2 Жанрово-тематичне розмаїття пісень (1)

СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ –
це ліричні твори, де, на відміну від епічних і ліро-епічних, на перший план виступає не сама оповідь про подію чи явище, а оцінка їх, почуття, які вони викликають.

ОСОБЛИВОСТІ ПІСЕНЬ:
в основі пісень – масові суспільні явища;
не пов’язані з конкретними історичними подіями;
відсутня сюжетність чи подієвість;
неоднорідні за тематичним спрямуванням;
об’єднані ставленням до дійсності;
відображають настрої та почуття народу;
основна увага зосереджена на почуттях і роздумах героїв.

КОЗАЦЬКІ ПІСНІ
ВИНИКЛИ В XV–XVI СТОЛІТТЯХ ІЗ ПОЯВОЮ КОЗАЦТВА
НАЙПОШИРЕНІШІ ТЕМИ КОЗАЦЬКИХ ПІСЕНЬ:
ПРОЩАННЯ З РІДНИМИ ТА ВІД’ЇЗД ІЗ ДОМУ;
НОСТАЛЬГІЯ ЗА ДОМІВКОЮ;
ЖИТТЯ В ПОХОДАХ;
НЕБЕЗПЕКА ТА СМЕРТЬ, ЯКІ ЧАТУЮТЬ НА ГЕРОЯ В ПОХОДАХ.
У ЦИХ ПІСНЯХ ЗВЕЛИЧЕНО:
ВОЛЮ;
ВОЇНСЬКУ ЗВИТЯГУ;
ПАТРІОТИЧНИЙ ДУХ;
БЕЗСТРАШНІСТЬ;
ВІДДАНІСТЬ СПРАВІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИЗВОЛЕННЯ;
ОСПІВАНО КОЗАЦЬКУ СЛАВУ.

ЧУМАЦЬКІ ПІСНІ
ЧУМАЦЬКИЙ ПРОМИСЕЛ ВІДОМИЙ ЗДАВНА, ІЗ XV СТОЛІТТЯ. РОЗКВІТ ЙОГО ПРИПАДАВ НА XVIII
– ПЕРШУ ПОЛОВИНУ XIX СТОЛІТТЯ.
ЧУМАКИ ТОРГУВАЛИ ПЕРЕВАЖНО РИБОЮ ТА СІЛЛЮ, ПО ЯКІ ЇЗДИЛИ НА ВОЛАХ ДО БЕРЕГІВ ЧОРНОГО Й АЗОВСЬКОГО МОРІВ І НА ДОН.
ЧУМАКУВАННЯ БУЛО ВАЖКОЮ Й НЕБЕЗПЕЧНОЮ СПРАВОЮ. НА
ЦЕ РЕМЕСЛО ЗВАЖУВАЛИСЯ ТІЛЬКИ ЛЮДИ З КОЗАЦЬКИМ ДУХОМ.
БЕЗВОДНІ ПІВДЕННІ СТЕПИ, РОЗБІЙНИКИ, ХВОРОБИ – УСЕ ЦЕ ЧАТУВАЛО НА МАНДРІВНИКІВ.

КРІПАЦЬКІ ПІСНІ
ОСТАТОЧНО КРІПАЦТВО В УКРАЇНІ
БУЛО СФОРМОВАНЕ 1873 РОКУ УКАЗОМ КАТЕРИНИ II.
КРІПАЦЬКІ ПОВИННОСТІ, ЧИСЛЕННІ ПОДАТКИ, ПАНЩИНА, СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО НЕЛЮДСЬКИХ УМОВ ПІДНЕВІЛЬНОГО ЖИТТЯ – УСЕ ЦЕ ВІДОБРАЗИЛОСЯ В ПІСНЯХ.

РЕКРУТСЬКІ ТА СОЛДАТСЬКІ ПІСНІ
У 1699 РОЦІ ЦАР ПЕТРО І ЗАПРОВАДИВ ДОВІЧНУ СОЛДАТСЬКУ СЛУЖБУ. ІЗ
КІНЦЯ XVIII СТОЛІТТЯ ЇЇ СКОРОТИЛИ ДО ДВАДЦЯТИ П’ЯТИ РОКІВ, ПІЗНІШЕ – ДО ДВАДЦЯТИ. ІЗ 1874 РОКУ, КОЛИ БУЛО ВВЕДЕНО ЗАГАЛЬНУ ВІЙСЬКОВУ ПОВИННІСТЬ, СЛУЖБА ТРИВАЛА СІМ РОКІВ.
ЛЕЙТМОТИВИ ПІСЕНЬ:
НАРУГА НАД ЮНАЦЬКОЮ ДУШЕЮ;
ВАЖКА ПРИМУСОВА СОЛДАТСЬКА СЛУЖБА;
ПОВЕРНЕННЯ РЕКРУТА ДОДОМУ ХВОРИМ, МОРАЛЬНО СКАЛІЧЕНИМ;
СМЕРТЬ У ВІЙСЬКУ ЧИ В ДОРОЗІ;
ШАХРАЙСЬКІ ЖЕРЕБКУВАННЯ ПІД ЧАС НАБОРУ;
МАРНІ СПРОБИ ВІДКУПИТИ СИНА-ОДИНАКА, ЯКОГО ЗАБИРАЮТЬ У МАТЕРІ-ВДОВИ.

БУРЛАЦЬКІ ПІСНІ
БУРЛАКАМИ СТАВАЛИ ЛЮДИ,
ЯКІ НЕ МАЛИ ВЛАСНОЇ ХАТИ, ПОНЕВІРЯЛИСЯ ПО ЧУЖИХ ЗЕМЛЯХ, ШУКАЮЧИ ЗАСОБІВ ДЛЯ
ПРОЖИТТЯ, КОЛИШНІ КОЗАКИ, А ТАКОЖ УТІКАЧІ-КРІПАКИ.
ЛЕЙТМОТИВИ ПІСЕНЬ:
БІДУВАННЯ НА ЧУЖИНІ;
ТУГА ЗА РОДИНОЮ;
НАРІКАННЯ НА ЛИХУ ДОЛЮ;
ТЯЖКА ПРАЦЯ;
МІЗЕРНІСТЬ ТИМЧАСОВИХ ЗАРОБІТКІВ,
ЗЛИДНІ;
ЖАЛЬ ЗА ЗМАРНОВАНИМИ МОЛОДИМИ РОКАМИ.

НАЙМИТСЬКІ Й ЗАРОБІТЧАНСЬКІ ПІСНІ
НАЙМИТУВАННЯ
ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ З’ЯВИЛОСЯ ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ КРІПАЦТВА
ЛЕЙТМОТИВИ ПІСЕНЬ:
ТУГА ЗА РОДИНОЮ;
НАРІКАННЯ НА ДОЛЮ;
ЖАЛЬ ЗА ЗМАРНОВАНИМ ЖИТТЯМ;
ВАЖКА ПРАЦЯ, ЗА ЯКУ МАЙЖЕ НІЧОГО НЕ ПЛАТЯТЬ, ХОЧ ДОВОДИТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ НАВІТЬ У НЕДІЛЮ;
ЖИТТЯ ТА ДОЛЯ ЗАРОБІТЧАН.
У НАЙМИТИ ЙШЛИ НЕ ЛИШЕ ЧОЛОВІКИ, А Й ЖІНКИ. ВОНИ ПРАЦЮВАЛИ ПОКОЇВКАМИ, ШВАЧКАМИ, КУХОВАРКАМИ, ПРАЛЯМИ, ВИКОНУВАЛИ РОБОТИ В ПОЛІ