Слайд 2Історія
20 травня 1875 р. у Парижі 17 учасників міжнародної дипломатичної конференції, скликаної
за ініціативою Петербурзької Академії наук, підписали міжнародну Метричну конвенцію.
З того часу метрична система офіційно отримала міжнародний статус. Відповідно 20 травня день підписання Міжнародної метричної конвенції —вважається Міжнародним днем метрології.
Слайд 3Основною одиницею нової системи стала одиниця довжини — метр. Під час пошуків
природних засад для визначення цієї довжини обговорювалися три можливості:
1) використання довжини маятни- ка з періодом коливання 1 с (з огляду на те, що період коливання 55 математичного маятника T=2tt√l/g залежить тільки від його до- вжини);
2) довжина однієї чверті екватора Землі;
3) довжина однієї чверті меридіональної окружності Землі.
Слайд 4Основною одиницею вимірювання поверхні став ар, який дорівнював квадрату зі сторонами у
10 м (від грецького слова «арос» — пaша).
Основною одиницею вимірювання об’єму, призначеною для вимірювання об’ємів деревини, став стер, який дорівнював кубу з ребрами в 1 м.
Основною одиницею об’єму (місткості) рідких і сипучих тіл став літр (від грецького слова «літра» — ваговий фунт), який дорівнював кубу зі сторонами 0,1 м кожна.
Як одиницю маси було прийнято масу 1 кубічного дециметра (0,01 м3 ), тобто куба з ребрами, які дорівнювали 1/10 метра, чистої води при температурі найбільшої її щільності (+4°С). Цю масу було названо кілограмом.
Слайд 5Як одиницю часу було узаконено секунду, визначену як 1/86400 частину середньої сонячної
доби.
Додамо, що при запровадженні метричної системи не лише вста- новили основну одиницю довжини, взяту з природи, але й прийняли 56 десяткову систему утворення кратних і дольних одиниць — множенням на 10n (де n — ціле додатне або від’ємне число), що відповідає десятковій системі сучасної числової лічби. Було прийнято 6 відповідних цьому префіксів: мілі-, санти-, деци-, дека-, гекто- і кіло-.