Національно-культурне піднесення 1920 -1930 -х рр.

Мета та завдання заняття:
Розкрити причини, сутність та наслідки національно-культурного відродження 1920-поч.1930-х рр.
Ознайомити з розвитком освіти, науки, літератури та мистецтва в цей період; довести, що радянська влада на початковому етапі свого становлення сприяла розвиткові культури.
Розкрити процес утвердження тоталітаризму та показати його згубний вплив на формування національної самосвідомості українців на прикладі розвитку літератури в цей період.
Охарактеризувати становище освіти та культури в цілому в умовах другої світової війни.
Познайомити з розвитком літератури, музичного та театрального мистецтва в повоєнний період.

План лекції
1. Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
2. Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
3. Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років.
Причинами національно-культурного піднесення стали:
1) інерція позитивних культурних процесів 1917-1921 рр.;
2) наявність у стані переможців національно-свідомих елементів, насамперед «боротьбистів».
3) необхідність використання культурного потенціалу України для затвердження радянського ладу.
Микита Юхимович Шаповал (1882-1932 рр.)

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У 1920-ті роки в Радянській Україні проводиться політика українізації. Багато зробили для розвитку освіти наркоми освіти О.Шумський та М.Скрипник.
Скрипник Микола Олексійович
(1872-1933)
Радянський партійний і державний діяч. Скрипник запобіг неминучій ліквідації, вчинивши самогубство.

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
В. Липський.
М. Грушевського.
М. Птуха
Нау
Наукові дослідження в 20 – ті роки зосереджувалися в основному в Українській академії наук, яку в 1921 році перейменували в ВУАН

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Борис Павлович
Грабовський
Олександр
Олександрович
Богомолець
Микола
Павлович Барабашов

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У 1922 році в Харкові під керівництвом Сергія Пилипенка з'явилася перша з масових літературних організацій – “Плуг”.
Спілка селянських письменників "Плуг", активістами якої були А. Головко, О. Копиленко, П. Панч, В. Минко, налічувала сотні людей.
До Спілка пролетарських письменників "Гарт" (1923) входили В. Еллан-Блакитний, М. Йогансен, В. Сосюра, П. Тичина та інші літератори.

На початку 1920-х років сформувалася українська революційно-романтична течія. Ії представляли поети П. Тичина, В. Сосюра, В. Чумак, В. Еллан.
Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
В. Еллан

У другій половині 1920-х років помітне місце в літературному житті займала ВУСПП - Всеукраїнська спілка поетів і прозаїків.
Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Остап Вишня

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Група київських неокласиків (М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Рильський) прагнули освоїти досвід класичної світової літератури.
П. Филипович
М. Драй-Хмара

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У 1925 році після розпаду “Гарту” частина його членів(серед них Микола Куліш, Павло Тичина, Микола Бажан, Юрій Яновський та ін.) утворили елітарну літературну організацію “Вапліте” на чолі з Миколою Хвильовим.

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Микола Хвильовий
(1893-1933)
Новелла
“Я (романтика)”, (1923)

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Микола Куліш
Панас Саксаганський

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Л. Курбас.
Л. Курбас з театром «Березіль»

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У цей період значного розвитку набуває український кінематограф. Величезний вклад у розвиток кінематографу здійснив Олександр Довженко такими фільмами, як "Звенигора", "Арсенал", "Земля".

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Плідно працювали художники-реалісти старшого покоління (Ф. Кричевський, І. Їжакевич, К. Трохименко, М. Самокиш та ін.)
Ф. Кричевський
І. Їжакевич
К. Трохименко

КарпоТрохименко. «Кадри Дніпробуду» 1937
Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Карпо Дем’янович Трохимеко 1885-1979
Т.Г. Шевченко на Чернечій горі. 1954 р.

Мико́ла Семе́нович Само́киш
1860-1944 рр.
В'ЇЗД БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В КИЇВ
Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
«Бій Івана Богуна з польським
магнатом Чарнецьким».
Картина М. Самокиша

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
І.Їжакевич. Володимирова гора
Іва́н Си́дорович Їжаке́вич 1964-1952 рр.

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
В.І.Касіян. Ілюстрація до поезії Т.Шевченка “Перебендя”.
Васи́ль Іллі́ч Касія́н 1896-1976 рр.

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Мария Приймаченко
Театр «Запорожец за Дунаем» (1936)
Звериный цирк (1977)

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
М.Бойчук.
Дівчина
Молочниця
Пейзаж

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Під впливом західноєвропейських віянь індустріальної епохи в Україні набув поширення конструктивізм. Для конструктивізму характерні раціональні конструкційні рішення з використанням нових будівельних матеріалів: гладкі стіни, широкосмугові вікна, зміна нижніх поверхів відкритими опорами, плоскі дахи. У центрі Харкова був побудований комплекс адміністративних будівель: будівля Держпрому (1925-1929 рр., арх. С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець),

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Адміністративні будівлі Києва цього періоду відрізнялися наслідуванням форм класицизму, помпезністю, надмірним монументалізмом. Подібний стиль властивий і будівлі Кабінету Міністрів України (1936-1938 рр., арх. І. Фомін, П. Абросимов),
Верховної Ради України (1936-1939 рр., арх. В. Заболотний).

Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
П. Козицький
К. Данькевич
Борис Лятошинський
Лев Миколайович
Ревуцький

Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Багатонаціональний склад населення регіону обумовив масові репресії серед національних меншин, яких найчастіше звинувачували у шпигунстві, участі в контрреволюційних, фашистських або націоналістичних організаціях
Вістря репресій ДПУ-ВУНК-НКВС спрямовувалося проти численних представників української інтелігенції. З ідеологічної точки зору вона була найбільш незручним супротивником режиму.

Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Зліва на право:Сергій Петрович Павлушков, Сергій Єфремов, Льодик Ніковський; на колінах: О.Ф. Дурдуківський, Володимир Федорович Дурдуківський, Галина Єфремова, Галина Ніковська; стоять:Настя Павлушкова, дружина Сергія Павлушкова, Зіна Дурдуківська-Долгова
Спілка визволення України

Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Григорій Косинка (1899 - 1934)
Михайло Драй-Хмара
(1889 - 1939)
Олесь Досвітній
(1891 - 1934)
Євген Плужник
(1898 - 1936)

Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Микола Куліш(1892 - 1937)
Григорій Епік(1901 - 1937)
Яловий Михайло Омелянович (1895 - 1937)
Микола Зеров
(1890 - 1937)
Лесь Курбас
(1887 - 1937)
Вороний Микола Кіндратович (1871-1938)

Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Підсумок репресій: з 259 українських письменників, відомих в республіці до 1930р., в 1938р. друкувалося лише 36.
Реквієм за загиблими у Києві, 2003 рік.

Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Яворський Матвій Іванович
(1885-1937)
Відомий історик-марксист. Політичний діяч.
Академік ВУАН. Михайло Грушевський
(1866-1934)
Громадський та політичний діяч.Один з лідерів національного руху. Голова Центральної ради.
Д.Плетньов
Професійний лікар-терапевт
В.Підгаєцький
Філософ, автор багатьох історичних й філософских робіт, відмічений Ленінською премією .

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
Корінні зміни в долі української інтелігенції почалися вже в перший період Другої світової війни - вересень 1939р. - червень 1941р.
Найтрагічнішим в історії української культури став період німецько-фашистської окупації.
Гітлер вважав за необхідне «знищити більшу частину української інтелігенції»

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
Фашистські окупанти знищили безліч культурних установ України. Зруйнувавши 151 музей, вони вивезли до Німеччини близько 40 000 найбільш цінних експонатів. Повернення багатьох з них безуспішно домагається сучасна України.
Гітлерівці знищили або пошкодили будівлі 9 000 клубів, 8 000 шкіл, понад 600 кінотеатрів, 116 внз і пограбували ¾ книжкових і лабораторних фондів вищих навчальних закладів.

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
Вчені Академії наук, евакуйовані на схід СРСР, працювали над розробкою важливих оборонних і народногосподарських завдань.
Євген Оскарович
Патон
Євген Оскарович
Патон

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
В роки Великої Вітчизняної війни українська культура теж розвивалась. У Львові виходив місячник «Наші дні», що друкував твори українських літераторів. У Львові успішно працював оперний театр, організований В. Блавацьким.

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр). А все ж багато хто з інтелігентів, у тому числі українських, згадував пізніше роки війни як світлі й навіть вільні роки. Писалось щиро.

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
Серія ідеологічних погромів організована була в 1946 — 1948 рр. А. О. Ждановим.

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
В 1951 р. розпочалася нова серія ідеологічних звинувачень — критика в «Правді» «помилок» композитора Данкевича та автора лібретто О. Корнійчука в опері «Богдан Хмельницький» і особливо люто і нещадно — «помилок» Володимира Сосюри, головною з яких був написаний в роки війни вірш «Любіть Україну». Стало зрозуміло, що критика «українського буржуазного націоналізму» та «сіонізму і космополітизму» буде вестися паралельно.

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
М.Дерегус. «Тарас Бульба на чолі війська» (1952)
М.Дерегус. «Возз’єднання України з Росією»
Миха́йло Горді́йович Дере́гус (1904-1997)

Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
Перемога у війні проти фашистської Німеччини сприяла появі в суспільстві надій на демократизацію життя, утвердження поваги до особистості, дотримання політичних прав та свобод.
Проте в країні зберігся курс на утвердження тоталітаризму. Продовжувалося адміністративне втручання в художню творчість.