Літопис Самійла Величка

Народився близько 1670 р. (за П. Жаботинським – 11 лютого 1670 р. ) у с.Жуки Полтавської сотні Полтавського полку, тепер Полтавського р-ну Полтавської обл.

На поч. 1690 р. служив при генеральному писарю В.Кочубею в Запорізькому війську;
Брав участь у поході до Польщі через Правобережжя (1701 – 1702 рр.);
При гетьманові І.Мазепі – у генеральній канцелярії ;
Працював під началом В.Чуйкевича, від 1706 р. – П.Орлика;
Наприкінці 1708 р. заарештований як мазепинець;
1715 р. – випущений із тюрми (припускають, що з ув'язнення вийшов за сприяння сина В.Кочубея);

Жив у селах Жуки та Диканька на Полтавщині, де були маєтки Кочубеїв;
У Жуках С.Величко написав літопис, перший том якого датується 1720 роком;
Тут же навчав підлітків письму, в цей період починає втрачати зір;
Остання його робота – “Космографія” (1728 рік) – перекладена на книжну українську мову;
Щодо дати смерті офіційних відомостей не існує – можемо говорити про 1728 рік як останній документально зафіксований рік життя С.Величка.

ПОВНА НАЗВА ЛІТОПИСУ
“Сказання про війну козацьку з поляками, що через Зиновія-Богдана Хмельницького, гетьмана військ запорозьких, вісім літ точилася, а близько дванадцяти літ тяглася з іншими державами у поляків, якою він, Хмельницький, при всесильній Божій помочі з козаками і татарами з тяжкого лядського іга вибився.
Справлено і написано стараннями Самоїла Величка, колись канцеляриста війська запорозького, в селі Жуках, повіту Полтавського, року 1720”

Самійла Величка
СТРУКТУРА ЛІТОПИСУ

Літопис складається з 2 книг:
І книга ІІ книга

ОПИС ПЕРІОДУ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ
Джерела:
Щоденники Самійла Зорки (секретар Хмельницького);
Поезія польського шляхтича С. Твардовського;
Записи польського хроніста С. Оскольського;
Записи німецького історика С. Пуфендорфа (Пуфендорфія) “Вступ до Європейської історії”;

Зображення мазепинської пори
Цей період відтворено на основі власних спостережень і документів Генеральної канцелярії

Концепція духовності керівника держави
С. Величка (Сафонов Ю.)
Від природи керівник держави має бути не тільки схильним до роботи і добротворення, а й повинен володіти потужним інтелектом та привабливою зовнішністю, мужнім характером, сильною натурою;
Не цураючись своїх матеріальних статків, високодуховний керівник держави повинен турбуватися про належне матеріальне забезпечення всієї спільноти, всього народу;

Концепція духовності
Високий дух владаря держави має бути в межах самоповаги і поваги до окремої людини і цілого народу, навіть до ворогів, але ця повага повинна базуватися на основі глибоких знань про людські й природні достоїнства;
В особі високодуховного можновладця окремі люди й увесь народ повинні бачити зразок самовідданості й готовності до самопожертви, порядності, чесності й справедливості. Тоді довіра до його добротворчих задумів, планів і дій буде забезпечена і результат гарантований;

Концепція духовності
Старі й нові закони гетьман повинен підпорядковувати державницьким намірам і цілям;
Верховна влада повинна належати передовсім людині одухотвореній, досвідченій, мудрій і далекоглядній, адже така влада – основна запорука добротворення;
Підкреслення національної самосвідомості можновладця – керівник України може творити добро для свого народу тільки тоді, коли він його любить або хоча б поважає;

Концепція духовності
Перші ознаки духовності виявляються у власних задумах та ідеях керівника, але він повинен прислухатися й до думок своїх підлеглих, зіставляти їх з інтересами й сподіваннями співвітчизників;
Одна з найважливіших запорук духовності державотворця – його набожність, яка повинна проявлятися в конкретних діях на благо України;
Вищою рисою характеру українців є волелюбність, а якщо володар не розуміє цього і не бореться за волю народу – він бездуховний.

Літопис Самійла Величка – монументальний твір української історіографії
Наймасштабніший за …
обсягом;
кількістю залучених джерел;
методологічним інструментарієм;
пишністю стилю;
красномовством;
ступенем використання різноманітних риторичних прийомів

Портрет Б.Хмельницького
в Літописі Самійла Величка