції становлять:
1. Вивчення і розробка тактичних засобів і прийомів дій в екстремальних ситуаціях.
2. Правові підстави застосування превентивних поліцейських заходів.
3. Правові підстави та порядок застосування поліцейських заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї).
4. Вивчення і подальше відпрацювання тактичних дій та бойових порядків, що використовуються при забезпеченні публічної безпеки і порядку, ліквідації масових заворушень.
5. Використання маневру силами і засобами під час проведення спеціальних операцій, а також оволодіння методикою управління цими силами.

Основними завданнями ТСП є:
1. Виховання у працівників високих моральних, вольових якостей, необхідних їм під час виконання службово-бойових завдань.
2. Формування навичок системного ухвалення рішень на виконання поставлених завдань за будь-яких умов.
3. Розвиток у працівників теоретичних знань і практичних навичок в організації та управлінні діями елементів у спеціальній операції.
4. Навчання тактичним діям патрульних поліцейських та інших працівників НП.

Предметом ТСП є теорія і практика підготовки і здійснення службово-бойових дій силами НП в екстремальних ситуаціях.
Теорія ТСП вивчає зміст і характер екстремальних ситуацій, причини їх виникнення й умови, за яких вони виникають, розкриває закономірності та принципи дій сил і засобів НП у цих умовах, вивчає можливості сил НП щодо ліквідації надзвичайних ситуацій (далі – НС) і їх наслідків, розробляє засоби підготовки і ведення службово-бойових дій створеними угрупуваннями сил НП.

До основних принципів, на яких ґрунтується ТСП, належать:
1. Цілеспрямованість, яка визначається концентрацією основних зусиль на досягненні головної мети – підготовки підрозділів і всього особового складу НП до дій в екстремальних ситуаціях.
2. Плановість на всіх етапах підготовки і проведенні спецоперацій.
3. Висока бойова готовність сил і засобів.
4. Суворе дотримання законності.
5. Принцип єдиного керівництва, заснований на чіткому розподілі відповідальності та наданні відповідних прав.

Мета ТСП – навчання і підготовка майбутнього офіцера, який в ролі старшого оперативного начальника повинен уміти:
1. Створити угрупування сил, найбільш відповідне для кожної конкретної ситуації.
2. Застосовувати види і засоби озброєних дій, які відповідають обстановці, що виникла.
3. Організовувати чітку взаємодію сил: за завданнями, за часом, за місцем.
4. Маневрувати силами для створення тактичної переваги сил в основному напрямі.

Основна ідея
Спілкування є одним із найголовніших засобів досягнення цілей.
Чим ефективніше ми спілкуємося, тим більшого успіху ми здатні досягти у діяльності поліцейського.

Основне завдання патрульного:
Вміти контролювати ситуацію і людей без ескалації конфлікту.
Досягати максимальної ефективності у спілкуванні з мінімальним ризиком для поліцейського.

Складові процеси комунікації
Відправник повідомлення
Одержувач повідомлення
Повідомлення - інформація
Зворотній зв’язок
Відправник Одержувач
Інформація
Зворотній зв’язок (запитання)

Якщо порушник вдається до ескалації ситуації, ваша задача - “розрядити обстановку”.
“КОНТИНУУМ СИЛИ”
Мета патрульного: ДЕЕСКАЛАЦІЯ
Ескалація збоку порушника
Невербальна
присутність
Вербальна комунікація
Вербальний запит
Вербальна команда
Вербальне попередження
Дисципліна
Фізична інтервенція
Застосування силових обмежень
Застосування сили на ураження

Позитивний контакт
– це основне завдання поліцейського з самого початку комунікації
Складові
(Професійна поведінка/присутність)
Представитися
(Мене звати ____ Я працюю_____ Я тут тому, що____)
Професійна мова
(Так, пане, так, пані, будь ласка, дякую)
Ввічливе ставлення при опитуванні

2. Активне слухання
Це здатність чути та розуміти те, що кажуть суб’єкти.
Допомагає почути сигнали небезпеки з боку суб’єктів, коли ситуація все ще знаходиться на вербальній стадії, що дозволяє вжити адекватних заходів до того, як ситуація вийде з-під контролю.

