Презентации, доклады, проекты без категории

ДУХОВНАЯ ЖИЗНЬ ОБЩЕСТВА 20 -Х ГГ
ДУХОВНАЯ ЖИЗНЬ ОБЩЕСТВА 20 -Х ГГ
Задачи культурного строительства Средства и методы Интеллигенция и власть Политика в отношении религии и церкви Система образования и воспитания Ликвидация неграмотности Реформирование системы народного образования Перестройка высшей школы Наука Литература и искусство Архитектура. Театр и кинематограф Музыка. Заключение Литература План Подъем материального благосостояния масс за последнее время, в связи с переворотом в умах, произведенным революцией, усилением массовой активности, гигантским расширением кругозора и т.д., создает громадный рост культурных запросов и потребностей. Постановление Политбюро ЦК РКП(б) "О политике партии в области художественной литературы" 18 июня 1925 г создание новой, социалистической культуры, которая должна выражать интересы трудящихся и служить задачам классовой борьбы пролетариата за социализм; ликвидация культурной отсталости и, прежде всего неграмотности населения страны, открытие простора для развития творческих сил трудящихся, формирование социалистической интеллигенции и обеспечение господства идеологии научного коммунизма.(Ленин В.И.) Задачи культурного строительства
Продолжить чтение
Розвиток освіти та науки на украинских землях
Розвиток освіти та науки на украинских землях
ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЛИ НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ • Українські землі були поділені між двома державами: Росією та Австрією. • Антиукраїнська політика Російської та Австрійської імперій гальмувала культурний розвиток України. • Російський уряд ввів цензуру на видання літератури українською мовою. • Українська культура розвивалася як єдине ціле, як культура українського народу. • Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва. • З народу вийшов відомий діяч культури Т. Г. Шевченко, який підніс українську мову і літературу до найвищого рівня досконалості. • Об’єктом критики стала українська мова, поширювалися думки, що вона є діалектом російської або польської мов. • Ряд українських учених вважали українську мову самобутньою, рівноправною серед інших слов’янських мов. Завдання 1. Із наведених факторів визначте ті, що негативно чи позитивно впливали на розвиток української культури, 2. Пригадайте основні тенденції розвитку української культури другої половини ХVІІІ ст. 3. У чому полягали особливості розвитку української культури в першій половині ХІХ ст. порівняно з другою половиною ХVІІІ ст.? РОЗВИТОК ОСВІТИ 1802 р. – створення в Росії міністерства народної освіти. Система освітніх закладів: Парафіальні школи; Повітові школи; Губернські гімназії (4-х і 7-класні); Ліцеї: Рішельєвський (Одеса – 1817 р.), Кременецький (до 1831 р.), Ніжинський (1832 р.); Професійні заклади: фельдшерські школи в Єлисаветграді (1787), Київський (1842), землемірне в Кремянці (1807), землеробське в Харкові, морські в Херсоні і Севастополі, школа бджільництва в Пальчиках на Чернігівщині (1819). Військові заклади: аритилерійське (1794), штурманське училища (1798) в Миколаєві, кадетські корпуси в Полтаві (1840) і Києві (1852). Університети: Харківський – 1805 р., Київський – 1834 р.; Навчання велось лише російською мовою.
Продолжить чтение
Ураинское мистецтво І половини ХІХ столетия
Ураинское мистецтво І половини ХІХ столетия
У мистецтві цього періоду існували три культурно-мистецькі стилі: Класицизм - найвизначнішою рисою якого є звернення до античного мистецтва та художніх традицій епохи Відродження. Романтизм – якому властиві ідеалізм і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від навколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Реалізм - визначальною рисою якого є достовірне зображення навколишньої дійсності, показ усіх сфер життя і духовного світу людини такими, якими вони є насправді. 1. Розвиток живопису А. Мокрицькнй. Турчанка А. Ждаха. Малюнок до пісні. В. Тропінін. Устим Кармалюк М.Пимоненко. Жнива К. Трутовський. Сцена біля колодязя
Продолжить чтение
Битва під Крутами
Битва під Крутами
Будемо розглядати такі питання Битва під Кру́тами Передісторія Розклад сил Формування загонів Хід бою Підсумок бою Вшанування Цікава стаття Пам'ятник «Пам'яті тридцяти» Битва під Кру́тами Битва під Кру́тами — бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.
Продолжить чтение
Век просвещения
Век просвещения
Известно, что век Просвещения был временем глубоких перемене экономической и социальной жизни всей Европы. В России  эпоха Просвещения  занимает преимущественно вторую половину  XVIII века, когда правительство активно способствовало развитию наук и искусств. В этот период возникли первые российские университеты, театр, публичные музеи. Наибольший вклад в российское Просвещение принадлежит  Екатерине Великой, которая, как и прочие  просвещённые монархи, играла ключевую роль в поддержке искусств, наук и образования. Хотя в России, как и в других европейских странах, в эту эпоху произошли существенные перемены, отличие российского Просвещения от западного состоит в том, что в России не только не произошло сдвига общественного мнения в сторону развития  либеральных  идей, но напротив, они были встречены крайне настороженно.
Продолжить чтение
ЖУРНАЛ НОВЫЙ МИР
ЖУРНАЛ НОВЫЙ МИР
СОЗДАНИЕ ЖУРНАЛА В конце 1924 года на страницах «Известий» появилось объявление: В 1925 году с января месяца «Красная нива» помимо других приложений даст своим подписчикам ежемесячный литературный, научно-популярный и политический журнал «Новый мир» . ЖУРНАЛ В 30-40-Е ГОДЫ 30-е годы стали для журнала тяжелым периодом. Отдел критики потерял прежнее значение, рецензии, статьи в основном были посвящены литературе прошлого, носили случайный характер. Наряду с произведениями, вошедшими в золотой фонд советской литературы, на страницах журнала печатались слабые, посредственные материалы. В 1932-1937 годах журналом руководил И.М. Гронский. До войны (в 1937-1941 годах) «Новый мир» вел В.П. Ставский , во время войны – В.Р. Щербина. В этот период в журнале появились «Поднятая целина» и «Тихий Дон» М. Шолохова.
Продолжить чтение
Эндокринная система
Эндокринная система
Эндокринная система-система регуляции деятельности внутренних органов посредством гормонов, выделяемых эндокринными клетками непосредственно в кровь либо диффундирующих через межклеточное пространство в соседние клетки. Эндокринная система Грандулярная Диффузная Эндокринные клетки собраны вместе и формируют железу внутренней секреции Эндокринные клетки рассеяны в различных органах и продуцируют агландулярные гормоны Функции эндокринной системы: Принимает участие в гуморальной (химической) регуляции функций организма и координирует деятельность всех органов и систем. Обеспечивает сохранение гомеостаза организма при меняющихся условиях внешней среды. Совместно с нервной и иммунной системами регулирует: рост; развитие организма; его половую дифференцировку и репродуктивную функцию; принимает участие в процессах образования, использования и сохранения энергии. В совокупности с нервной системой гормоны принимают участие в обеспечении: психической деятельности человека; эмоциональных реакций.
Продолжить чтение