Іван Багряний

ЦІКАВІ ВІДОМОСТІ
Справжнє прізвище — Лозов’ягін
Крім псевдоніму «Багряний», використовував й інші — «Іван Полярний» та «Сорок сорок».
Творчість починав з малювання.
Писав дитячі твори. (Наприклад, віршовані «Казку про лелек і Павлика-мандрівника» і «Телефон».)
Був серед засновників трьох українських організацій за кордоном.(УРДП, ОДУМ, МУР)
Заснував у Німеччині газету «Українські вісті»
Роман «Тигролови» Іван Багряний написав за два тижні.

НАВЧАННЯ ТА ПОЧАТОК ТВОРЧОСТІ
Народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра. Навчався у вищій початковій школі, з 1920р. – у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну. У 1924р. вступив до Охтирської філії організації «Плуг».
У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети». У 1926р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту.

РАННЯ ТВОРЧІСТЬ
Після під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин».
У 1929р. з’явилася збірка поезій «До меж заказаних» У 1930р. з’являється історичний роман у віршах «Скелька»

АРЕШТИ ТА ЕМІГРАЦІЯ
16 квітня 1932р. заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність. 16 червня 1938р. знову заарештовують.
У 1944р. змушений був емігрувати в Німеччину, залишивши дружину з дітьми вдома.
У 1945р. засновує газету «Українські вісті», бере участь у створенні організації МУР (Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).
У 1946р. кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет “Чому я не хочу вертатись до СРСР?”

ТВОРИ
1925р. збірка оповідань «Чорні силуети»
1929р. збірка поезії «До меж заказаних»
1930р. історичний роман у віршах «Скелька»
1944, 1946р. роман «Тигролови»
1950р. роман «Сад Гетсиманський»
1953р. роман «Огнене коло»
1957р. роман «Буйний вітер»
1965р. роман «Людина біжить над прірвою»
п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром»
1946р. збірка «Золотий бумеранг»
1956р. поема «Антон Біда – герой труда»

ЗАКЛЮЧЕННЯ
Іван Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітли­ла шлях із чорної прірви зневіри, приниження і знеособлен­ня в безсмертя. Він поспішав, боровся відчайдушно, знеси­лювався і знову духовно окрилювався, запалювався гнівом і страждав, охоплений зливою сліз співчуття до людини, спра­гою милосердя і невимовного болю серця, піднімав її до ви­сот божественного творення, бо вірив у тріумф людської гідності на пограниччі боротьби і страждань. Інакше не міг, бо з юнацьких літ заповів собі бути тільки людиною.