Складові активного слухання:
Відповідайте суб’єктам
Ставте запитання, щоб підтвердити або прояснити деталі
Демонструйте розуміння та співчуття

3. Взаємодія з “проблемними” людьми
Проблемні люди:
Суб’єкти, що знаходяться під впливом алкоголю чи наркотичних речовин
Емоційно збуджені суб’єкти
Психічно хворі суб’єкти
Діти

Основні принципи взаємодії
з “проблемними” суб’єктами:
Розмовляйте на тому рівні, який вони здатні зрозуміти.
Говоріть простими словами.
Якщо це можливо, уникайте відкрито агресивної, образливої чи занадто впевненої поведінки.
Не ризикуйте безпекою поліцейського

Деескалація ситуації при взаємодії з “проблемними” людьми
Говоріть спокійним тоном голосу.
Проявляйте турботу.
Запитуйте: чим я можу вам допомогти?
Розташовуйтесь так, щоб вони почували себе комфортно та не відчували загрози.

4. Реагування на вербальні образи
Не сприймайте вербальні атаки на свій рахунок.
Залишайтесь емоційно відстороненим.
Тримайте суб’єкта зосередженим на конкретному питанні/проблемі.
Не відповідайте вербальною агресією.

Коли Ваші слова неефективні
Поведінкові ключі, що вказують на негативну реакцію:
Мова тіла
Вираз обличчя
Дії

Алгоритм управління вербальним спротивом
Задати питання до самого себе –
“Чи достатньо вербальної комунікації?”
Спробувати змінити попередній метод/стиль комунікації
Потрібно розуміти, коли вдатися до подальших дій.

Знати, коли застосувати силове обмеження
Попередньо необхідно дати собі відповідь на такі запитання:
Чи працює вербальна комунікація?
Чи не погіршується ситуація?
Чи не виникли додаткові фактори?

5. Розмовний етикет
ПЕРШИЙ КОНТАКТ
В українській мові існують паралельні привітальні форми:
Доброго ранку і Добрий ранок, Доброго дня і Добрий день,
Доброго вечора і Добрий вечір.
Усі вони правильні.
Виняток: «Доброї ночі»
(тільки у такій формі).
Доброго ранку!
Добрий день!
Добрий вечір!
Пане, пані, панянко
громадянине, громадянко
Маємо надзвичайно багато форм звертання до людей.
У типовій ситуації варто звертатися пане до чоловіка і пані до жінки; до молодої дівчини звертаємося паннянко, панно, панночко, до хлопця можна ще сказати юначе.
Звертаючись до кількох осіб, вживаємо слово панове.
Варіанти громадянин / громадянка / громадяни найбільш «шаблонно» офіційні.

ПРИВІТАННЯ
‑ Патрульна поліція м. Одеси, звання, ПІБ
Перевірка документів
‑ Прошу Ваші документи / Покажіть Ваші документи/ Прошу Ваші посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ
ПРЕД’ЯВІТЬ ДОКУМЕНТИ
«Чарівні» слова
будь ласка, прошу, вибачте
перепрошую, на жаль
дякую / спасибі
дякуємо за розуміння
Ви нам дуже допомогли
Хорошого дня
‑ Ви порушили громадський порядок… (пояснити, що саме скоєно)

“Готові” фрази
‑ Я змушений (-на) скласти протокол за ст. … КУпАП. Як до Вас звертатись?
‑ Прошу назвати ПІБ та адресу проживання/реєстрації, дату народження…
‑ Ви схожі на особу, яка раніше скоїла злочин за орієнтуванням… (вказати, який і коли без вказання статті ККУ)