Основи методології бухгалтерського обліку

Слово “методологія” складається зі слів “метод” (гр. methodos – спосіб, метод) і “логія” (гр. logos – наука, знання). Метод – у широкому розумінні слова – “шлях до чогось”, спосіб діяльності суб’єкта в будь-якій її формі. Складова “логія”, перебуваючи в кінці слова, означає “вчення”. Тобто методологія у перекладі з грецької дослівно означає “вчення про систему методів”, “теорія методів”.

Методологія бухгалтерського обліку є важливим інструментом регулювання економіки як на мікро-, так і на макрорівні. Вона повинна передусім сприяти забезпеченню прозорості та достовірності інформації про діяльність і фінансовий стан підприємства, а також про економіку країни в цілому, забезпечувати довіру з боку користувачів інформації, яка формується в бухгалтерському обліку.

Методологія бухгалтерського обліку – це вчення про методи, які застосовуються в науці про бухгалтерський облік для вивчення предмету її пізнання та виявлення його властивостей

У бухгалтерському обліку процес дослідження сутності його методу доцільно регулювати із використанням мисленої реконструкції, що повинно забезпечити приріст знань, якщо існуючі методи характеризуються недостатністю. Тому в методології бухгалтерського обліку необхідною є наявність трьох якісно самостійних рівнів, тісно пов’язаних між собою:
предметно-концептуальний рівень знання про форми системної організації досліджуваного об’єкта;
нормативний рівень сукупність приписів, правил, норм, принципів, які регламентують пізнавальні дії суб’єкта, спрямовані на реалізацію зафіксованих у даному уявленні зв’язків і відношень досліджуваного об’єкта з іншими об’єктами в їх взаємодії;
логічний рівень послідовність (черговість) застосування способів і прийомів бухгалтерського обліку (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні методології бухгалтерського обліку

Продовження табл.1

Поняття методології можна розглядати гносеологічній та пракселогічній площинах, зважаючи на те, що люди в своїй діяльності викорчовують це поняття як при здійсненні наукових досліджень, так і працюючи у департаментах методології виконавчих органів влади (наприклад, департамент методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів тощо).

У структурі загальнонаукових методів найчастіше виділяють три рівні:

Подвійна природа бухгалтерського обліку:
у теоретичному аспекті облік є методологічною наукою;
у практичному – функцією управління діяльністю підприємства.

Під “теорією” розуміють сукупність взаємопов’язаних принципів, концепцій, визначень і суджень, що формують систему уявлень про явища, які дозволяють їх пояснювати та попереджати. Облікові теорії забезпечують наукові основи бухгалтерського обліку та формують його теоретичну частину – рахункознавство.

Теорія бухгалтерського обліку є вченням про узагальнений досвід (практику), що дає можливість формулювати наукові принципи та методи для узагальнення й пізнання господарських процесів та явищ, проаналізувати вплив різних факторів на них з метою розробки заходів з використання їх у практичній діяльності через створення інформації для зацікавлених осіб