Взаємини різних верств населення як соціальна проблема

Взаємини батьків та дітей

Міжнаціональні взаємини

Взаємини між статями

Взаємини класів

Закон додатковості
будь-яка модель веде себе і так, як зовнішній світ, і не так. Тож однієї логічної конструкції недостатньо для опису складного світу. Потрібні моделі, що взаємно доповнюють одна одну.
Rob Gonsalves, «До горизонту»

Поняття «клас» охоплює неоднорідні соціальні об’єкти, такі як статусна чи професійна група, група за прибутками чи владою.
Класи утворюють певну ієрархічну систему.
Клас – категорія для аналізу динаміки соціального конфлікту.
(Ральф Дарендорф)

«Класова» теорія. Фрагментація робітників при переході до інформаційного суспільства (за Мануелем Кастельсом)
Концентрують в своїх руках значну частину багатства і володіють високим соціальним престижем

Природа класів на початку ХХІ століття (за Гордоном Маршаллом)
Класовий розподіл визначається життєвим шансом, що випливає із специфічним
громадянських,
ринкових,
трудових ситуацій,
що мають певну історичну визначеність.
Життєві шанси багато в чому визначаються отриманою освітою.

Класові позиції (за Дж.Голдторпом)
Ринковий механізм суспільного розподілу праці, є головною причиною нерівності.
Голдторп виокремлює три основні класові позиції:
найманий працівник (відрізняються за рівнем матеріальної винагороди);
роботодавець;
самозайнятий.

Володіння засобами виробництва як критерій для класового розподілу (за Еріком Оліном Райтом, який наслідує К. Маркса)
Зацікавлені у присвоєнні частини праці робітника
Зацікавлені
у гарантованому прибутку

Інші критерії класових позицій (за Еріком Оліном Райтом)
Участь в управлінні
Контроль над грошовим і матеріальним капіталом

Класова схема (за Е.О. Райтом)

Перед дослідниками стає питання, як сприяти мінімізації соціальних конфліктів і збільшенню шансів на національну та глобальну солідарність?
При цьому слід пам’ятати, чим складніша технологічна та економічна структура, тим вища вартість революційного шляху розвитку, тим більш важливою є еволюційна трансформація

На шляху до соціальної стабільності
1) визнання класів вимагає постійного підняття «планки» якості життя для всіх і соціального захисту слабких;
2) соціальне партнерство;
3) теорія доступу (Дж.Ріфкіна);
4) соціальна мобільність.

Соціальна мобільність
Соціальна мобільність – це можливість представникам нижчих класів суспільної ієрархії підійматися вгору.
Але можливий як соціальний підйом, так і соціальний спуск.

Соціальна мобільність: рух вгору (за П.Сорокіним)
Проникнення індивіда з нижчого рівня в існуючий верхній
Створення індивідом нової групи і пересування всієї групи в вищій рівень

Соціальна мобільність: рух вниз (за П. Сорокіним)
Опускання індивіда з вищого рівня на нижчий
Деградація соціальної групи в цілому, зниження її рангу на фоні інших груп, втрата нею соціальної єдності

Що стимулює соціальну мобільність?
Серед структурних умов, що сприяють соціальній мобільності, слід відмітити війни та революції.
Нобелевський лауреат Пол Кругман звернув увагу на політичну волю влади для забезпечення соціальної мобільності та рівності (наприклад, завдяки політиці Рузвельта всього за кілька років було сформовано знаменитий американський середній клас).
У наш час соціальну мобільність провокує також і розвиток технологій.

Що може стати перешкодою для соціальної мобільності?
національність
релігія
вік
стать
класова належність батьків