(λ, ε, ν, φ), що складається з:
λ – регулярна просторова сітка однакових клітинок (сот). У двовимірному випадку найчастіше це сітка квадратів, або правильних шестигранників;
ε – обмежена множина станів, у яких можуть знаходитись клітинки автомата по ходу його еволюції;
ν (с) – множина сусідів, які мають вплив на центральну клітину (с);
φ – правила, які визначають спосіб переходу клітинки від поточного стану до наступного, відповідно до стану її сусідів з множини ν. Ці правила можуть мати детермінований, або ймовірносний характер
φ: et (ν (с) )→ et+1 (с), де e є ε.
Клітинковий автомат є імітаційною математичною моделлю, де дискретними є не тільки незалежні змінні, а й шукані розв’язки.