Модификация полимерных

Актуальність теми полягає в удосконаленні модифікованих полімерних матеріалів, у тому числі й акрилових, які характеризуються розширенням початкових властивостей. Існує реальна можливість зміни властивостей полімерних матеріалів в широких межах, а так само одержання полімерів з комплексом необхідних властивостей. Враховуючи те, що модифікація акрилових полімерів на даний час відсутня, поставлена тема є актуальною.
Мета і завдання дослідження.
Дослідження впливу модифікатора на діелектричні властивості акрилового полімерного матеріалу та можливість покращення і регулювання ізолюючих властивостей лакофарбового покриття шляхом вибору оптимальної концентрації модифікатора. Завдання дослідження полягало у вирішенні наступних задач:
одержання зразків лакофарбової композиції з різним вмістом модифікатора;
дослідження впливу модифікатора на діелектричні втрати і діелектричну проникність полімерної композиції;
проаналізувати вплив модифікатора на діелектричні властивості полімерного покриття.

Об’єкт дослідження – процес модифікації акрилової водоемульсійної фарби желатиною.
Предмет дослідження − вплив желатини на діелектричні властивості акрилового полімеру.
Методи дослідження – метод діелектричної релаксаційної спектроскопії, а також метод визначення ЕРС на рН-метрі марки рН-150МА.
Наукова новизна одержаних результатів вперше виявлено зміни процесів дипольно–групової та дипольно–сегментальної релаксації в акрилових композиціях з даним вмістом желатини. Вивчено вплив желатини на властивості акрилового полімеру, як діелектрика, залежно від вмісту модифікатора.
Показано, що шляхом додавання оптимальної кількості білкового модифікатора, можна досягти покращення діелектричних характеристик лакофарбового покриття.

Склад модифікованих зразків

Рис.1. Залежність ЕРС системи від концентрації модифікатора

Рис. 2. Залежність тангенсу кута діелектричних втрат (tgδ) від частоти струму (f, кГц) для зразка з концентрацією розчину желатину у водоемульсійній фарбі 0% (за масою)

Рис. 3. Залежність тангенсу кута діелектричних втрат (tgδ) від частоти струму (f, кГц) для зразка з концентрацією розчину желатину у водоемульсійній фарбі 3% (за масою)
Рис. 4. Залежність тангенсу кута діелектричних втрат (tgδ) від частоти струму (f, кГц) для зразка з концентрацією розчину желатину у водоемульсійній фарбі 5% (за масою)

Рис. 5. Залежність тангенсу кута діелектричних втрат (tgδ) від частоти струму (f, кГц) для зразка з концентрацією розчину желатину у водоемульсійній фарбі 6%-7% (за масою)

Рис. 6. Залежність тангенсу кута діелектричних втрат (tgδ) від частоти струму (f, кГц) для зразка з концентрацією модифікатора в водоемульсійній акриловій фарбі 8% (за масою)
Рис. 7. Залежність тангенсу кута діелектричних втрат (tgδ) від частоти струму (f, кГц) для зразка з концентрацією розчину желатину у водоемульсійній фарбі 10% (за масою)

Рис. 8. Залежність діелектричної проникності від концентрації С при різному відсотковому вмісті модифікатора желатини в акриловій водоемульсійній фарбі