Культура Киевской Руси

Мета і завдання
РОЗКРИТИ особливості культурного розвитку Київської Русі;
АНАЛІЗУВАТИ процес становлення писемності та освіти в Давньоруській державі;
охарактеризувати започаткування літературних жанрів;
розкрити розвиток архітектури та мистецтва на Русі.

План
Особливості культурного розвитку Київської Русі.
Становлення писемності та освіти.
Започаткування літературних жанрів. Розвиток усної народної творчості.
Розвиток архітектури та мистецтва.

Особливості культурного розвитку Київської Русі
Феномен надзвичайного злету культури Давньоруської держави вчені пояснюють тісними зв´язками з Візантією, Хазарією, країнами Центральної і Західної Європи.
Їх вплив на культурний поступ Русі був справді значним, але не вирішальним.

Особливості культурного розвитку Київської Русі
Досліджуючи художні вироби слов´янського і давньоруського ремесел, археологи давно звернули увагу на незвичайну історичну глибину елементів їхнього оздоблення.

Особливості культурного розвитку Київської Русі
Зв´язок із давніми місцевими традиціями демонструють слов´янські кам´яні ідоли, виявлені в Подністров´ї.

Становлення писемності
Писемність поширилась у східнослов´янському світі значно раніше від офіційного введення християнства.

Становлення писемності
Певне уявлення про слов´янське письмо язичницького часу дають відкриття ряду глеків і мисок черняхівської культури (II—V ст.).
Аналіз їх, здійснений Б.Рибаковим, показав, що перед нами добре розроблена календарна система, за допомогою якої слов´яни рахували й ворожили.

Становлення писемності
Раннє ознайомлення на Русі з писемністю засвідчує літописне повідомлення про знахідку в Корсуні (Херсонесі) слов´янським просвітителем Кирилом Євангелія і Псалтиря, написаних "руськими письменами". Підтвердженням цього є договори Русі з греками.

Становлення писемності
Особливий інтерес у цьому плані становить "софійська абетка", виявлена С. Висоцьким на стіні Михайлівського вівтаря Софійського собору в Києві. Абетка написана на фресковій штукатурці, містить 27 букв, з яких 23 відповідають грецькому алфавіту, а чотири - Б, Ж, Ш, Щ - слов´янському мовленню.

Становлення писемності
Розкопки в Новгороді та інших містах Північної та Північно-Східної Русі виявлять "берестяні грамоти" - листування громадян з приводу різних господарських справ.

Становлення писемності
Графіті - давні (XI—XIII ст.) написи побутового характеру, зроблені парафіянами і священиками на стінах культових споруд.

Освіта
Піклування про освіту з часу введення християнства взяли на себе держава і церква. За князювання Володимира Святославича в Києві вже існувала державна школа.

Освіта
Школа для підготовки освіченого духівництва була відкрита Ярославом у Новгороді. У ній навчалося 300 дітей із заможних сімей.

Освіта
У 1086 p. дочка Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат.

Освіта
Для продовження й поглиблення освіти слугували бібліотеки. Вони створювалися при монастирях і церквах. На Русі було багато бібліотек, але перша й найзначиміша містилась у Софії Київській. У ній налічувалось до 900 примірників книг.

Освіта
Найдавніші книжки: 1)Реймське євангеліє (40-і роки XI ст.), (зберігається у Франції, в Реймсі); 2) ілюстроване "Остромирове євангеліє", виготовлене в Києві дияконом Григорієм у 1056-1057 pp. для новгородського посадника Остромира; 3) два "Ізборники" (1073, 1076). "Ізборник " 1073 p. – перша енциклопедія.

Започаткування літературних жанрів
У Києві в ХІ-ХІІ ст. існувало три літературні осередки: в Софійському соборі, Печерському та Видубицькому монастирях. У них переписувались і перекладалися книги, з´являлися оригінальні твори, літописання.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

Започаткування літературних жанрів
Патерики - збірники життєписів отців церкви, монахів якого-небудь одного монастиря. Першим широким зібранням житійних творів на місцевому давньоруському матеріалі став "Києво-Печерський патерик" (XIII-XV ст.).
Історія української культури

Започаткування літературних жанрів
"Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона є першим художньо-публіцистичним панегіричним (похвальним) літературним твором на честь Ольги, Володимира та Ярослава Мудрого.

