КУЛЬТУРА ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Мета і завдання

План
1. Сутнісні ознаки й періодизація первісної культури України.
2. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
3. Діалог культур на праукраїнських землях.
a. Скіфська культура.
b. Антична епоха в українському контексті.

Сутнісні ознаки первісної культури
- привласнювальний тип господарства;
- синкретизм (нерозчленованість);
- образно-чуттєве сприйняття світу (нездатність теоретизувати, узагальнювати);
- міфологічна свідомість, міфологічне пояснення світу;
- первинні релігійні уявлення існували у формі анімізму, тотемізму, фетишизму, магії;

Періодизація
1. Кам’яний вік ( 150 тис. рр. до н. е. - 3 тис. рр. до н. е.:
- палеоліт (давньокам’яний, 150 тис. рр. до н. е. – 10 тис. рр. до н. е.;
- мезоліт (10 тис. рр. до н. е. – 6/5 тис. рр. до н. е.;
- неоліт (6/5 тис. рр. до н. е. – 4 тис. рр. до н. е.;

Періодизація
2. Мідний вік або енеоліт (4 – 3 тис. рр. до н. е.);
3. Бронзовий вік (3 тис. рр. до н. е. – 1 тис. рр. до н. е.);
4. Залізний вік (1 тис. рр. до н. е.)

СУТНІСНІ ОЗНАКИ
Людина почала жити на території України мільйон років до н. е. У 70-х рр. ХХ ст. біля сіл Королеве та Молодове Чернівецької обл. на Закарпатті, біля с. Мізин Чернігівської обл. та ін. були знайдені стоянки первісної людини часів палеоліту.

СУТНІСНІ ОЗНАКИ
примітивні крем’яні та кістяні знаряддя праці (наконечники, різці, рубила,);
будували житла з дерева, кісток;
займалися збиральництвом та полюванням;
виготовляли прикраси з орнаментом (намиста, браслети), фігурки тварин, людей, зокрема жінок («первісні венери», образи матері-прародительки)

Доба мезоліту
мисливський привласнювальний тип господарювання;
використання луку і стріл;
розвивається рибальство;
приручено собаку;
започатковуються форми первісної племінної організації;
основою суспільного устрою стає матріархат;

доба міді (енеоліту)
У цей період (4 тис. рр. до н. е.) склалися три основних культурно-географічних зони:
1. Степова причорноморська, або південноукраїнська зона, пов’язана ямною культурою, поширена в Приазов’ї та Криму;

доба міді (енеоліту).
2. Лісова та лісостепова культурна зона, середньостогівська культура. Ця культура названа від урочища Середній Стіг (на о. Хортиця у Запоріжжі), поширена у степовому Придніпров’ї, Приазов’ї.
3. Правобережна степова зона, пов’язана з трипільською культурою.

Трипільська культура
землеробство, зокрема хліборобство;
скотарство (велика рогата худоба);
перехід від мотичного землеробства до орного;
винайшли плуг і колесо,
приручили бика;
освоїли ткацтво;
бронзоливарні печі.

Вірування тріпільців
Релігія: політеїзм, анімізм і фетишизм. Тріпільці вклонялися:
Богині-Матері ( материнство і родючість);
бику (символу обробки землі і багатства),
змії (символу спритності),
голубу (символу неба) та ін.

Кераміка тріпільців
посуд, дитячі іграшки, моделі жител, човнів, возів, антропоморфні та зооморфні статуетки. Вироби прикрашали орнаментом та розмальовували в червоний, коричневий, жовтий, чорний кольори. Через це трипільську культуру називають культурою мальованої кераміки.

