Невідомий фотограф XX століття. Вівієн Майер

Зміст
Vivian Dorothea Maier
Біографія
Вівіан і фотографія
Здобуття слави
Висновок
Використані джерела

Vivian Dorothea Maier
Вівіан Доротея Майер — американська фотохудожниця, яка працювала переважно у жанрі вуличної фотографії. Її сміливо можна назвати невідомим фотографом, адже прославилась вона лише після смерті.

Біографія
Народилася Вівієн в 1926 році в Нью-Йорку у батька-австрійця і матері-француженки, у зв'язку з чим дитинство в значній мірі провела у Франції. Батьки Майер розійшлися в 1930 році, і в американські періоди свого життя мати Майер жила разом зі своєю подругою Жанною Бертран, професійним фотографом, у якої, по всій вірогідності, Вівіан і брала уроки фотографії.

Остаточно влаштувавшись в США в 1951 році, Майер надійшла нянею в сім'ю американців, а в 1956 р перебралася в Чикаго, де протягом 40 років працювала нянею в різних сім'ях. Більше 17 років виховувала дітей однієї сім'ї, яка придбала пізніше для неї квартиру. Останній рік свого життя Вівіан провела у будинку для пристарілих.

Перші знімки Майер, судячи з усього, зробила ще у Франції на рубежі 1940-50-х рр. У США вона почала знімати, насамперед, міські види і швидко обзавелася високоякісної фотокамерою Rolleiflex.
Вівієн і фотографія

Майер цікавили мешканці міських «джунглів»: удачливі бізнесмени-товстосуми і торговки-товарки, заможні відвідувачі універмагів і хлопчаки-чистильники взуття, пенсіонери, домогосподарки, модниці, безпритульні іммігранти, п'яниці, стиляги і забіяки. Вона знімала у дворах, скверах, кафе, трамваях і поїздах, заглядала в газетні кіоски, вітрини магазинів, кінотеатри, вокзали та намети заїжджих шапіто. Як відзначають багато критики, сама Майєр живила велику симпатію до невдах і, звичайно, за родом своєї основної професії, до дітей.

Здобуття слави
Вона стала відомою, коли в 2009 році агент з нерухомості Джон Малофій купив кілька коробок зі складу зберігання, що належали невідомо кому. У цих коробках він знаходить близько 100000 негативів і непроявлених плівок. Коли він почав сканувати їх, у нього перехопило подих.Негативи стали перетворюватися на чудові знімки жанру вуличної фотографії, які були зняті в 60-е, 70-і роки. На наступний день, після того, як він виклав деякі фотографії в мережу, він отримав близько 200 пропозицій зробити виставку або зняти документальний фільм про Вівієн і її історії.

Роблячи 200 плівок у рік, вона проявляла їх у власній кімнаті, перетворивши її в фотолабораторію. Вона ніколи не була зацікавлена в публікації своїх знімків. Її архів налічував понад 100 000 негативів, які вона завжди дбайливо зберігала.

Вона ніколи не заробляла на своєму захопленні, більше того, коло її знайомих ніколи не знало про цю пристрасті до фотографії. І лише після смерті, випадково, ці кадри стали частиною історії. Тепер сучасні лектори по них розповідають про моду й життя тієї епохи.

Висновок
Історія життя фотографа-загадки дивує і підкорює, змушуючи задуматися, чи так важливо шукати визнання своїм творам? Бути може, справжнє мистецтво не потребує зовнішніх оцінках, можливо, все живе має бути створено без бажання догодити і залишитися в історії ...

Використані джерела:
www.liveinternet.ru/users/stas_stranger/post280603006/
www.abitant.com/posts/dokumentalnoe-foto-vivien-mayer
"В поисках Вивиан Майер" 2013