Започаткування літературних жанрів
Літописом-автобіографією є "Повчання Мономаха своїм дітям". Воно хронологічно охоплює період 1066-1117 pp..

Започаткування літературних жанрів
Зразком епічної поезії, що поєднувала рицарську доблесть, патріотизм, відвагу з письмовою фіксацію, співом і частковим усним речитативом, була повість-пісня "Слово о полку Ігоревім".

Започаткування літературних жанрів
До оригінальних пам´яток давньоукраїнської літератури належать літописи. Найвідомішим літописом є "Повість временних літ", укладена близько 1110 р. ченцем Києво-Печерської лаври Нестором. Твір дійшов до нас у двох списках XV ст.: Іпатіївському та Лаврентіївському (за назвами монастирів у Росії, де у XVIII ст. їх виявили історики).

Започаткування літературних жанрів
Безпосереднім продовженням "Повісті" є Київський літописний звід кінця XII ст. Укладений ігуменом Мойсеєм у Видубицькому монастирі, він становив сукупність літописів, написаних різними авторами і для різних князів.

Розвиток усної народної творчості
В Давньоруській державі неабиякого розвитку набула усна народна творчість. Особливе місце посідали пісні-билини. У них оспівуються народні богатирі.

Розвиток архітектури
Яскравою сторінкою культурного розвитку Київської Русі виступає архітектурне будівництво. При спорудженні житла й оборонних будівель слов´яни споконвіку використовували місцеві матеріали та спирались на традиції, що сягали сивої давнини.

Розвиток архітектури
З X ст. в Київській Русі розпочинається новий етап у розвитку монументального кам´яного зодчества, яке стає складовою європейської архітектурної традиції.

Розвиток архітектури
Стіни соборів викладалися з рядів каменю, які чергуються, і плінфи(плоска цегла). Будівельники застосовували метод так званої «утопленої плінфи», коли ряди цегли через один були заглиблені в стіну, а проміжки, які утворилися, заповнювалися цем'янкою (розчин вапна, піску і битої цегли). У результаті стіни були смугастими.

Розвиток архітектури
Давньоруські майстри привнесли у візантійську школу:
Багатоглав'я,
пірамідальність композиції,
оригінальна кладка,
шоломоподібна форма куполів.

Розвиток архітектури
На межі ХI-ХII ст. був споруджений собор, присвячений архангелу Михайлу, який увійшов в історію під назвою Золотоверхий.

Розвиток архітектури
Чернігівський
Спасо-Преображенський собор

Розвиток архітектури
Софія
Київська

Розвиток архітектури
Головним структурним елементом храму був центральний купол. Зсередини тут малювали образ Христа-Пантократора (Вседержителя).

Типова храмова споруда мала один, три (Десятинна церква) або п´ять (Софійський собор у Києві) нефів.

Розвиток мистецтва
У ІХ-Х ст. швидкими темпами розвиваються фресковий та мозаїчний живопис. Мозаїки були дуже дорогими у виконанні, тому більшість зображень у храмах і князівських палатах виконувалися у вигляді розписів фарбою -фресок.

Розвиток мистецтва
Великої популярності в давньоукраїнських розписах набув образ Богоматері. її типове зображення у канонічній позі Оранти (Благаючої) - з молитовно піднятими на рівень голови руками. Саме такі Богоматері Оранти оздоблювали вівтарну частину багатьох храмів Давньоруської держави.

Розвиток мистецтва
Софійська Богоматір Оранта в Києві (1037) належить до числа найвищих досягнень монументального візантійського мистецтва, виконаного київськими майстрами.

Розвиток мистецтва
Спочатку ікони завозили з Візантії. З другої половини XI ст. при давньоруських монастирях починають плідно працювати й власні іконописні майстерні.

Розвиток мистецтва
До нас дійшли імена руських іконописців. Найвідомішими з них вважаються Григорій та Алімпій, що жили на межі XI і XII ст. при Києво-Печерській лаврі - одному з найбільших центрів тогочасного іконопису.

Розвиток мистецтва
Високий ґатунок книжкової мініатюри виявився, зокрема, в оформленні Остомирового євангелія, "Ізборника“ 1073 р. та 1076 р. тощо.

Розвиток мистецтва
Від часу введення християнства Київ посідав місце духовного і навіть сакрального центру.
Естетичні засади київської мистецько-архітектурної та літературної шкіл відчутно вплинули на культурний розвиток усіх давньоруських земель.