Мистецтво_11 клас_Урок 9_

Відродження - культурна доба між епохами середніх віків та Нового часу. Залежно від історичних умов конкретної європейської країни спостерігалися певні відмінності у виявленні ренесансних процесів
Тому загальний період Ренесансу простягається від останньої третини XIII до кінця XVI століття. В окремих країнах (наприклад, в Англії) Відродження тривало аж до початку XVII століття

До ХІХ ст., тобто до виникнення секуляризму, значний вплив на європейське мистецтво мала християнська церква, яка була основним замовником творів архітектури, скульптури, живопису, музики, театру

Мистецька скарбничка
Секуляризм (від лат. saecularis — світський) — зменшення ролі релігії в політичному, соціальному, культурному, особистому житті; принцип світськості

Культура Відродження стала поєднанням нового прочитання античності з новим прочитанням християнства
(звідси термін «Відродження»)
Митці оспівували досконалу особистість, фізична і духовна краса якої зливаються воєдино відповідно до вимог античної естетики. Філософія Ренесансу утверджувала ідеал гармонійної особистості, яка у своєму розвитку може піднятися до рівня богоподібної істоти. Цінність людини стала визначатися її особистими чеснотами, а не становищем у суспільстві

Епоха Відродження кардинально змінює художню картину світу, активізує інтерес до особистості, завдяки чому розквітає жанр портрета
Наслідуючи ідеали античності, живописці звертаються до міфічних сюжетів поряд із християнськими. Перехід до олійних фарб дає змогу досягти нових вершин у техніці станкового живопису. Ренесанс відкриває перспективу і світлотінь у малярстві
Джорджоне ( можливо, портрет поета Антоніо Броккардо ), 1510 р.

Епоха «титанів» подарувала світові загальновизнаних геніїв: Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті і Мікеланджело Буонарроті
Леонардо да Вінчі
(1452—1519)
найзагадковіша постать в історії світової культури, який втілив ідеал універсальної людини: митця, вченого, винахідника. Відкриття майстра в царині живопису — правила повітряної перспективи

В одухотворених мадоннах він відтворив величний образ Марії
Портрет Мони Лізи (Джоконди) з ледь помітним усміхом ніби огорнутий легким серпанком (леонардівське «сфумато»)

Найвище досягнення Леонардо да Вінчі — фреска «Тайна вечеря» (1495—1497) у трапезній міланського монастиря Санта Марія делле Граціє
Розпис став віхою не лише в історії італійського Ренесансу. Він змінив напрям розвитку європейського живопису загалом завдяки відкриттю законів прямої перспективи, відтворення глибини простору.
Доля шедевра Леонардо трагічна: виявилося, що фреска псується і потребує реставрації.

Інформаційна хвилинка!
Інший «титан» епохи Відродження - Рафаель Санті
(1483—1520)
досяг неперевершеної майстерності у відтворенні як внутрішньої гармонії особистості в портретах, так і сенсу життя у складних філософських композиціях («Афінська школа»)

Художник, шукаючи гармонію краси та жіночності, створив велику кількість мадонн (не менше 15 творів). Саме вони принесли йому всесвітню славу разом із фресками у Ватиканському палаці.
Рафаель Санті. Мадонна в кріслі
Рафаель Санті. Фреска «Афінська школа»

Від юнацької ліричної «Мадонни Конестабіле» через неперевершені за ніжністю образи мадонн ішов митець до своєї творчої вершини — «Сікстинської Мадонни»
Цей шедевр Рафаель створив на замовлення церкви Святого Сікста в місті П’яченца. Вона написана без ескізу, такою, якою наснилася художнику

Мікеланджело Буонарроті
(1475 – 1564)
був не лише художником, а й архітектором, поетом, мислителем. Кожен шедевр митця — ідеальний за формою та глибокий за змістом — ніби синтезує всі його таланти

Тондо «Мадонна Доні»
вражає цілісністю композиції і рельєфною виразністю фігур, коли картина сприймається, як скульптура з мармуру

Наприкінці XV століття ідеї Відродження поширилися і яскраво «вибухнули» у країнах Північної Європи, отримавши назву «Північне Відродження». Використання терміна «відродження» щодо мистецтва цих країн досить умовне, оскільки його формування спиралося не так на відроджену античну спадщину, як на ідеї релігійного оновлення
Альбрехт Дюрер.
Втеча Лота з дочками із Содома

Коли мова заходить про живопис так званого Північного Відродження, про мистецтво Нідерландів XVII ст., згадують «малих» і «великих» голландців. До «малих» зараховували художників, які писали картини невеликого розміру, переважно пейзажного та побутового жанрів
До найвідоміших «малих» голландців належали Ян ван Ейк, Ієронім Босх, Пітер Брейгель (старший), Ян Вермер, Франс Халс, Пітер Клас та інші,
до «великих» — Пітер Пауль Рубенс і Рембрандт ван Рейн
Ян ван Ейк. Портрет дружини Маргарет

Через історичні події Нідерланди було поділено на Голландію та Фландрію, а мистецтво — на дві школи — голландську і фламандську. Представники першої зображали переважно повсякдення, тому тут набули популярності прості за композицією натюрморти і скромні камерні портрети
Фламандці зверталися насамперед до релігійного та міфологічного жанрів, парадного портрета, а натюрморт прагнули перетворити на гімн багатству
Центральною фігурою фламандського мистецтва став
Пітер Пауль Рубенс
(1577—1640)

Універсальність таланту підносить його творчість на один щабель із найвидатнішими майстрами Відродження. Проте стиль митця, насичений театральним пафосом, контрастами світла і тіні, бурхливим рухом, пізніше визначили як бароко
Пітер Пауль Рубенс. Автопортрет з Ізабеллою Брант
Пітер Пауль Рубенс. Полювання на левів

Художній стиль бароко підняв образотворчість Відродження на нові висоти, підкреслюючи у своїх пошуках красу деталей, руху, драматизм сюжету
П'єтро да Кортона.Папа Урбан Восьмий. Музей Капітоліні, Рим 1627
Багато барочних митців служили королям і вельможам, і, мабуть, тому наголос цього стилю сконцентровано на величі, помпі та пишноті

Вершиною досягнень голландської школи є творчість
Рембрандта Харменса ван Рейна
(1606—1669),
просякнута реалістичним світосприйманням і психологічною глибиною образів. Рембрандт — неперевершений майстер композиції та світлотіньового моделювання. На його картинах фарби ніби світяться зсередини, хоча загалом колорит приглушений

У цей найщасливіший період свого життя Рембрандт малює багато автопортретів і портретів дружини. Художник зображує її в різних міфічних образах, у фантастичних костюмах

Портрети Рембрандта — це біографії, які не лише правдиво передають зовнішні риси людини, а й дають змогу проникнути в її душевний стан, внутрішні переживання, думки
Митець створював і багатофігурні композиції
Рембрандт. «Нічна варта»
Пам’ятник Рембрандту та героям його картини «Нічна варта», Амстердам, Нідерланди

Картини Рембрандта 4