Мацуо Басьо

Народився в 1644 році в Уэно
(провинція Іга, острів Хонсю),
в небагатій самурайскій сім’ї
Його справжнє ім’я - Дзінсітіро,
ще один псевдонім - Мунефуса.
З 1664 року вивчав поезію в Кіото.
В 1672 році поселився в Едо (Токіо),
де знаходився на державній службі,
потім був учителем поезії
Він був близький до буддійської секти Дзен
Користувався авторитетом
ще за життя і мав багато учнів
Тут народився Басьо

Імена
При народженні названий Кіндзаку
Коли досягнув повноліття –
Мунефуса (яп. 宗房)
Ще одне ім’я - Дзінсітіро (яп. 甚七郎)
Басьо жив в предмісті Едо, Фурукаве,
в хижині, подарованій йому одним із учнів
Поряд з хижиною був посаджений банан (басьо),
тому вона отримала назву Бананової (басьо-ан),
звідси і псевдонім поета - Мацуо Басьо

Під час пожежі в Едо згорів його будиночок
Він його відбудував, але до кінця життя
подорожував з своїми учнями,
знайшовши натхнення
у спілкуванні з природою

Могила
Помер
12 жовтня 1694 року
в м. Осака

Хоку
Традиційна для Японії віршована форма,
що складається із трьох рядків:
перший - теза, другий – антитеза,
третя – катарсис, або відкриття
Хоку не вірші, а втілення життя,
його суті в трьох рядках
І вони містять в собі
безконечний діалог душі і природи

Смотри, о луна,
Как дом мой украсили
Листья банана!
Смотри, о луна,
Как дом мой украсили
Листья банана!

Что мне зимний холод!
С другом я делю ночлег
Радостно на сердце
Я – прост. Как только
Раскрываются цветы,
Ем на завтрак рис

Старый пруд!
Прыгнула лягушка.
Всплеск воды.

Как свищет ветер осенний!
Тогда лишь поймёте мои стихи,
Когда заночуете в поле
Год за годом всё то же:
Обезьяна толпу потешает
В маске обезьяны
Едва-едва я добрёл,
Измученный, до ночлега…
И вдруг — глициний цветы
Парящих жаворонков выше,
Я в небе отдохнуть присел, —
На самом гребне перевала

Странник! — Это слово
Станет именем моим
Долгий дождь осенний…
«Осень уже пришла!» –
Шепнул мне на ухо ветер,
Подкравшись к постели моей