Брати Грімм. Пані Метелиця

«Пані Метелиця» (нім. «Frau Holle», відома також як «Фрау Гульда» чи «Фрау Голле»)– казка братів Грімм про чарівницю з колодязя, що винагороджує працелюбну дівчину і карає ліниву. Казку склав німецький народ, але записали й обробили її німецькі вчені зі слів Генріетти Доротеї Вайлд, яка 1825 року вийшла заміж за Вільгельма Грімма.
У Гессені та за його межами досі побутує вислів, який використовують у сніжну погоду — «Гульда стелить ліжко», оскільки вона розпушує постіль, через що йде сніг з небес.

Ідея: уславлення любові до праці та осуд лінощів і неробства, жорстокого ставлення до близьких людей.
Тема: історія про те, як зло було покаране, а добро, милосердя
і працелюбність - щедро нагороджені.
Жанр: народна казка
Різновид: чарівно-побутова ( фантастичний вимисел: чарівний колодязь, пані Метелиця, незвичайні перини, золотий та смоляний дощ; зображене повсякденне життя людей, сімейні стосунки, побут).
Антитеза – різке протиставлення героїв, ситуацій, характерів, душевних або природних станів тощо.
Казка побудована на основі антитези (протиставлення).

Жила на світі одна вдова і мала вона дві доньки…
Пасербиця
Рідна донька
вродлива й роботяща
погана й ледача
«мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі»
«щодня сиділа при дорозі край криниці й пряла доти, доки їй нитка не прорізала пальці до крові»
А чим займалась рідна донька?
За що ж вдова любила цю ледащицю?

Одного разу пасербиця «так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило увесь починок. Вона схилилась над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю».
Якою ж була реакція вдови на нещастя пасербиці?
Почала лаяти її на всі заставки,
сказала: «Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його».
Вдова фактично відправила песербицю на вірну смерть.
«Лаяти на всі заставки» – дуже сварити
Як можна було допомогти дівчині?

Лука - рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю.
«З великого жалю й страху» дівчина стрибнула в криницю.
Вона опинилася на чудовій луці, де зустріла піч та яблуньку, які потребували допомоги.
Яку допомогу надала їм дівчина?
Підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб.
Струсила яблука з дерева і згорнула їх на купу.
(Здавна криниця вважалася переходом з одного світу в інший).

Чому ж дівчина вирішила залишитися
у дивної бабусі?
Підійшовши до невеличкої хатинки, пасербиця побачила стареньку бабусю, яка її надзвичайно вразила.
«В неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати».
Звертаючись до дівчини, старенька назвала її «любою дитиною», запропонувала житло, роботу, яка для неї була легкою і звичною.
«Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, – тоді на світі йтиме сніг, бо я – пані Метелиця.

Чим дівчина завоювала прихильність пані Метелиці?
«Негайно стала до роботи»
«У всьому догоджала старій»
«Збивала її подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки».
Жилося їй у пані Метелиці дуже добре.
«Вона ніколи не чула від неї лихого слова
і щодня їла смажене й пряжене».

Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала за
домівкою. Незважаючи на те, що у пані Метелиці їй
жилося краще, вона хотіла повернутися до рідної хати.
Як до бажання дівчини повернутися додому поставилася пані Метелиця?
Пані Метелиці сподобалася туга дівчини за рідним краєм, вона сама провела її нагору до великої брами. Коли дівчина ступила на поріг, на неї линув золотий дощ.
Золотий дощ - символ матеріального благополуччя і багатства, нагорода за самовіддану, добросовісну працю.
«Це тобі за те, що ти у всьому старанна була», – сказала стара і віддала їй також починок, що впав у колодязь.
Чарівниця Пані Метелиця в цій казці виступає в якості Долі.

Як ви гадаєте, чим була викликана така радісна зустріч з боку півника і з боку мачухи та її рідної дочки?
«А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав:
Кукуріку, кукуріку!
Наша дівчина іде,
на ній золота без ліку».
«Увійшла дівчина до хати, а мачуха й
сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити».

Позаздрила вдова пасербиці. Відправила вона свою ледарку до криниці прясти. А та вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен, кинула починок у колодязь і сама стрибнула туди.
«Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!»
«От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!»
Чому ж дівчина не допомогда ні пічці, ні яблунці?

Побачивши пані Метелицю, ледащиця не злякалася її
зубів, бо вже чула про них. Вона відразу найнялася до неї на роботу, бо думала тільки про золото, яке та їй подарує.
Але надовго у пані Метелиці дівчина
не залишилася. Як ви гадаєте, чому?
«Це скоро набридло старій, і вона сказала ледащиці, що її служба скінчилася».
Першого дня вона дуже старалася,
другого – почала лінуватися,
третього – навіть встати вранці не захотіла.
Пані Метелиця привела дівчину до брами. Коли ледащиця ступила на поріг, на неї перекинувся великий казан смоли.