Максим Тадейович Рильський (1895 – 1964)

Будинок у с. Романівка, де 18 березня 1895 року народився М.Рильський

В автобіографічній розповіді ”Із давніх літ” М.Рильський з теплотою згадував Романівку. Саме тут він почав пізнавати світ як ”таємничу, ледве розгорнуту книгу”.

Тадей Рильський –
батько письменника,
відомий український
етнограф і культуролог.

В цьому будинку з 1906 по 1916 роки знаходилася приватна гімназія відомого педагога Володимира Науменка, яку закінчив Рильський у
1915 році.

У 1910 році вийшла друком перша поетична збірка
Максима Рильського
”На білих островах”

У 1915 році Рильський став студентом Київського університету

Рання творчість поета:
” Під осінніми зорями” – 1918
” Синя далечінь” - 1922
” Крізь бурю і сніг” - 1925
” Тринадцята весна” - 1926
” Де сходяться дороги” - 1929
” Гомін і відгомін” - 1929

Творча діяльність Рильського розгорталася в руслі неокласицизму – художньої школи українських поетів, зорієнтованої на античну класику, на продовження гуманістичних традицій європейської поезії нового часу.

Кохана дружина Катерина та син Богдан

Творчість воєнних років:
” За рідну землю” 1941
” Слово про рідну матір” 1942
” Світова зоря” 1942
” Світла зброя” 1942
” Велика година” 1943
” Неопалима купина” 1944

Найкращі порадники – вірні друзі

Праця завжди йому приносила насолоду

Найбільше щастя – онук Максим

За видатні заслуги в розвитку науки і культури М. Рильського було обрано:
1943 р. – академіком
АН УРСР;
1958 р. – академіком
АН СРСР;
1943 р. – головою Спілки письменників України;
1944 – 1946 р.р. – директором інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.

Найкращі поетичні збірки повоєнного часу:
” Троянди й виноград” 1957
” Далекі небосхили” 1959
” Голосіївська осінь” 1959
” Зимові записи” 1964

Рильський - перекладач
Йому належать переклади багатьох шедеврів французької, німецької, польської, російської літератури.

Багатюща творчість Рильського – це мистецький світ, де, за словами Д. Павличка, ” вічно сяє сонце, течуть ріки філософського спокою, шумлять водоспади пристрастей, гудуть автостради дружби, жевріють зорі кохання, де треба замислитись і здивуватись над мудрою простотою форми і над прозорою глибиною змісту”.

Музей у Голосієві