Кераміка трипільців

Доба бронзи (ІІІ-І тис. до н.е.)
- відбулися етнічно-культурні зрушення, міграція племен,
- індоєвропейські племена принесли з собою на територію України у суспільній сфері – патріархат, формування ранньокласового суспільства,

Доба бронзи
- розвивається металургія бронзи, з’являється значна кількість металевих знарядь праці та зброї;
майнове розшарування та руйнування первіснообщинного ладу;
- постає садівництво, городництво, ремісництво.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

І тис. до н.е.
На межі бронзового й залізного віку
(І тис. до н. е.) розпочалася нова хвиля експансії кочових культур. Цю добу умовно поділяють на три періоди:
- кіммерійський (9 – 8 ст. до н. е.)
- скіфський (7 – 2 ст. до н. е.)
- сарматський (2 ст. до н. е. – 4 ст. н. е.).
Історія української культури

Кіммерійці
Кіммерійці одні з перших оволоділи залізом;
Для релігійних вірувань кіммерійців характерний культ предків, вірування в життя після смерті, а також культ богині-матері (стели з зображенням жінок).

Скіфська культура
залишила велику кількість царських поховань-курганів, найвідоміші з яких могила Куль-Оба під Керчю, курган Чортомлик під Нікополем, могила Солоха поблизу Запоріжжя, Товста Могила біля Орджонікідзе та сотні ін.

Скіфська культура

Скіфська культура
Держава скіфів – це величезна поліетнічна імперія від Дунаю до Обі, від Альп до Алтаю з центром в Україні.
Грецький історик та мандрівник Геродот називав такі племена скіфів: скіфи-орачі, царські скіфи, скіфи-елліни, гіпербореї, гелони, неври.

Скіфська культура
І скотарство, і землеробство досягло у скіфів значного розвитку: вони володіли навичками селекції, розводили велику рогату худобу, коней, свиней; вирощували просо, ячмінь, пшеницю. Розвиненими були ремесла – ткацтво, прядіння, металообробка, гончарство, кушнірство, ювелірне ремесло.

Скіфська культура
Скіфи вірили в божественне походженні царів, існував культ царів з посмертною героїзацією, спорудженням святилищ.

Скіфська культура
У скіфів був політеїзм:
богиня вогню Табіті (та, що зігріває); подружжя богів неба і землі – Папай (бог грому, усіх небесних світил) та його дружина Апі (богиня землі).

Скіфська культура
Третій рівень богів - культ богів-героїв: Гойтосір (Аполлон) – захисник спільноти, Аргімпаса (Афродіта) – богиня родючості, захисниця людей і тварин, Арей – божество воєнної вдачі, Тагімсад – покровитель воїнів, втілення царської влади.

Скіфська культура
Художнім досягненням скіфської доби є так званий «звіриний стиль»

Скіфська культура
Найвідоміші у світі такі скіфські артефакти:
1) скіфська пектораль;

Скіфська культура
2) золотий гребінь з кургану Солоха Запорізької обл.;

Скіфська культура
3) срібні вази з позолотою з Чортомлицького й Гайманового курганів та кургану Солоха.

Сармати
На українські землі прийшли сармати, які витіснили скіфську культуру. Це були споріднені зі скіфами племена. Головним досягненням сарматської культури став розвиток військової ідеології, культ меча, вогню, коня.

Держави-міста у Північному Причорномор’ї
Тіра (Белгород-Дністровський),
Ольвія (біля Миколаєва),
Херсонес (тепер Севастополь), Пантікапей (Керч),
Фанагорія (на Таманському п-ові),
Керкініда (Євпаторія),
Теодосія (Феодосія).

Функції, структура й типологія культури
В умовах утвердження військово-політичної могутності Риму, господарство України включається в економічну систему античного світу, інтенсивно розвивається хліборобство, хатні промисли, ремесла, збільшується кількість населення.

Наслідки впливу античної цивілізації
1) у ході колонізації на місцевий ґрунт було перенесено демократичний полісний устрій, що сприяло становленню державотворчої традиції на території сучасної України.

Наслідки впливу античної цивілізації
2) грецькі переселенці не тільки передали місцевому населенню прогресивні технології землеробства та ремесла, а й активно залучили його до товарно-грошових відносин.

Наслідки впливу античної цивілізації
3) виникнення античних міст-держав зумовило розгортання процесу урбанізації Причорномор'я.
4) різнобічні контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури.