Творчість Василя Тропініна

Василь Андрійович Тропінін (1776 -1857) був талановитим живописцем XIX століття, працював у жанрі романтичного та реалістичного портрета. Картини Тропініна втілили характерність соціальних типажів свого часу. Художник творив в особливій ​​течії живопису, пов'язаній з ретельним аналізом народного характеру.

Біографія
Василь Тропінін був уродженцем Новгородської губернії. Він народився 19 березня 1776 р. в кріпосному сімействі. Батьку майбутнього майстра граф Антон Мініх за справну службу дарував вільну. Дружину та дітей селянина він не звільнив, а передав графу Іраклію Моркову як посаг за одну з дочок. Так глава сім'ї був змушений піти служити новому пану домоправителем.

Біографія
У 1798 р. Василя Тропініна послали до Санкт-Петербурга освоювати кондитерське мистецтво, але родич Моркова, помітивши у хлопчика талант до живопису, переконав віддати кріпака в Академію мистецтв як вільного слухача. Уроки молодик брав у Сергія Щукіна, цей професор направляв учнів на достовірне зображення життя народу. Василь Тропінін неодноразово посідав призові місця у конкурсах. Його перший твір «Хлопчик, що сумує за своєю пташкою, що померла», в 1804 р. відзначила сама Марія Федорівна, російська імператриця
«Хлопчик, що сумує за своєю пташкою, що померла»

Біографія
Незабаром кріпак за наказом Моркова вирушив у Поділля, в маєток Кукавку. Там Василь Тропінін, окрім роботи кондитера та лакея, став працювати садибним живописцем. Він займався розписом церкви, творив портрети графської родини, замальовки на тему сільського життя, зображував простих українських селян. Живописець створює «Українську дівчину з Поділля», «Пряху», «Хлопчика зі жалейкою». Також Василь копіював шедеври Рембрандта.
«Українська дівчина з Поділля»,
«Пряха»
«Хлопчик зі жалейкою»

Біографія
У подільському маєтку молодий художник зустрів Анну Катину, вільну поселенку. Вони повінчалися в 1807, незабаром у пари народився хлопчик Арсеній. Дружина із сином стали кріпаками.
«Портрет дружини Анни»

Біографія
У 1823 р. художник Тропінін таки здобув свободу. Це сталося в Москві, куди він перебрався кілька років до цього. У тому ж році майстру дали звання «призначеного академіка», оскільки його полотна, серед яких були «Старий жебрак» і «Портрет гравера Єгора Скотникова», удостоїлися високої оцінки. Також майстер малює образи простих селянок, які завжди були йому жіночим ідеалом.
«Старий жебрак»
«Портрет гравера Єгора Скотникова»

Біографія
У наступне двадцятиріччя Василь Тропінін створював портрети купців та чиновників, письменників та акторів, побратимів-художників. Усі вони відрізнялися глибиною образів. Одночасно майстер продовжує малювати й селян. Пізні роботи художника стали реалістичнішими, в народних портретах відчувається глибокий аналіз характерів.
«Портрет А.А.Тучкова»

Біографія
Останніми роками життя Василь Тропінін часто писав старих жінок. На думку біографів, героїнею творів була його дружина.
«Стара з куркою»

Біографія
3 травня 1857 р. художник помер. Його поховали на московському Ваганьківському цвинтарі.
Могила В.А. Тропініна на Ваганьківському цвинтарі.

Найвідоміші картини Василя Андрійовича Тропініна
Картини Василя Тропініна набули всесвітньої популярності. Серед найкращих творів можна відзначити такі:
«Мереживниця» (1823).
Це шедевр жанрового портрета, коли модель змальовується за якимось заняттям. Героїня дуже жіночна, а детально прописані приладдя для рукоділля передають відчуття затишку та спокою.
"Портрет О. С. Пушкіна" (1827).
За словами сучасників, портрет має вражаючу подібність із геніальним поетом, але вражає він ще й одухотвореністю, глибоким проникненням у внутрішній світ героя.
"Портрет О. С. Пушкіна"
«Мереживниця»

Найвідоміші картини Василя Андрійовича Тропініна
"Портрет К. П. Брюллова" (1836).
Картина стала виразом теплих дружніх почуттів, які Василь Тропінін відчував до свого колеги Карла Брюллова. Робота містить риси європейського парадного портрета: вишукано одягнений персонаж зображений у гордовитій позі і натомість античного пейзажу.
"Голова хлопчика" (1818).
Портрет сина Василя Тропініна — один із найкращих образів дитини у руському живописі. Хлопчик перебуває у своїх думках і водночас привертає до себе увагу глядачів.
"Гітарист" (1839).
Гітаристів художник малював не раз. Тут молодий чоловік зображений у невимушеній обстановці, домашньому одязі. Симпатію глядача він викликає мрійливим та ніжним поглядом.
"Гітарист"
"Портрет К. П. Брюллова"
"Голова хлопчика"