Життя і творчість Богдан

Б – І. АНТОНИЧ (1909 – 1938 р.)
5 жовтня 1909 р. – поет народився на Лемківщині, у с. Новиці Горлицького повіту в родині сільського священника. Як святиню з батьківської хати він виніс рідну мову, звичаї та обряди. Початкову освіту здобув вдома.
1928 р. – закінчив гімназію у м. Сянюк.
1928 – 1934рр. – навчався у Львівському університеті на філологічному факультеті.
1931р. – виходить перша збірка «Привітання життя».
1934р. – Антонич отримав диплом магістра, але для українця в панській Польщі державної служби не було. На хліб поет заробляв своїми творами.
1934р. – збірка «Три перстені». Нагороджена Літературною премією ім. І. Франка.
1936р. – збірка « Книга Лева».
6 липня 1937р. – раптова смерть поета.

«АВТОПОРТРЕТ» (ЗБ. «ТРИ ПЕРСТЕНІ»)
Тема: вірш – відображення душі поета, закоханої у красу, справді, «Автопортрет» - відображення його язичницького первісного світосприйняття.
Ідея: ліричний герой – як дитина, що відкриває для себе світ. Він радіє сонцю, весняному буянню природи.
Мотив: мотив захоплення людини красою природи і піднесення її у ранг Бога.
Жанр: медитація. Медитація (лат. «розмірковування») мотиви пасивних роздумів у поетичних творах, сповнених сумними, елегійними настроями.
Антонич у творі міркує над своїми пракоренями.
Образи – символи:
СОНЦЕ – символ життя, пробудження
в душі снаги до творчості.

«ДОРОГИ» (1933 р.)
Тема: зображення романтично– алегоричної картини дороги.
Ідея: Дорога простелилася «юним під ноги», вона сповнена привабливості й таємниць, треба лише пройти її, не схибити, побачити її красу й досконалість.
Лейтмотив: життєрадісне (вітаїстичне) сприйняття світу.
Жанр: філософська лірика.
Образи – символи:
Дорога – незворотність часу, його
плинності, людського пориву до
пізнання світу, джерело життєвої енергії
НЕБО І ПШЕНИЦЯ – образ Батьківщини, кольорів
національного прапора.

«ВИШНІ» (1935 р.)
Тема: автор у творі змальовує первісну красу природи України, її естетичний вплив на митця, безпосередній нерозривний зв`язок зі світом природи.
Ідея: співець природи, Б – І. Антонич
не відділяє себе від неї, із хлоп`ячою бешкетливістю веде свій родовід від хруща, підкреслюючи безсмертя людської душі. А вишні в нього асоціюються з
Т. Г. Шевченком, із спадковістю його творчості. Поет також виказує глибоку любов до свого рідного краю, де дорога йому кожна комашка, кожна пелюсточка.
Жанр: пейзажна лірика з елементами філософії і патріотизму.
Міфологізм – спосіб реалізації міфу у творах оригінальної літератури.

Асоціативність – певна суміжність, можливо навіть паралельність існуючих у цій суміжності явищ і предметів, здатних утворити зв`язок між собою.
Образи – символи:
Хрущ – один із символів України, образ безсмертя людської душі, образ – символ шани до творчості
Т. Шевченка.
ВИШНІ – образ – символ України, творчої спадщини Т. Шевченка, а також безтурботного дитинства, любов дітей лазити по деревах.

«ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ»
Тема: вірш – це гімн природі, весні, землі, де все гармонійно поєдналося.
Ідея: автор висловлює захоплення від незвичайних образів світосприйняття.
Лейтмотив: моделювання свого бачення будови світу, тяжіючи до філософської інтерпритації світу та буття.
Жанр: пейзажна лірика з елементами філософії.
Образи – символи:
Образ землі – символ життя, джерело всіх слов`янських вірувань, дім.
Весна – символ оновлення, пробудження життя.
Білий колір – образ чистоти, цнотливості, добра, світла, первозданності.
ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ – образ християнських уявлень про рай на землі.