Презентации, доклады, проекты по информатике

Компьютерная обработка результатов эксперимента
Компьютерная обработка результатов эксперимента
Присвоение имен и расчет новых переменных Для удобства работы с данными переменным следует присвоить имена в соответствии с таблицей результатов эксперимента: C1, C2, …, Cn, W1, W2, …, Wn. Кроме того, для перехода к линейной регрессии и для анализа результатов необходимо добавить в таблицу новые переменные и рассчитать значения переменных по формулам, указанным в скобках: Y1, Y2,...,YL – логарифмы скорости реакции в параллельных опытах (??=???(??);?=?…?); Y – среднее значение логарифмов скорости: =????(??:??); X1, X2, …, Xn –логарифмы концентраций: ??=???(??);?=?…?; S2Y – дисперсия логарифмов скорости: =(?????(??:??))^?; GMAX, S2VOS – критерий Кохрена и дисперсия воспроизводимости ; S2OST, FISH – остаточная дисперсия и критерий Фишера; К – константа скорости химической реакции. Расчёт переменных GMAX, S2VOS, S2OST, FISH, К будет выполнен позже. Подготовленную таблицу для расчета следует сохранить.
Продолжить чтение
Структурные и функциональные модели. Программирование, как моделирование
Структурные и функциональные модели. Программирование, как моделирование
Функциональная модель Функциональная модель предназначена для изучения особенностей работы (функционирования) системы и её назначения во взаимосвязи с внутренними и внешними элементами. Функция — самая существенная характеристика любой системы, отражает её предназначение, то, ради чего она была создана. Подобные модели оперируют, прежде всего, с функциональными параметрами. Графическим представлением этих моделей служат блок-схемы. Они отображают порядок действий, направленных на достижение заданных целей (т. н. функциональная схема). Функциональной моделью является абстрактная модель. Структурная модель Четкого определения структурной модели не существует. Так, под структурной моделью устройства могут подразумевать:  структурную схему, которая представляет собой упрощенное графическое изображение устройства, дающее общее представление о форме, расположении и числе наиболее важных его частей и их взаимных связях;  топологическую модель, которая отражает взаимные связи между объектами, не зависящие от их геометрических свойств.
Продолжить чтение
Моделі системи глобальної інформаційної безпеки
Моделі системи глобальної інформаційної безпеки
Міжнародна інформаційна безпека - взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого миру на основі захисту міжнародної інфосфери, глобальної інфраструктури та суспільної свідомості від реальних і потенційних інформаційних загроз. Cтратегії глобального інформаційного протиборства лежать в основі аналітичних розробок дослідницьких інституцій різних країн, метою яких є саме забезпечення інформаційного лідерства у сфері міжнародної безпеки. За результатами досліджень аналітики виділяють наступні моделі системи глобальної інформаційної безпеки: Модель А – створення абсолютної системи захисту країни-інфолідера проти будь-якого виду наступальної інформаційної зброї, що обумовлює об’єктивні переваги в потенційній інформаційній війні, змушує інші країни шукати альянсу у військово-інформаційних діях з країною-інфолідером. При цьому може бути використано систему жорсткого контролю над інформаційним озброєнням противника на підставі потенційних міжнародних документів з інформаційної безпеки. Модель В – створення значної переваги держави – потенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу, координація дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь-яких джерел і типів інформаційних загроз. Модель С – наявність кількох країн – інфолідерів та потенційного протиборства між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, забезпечення в перспективі домінування однієї з держав у сфері міжнародної інформаційної безпеки з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права вирішення проблем глобального світопорядку. Модель D – всі конфліктуючі сторони використовують транспарентність інформації для формування ситуативних альянсів, для досягнення переваг локальних рішень, які спроможні заблокувати технологічне лідерство, для використання можливостей інфоінфраструктури на окремих територіях з метою організації внутрішнього конфлікту між опозиційними силами (політичні, сепаратистські, міжнаціональні конфлікти) для проведення міжнародних антитерористичних інформаційних операцій. 
Продолжить чтение