Правильное питание

Лекція: Харчові раціони на основі продуктів функціонального призначення
?

ПЛАН
1. Харчові раціони радіозахисного призначення.
2. Раціони харчування для хворих на ожиріння і цукровий діабет.

Харчові раціони радіозахисного призначення
Принципи організації харчування різних груп населення:
визначення хімічного складу харчових раціонів;
визначення енергетичної цінності харчових раціонів.
Враховують у раціонах харчування:
вміст білків (в т.ч. тваринного походження: для дітей та підлітків – 60%; для дорослих – 55%; для осіб літнього віку – 50%);
вміст жирів ( в т.ч. рослинного походження), визначають не тільки загальну його кількість, а й частку його енергоцінності в раціоні: для дітей не більше 30%; для дорослих – 33%; для осіб похилого віку – не більше 30% загальної енергетичної цінності раціону;
вуглеводи, в т.ч. моно- і дисахариди (20%), крохмаль (75%), харчові волокна (5%) (надлишок легкозасвоюваних вуглеводів є причиною захворювань на ожиріння та цукровий діабет). Харчові волокна приймають участь у регулюванні діяльності кишечнику, здійснюють антисклеротичну та детоксикуючу дії;
вітаміни;
мінеральні речовини (насамперед ступінь споживання кальцію, особливо молочного, кількість якого у збалансованих раціонах повинна складати не менше 400...500 мг на добу. Для нормального засвоєння велике значення має співвідношення кальцію, магнію та фосфору (1 : 0,5 : 0,5).

Введення до раціону страв, багатих на кальцій, який бере участь у формуванні кісткової тканини, згортанні крові, має протизапальну та протиалергічну дію є необхідним.
Солі кальцію відіграють значну роль у зв’язуванні радіонуклідів у травному каналі. аналогічне відбувається при включенні до раціону продуктів, що містять пектин.
Засвоєння кальцію залежить від його співвідношення у стравах з іншими нутрієнтами. Найкращим є співвідношення кальцію до фосфору 1 : 1,5; кальцію до магнію – 1 : 0,6.
Засвоєнню кальцію в організмі сприяють жовчні та ненасичені жирні кислоти, що містяться в в олії, лактоза, лимонна і яблучна кислоти. Щавлевооцтова кислота (щавель, шпинат, ревінь) перешкоджають засвоєнню кальцію.
Збільшення в раціоні вмісту калію при адекватній кількості жиру та води сприяє збільшенню виведення з сечею радіоактивного цезію.

Для стимуляції білково-синтетичних процесів, жовчовиділення, виведення холестерину із організму, нормалізації нервової і серцево-судинної систем необхідним є введення до раціонів харчування продуктів, багатих на магній (гречана, вівсяна, пшенична крупи, хліб з борошна грубого помелу, пшеничні висівки, горіхи, морська капуста, риба, зелень, сухофрукти).
Умовою біологічної дії раціонів є введення до них йодовмісних продуктів. Йод приймає участь у синтезі тироксину (забезпечується нормалізація функції щитовидної залози, яка пригнічена у осіб, що мешкають у радіаційній зоні). Йод міститься у картоплі, пшоні, гречаній крупі, чорноплідній горобині, морепродуктах, мінеральній воді, молочних продуктах.
Іонам цинку притаманий імуномодулюючий ефект, вони стимулюють процеси регенерації у тканинах і міститься в яловичині, печінці, рибі, яйцях, бобових, висівках, крупах.

Імунодефіцит можна корегувати за рахунок страв, багатих на вітаміни: піридоксин (В6) для нормалізації специфічних клітин і гуморальних реакцій.
Кращий імуностимулюючий ефект притаманний продуктам, які місться у складі вітаміни Е і А. Вітамін Е разом із флавоноїдами і вітаміном С входить до складу антиоксидантної системи організму. Продукти, багаті на віт. Е – олія, висівки, горіхи, абрикоси, зелень, яйця, бобові, гречана крупа.
Вміст вітаміну С в раціоні (до 150 мг на добу) потрібний для відновлення імунної системи, для нормалізації вільнорадикального окислення структури стінки судин, стимуляції синтезу білку.
Вітамін А і його провітаміни стимулюють імунну активність, активність лімфоцитів, що ушкоджують пухлинні клітини. Він міститься у таких продуктах: печінка, масло вершкове, яйця, сметана, вершки, сир, овочі і фрукти жовтого чи червоного кольору.
Для зміцнення стінок судин використовують продукти, що містять вітаміни Р, РР, В2 (чорноплідна горобина, чорна смородина, чай, цитрусові, солодкий перець, буряк, морква, томати, яблука, вишні, цвітна і білокачанна капуста).

Раціони харчування для хворих на ожиріння і цукровий діабет
За даними МОЗ, в Україні на цукровий діабет хворіє близько 1 млн. осіб. Тому важливим є забезпечення хворих на цукровий діабет спеціальними профілактичними продуктами харчування.
Одним із засобів комплексного лікування хворих на ожиріння і засобом профілактики цього захворювання є дієтичне харчування.
Таке харчування застосовують з метою:
обмеження вiдкладання жиру в органiзмi;
зниження енергетичноi цiнностi рацiону;
гальмування функцii харчового центру та секреторноi дiяльностi шлунку;
обмеження перетравлення їжi;
гальмування лiпогенезу та пiдвищення лiполiзу в жирових депо;
стимулювання окисних процесiв в органiзмi.

Найбiльш розповсюдженою формою ожирiння е первинно алiментарно-конституцiональне, або алiментарно-обмiнне ожирiння, яке становить близько 75% ycix випадкiв.
Важливим фактором ризику в розвитку такого ожирiння є змiна структури харчування та зниження фiзичної активностi людини.
Основним принципом лiкування ожирiння є утворення в органiзмi негативного енергетичного балансу – збiльшення витрати енергiї та зменшення її надходження з їжею. Це стосується вcix форм ожирiння незалежно вiд етiологiчного фактора.
При лiкуваннi ожирiння зниження енергетичної цiнностi рацiону необхiдно поєднувати з фiзичним навантаженням.

Вимоги щодо побудови рацiонiв для хворих на ожирiння:
1) Обмежений вмiст вуглеводiв, особливо швидкорозчинних та швидковсмоктуваних, якi є одним iз основних постачальникiв енергi'i та основою для синтезу жиру (обмеження вуглеводiв повинно бути поступовим, що сприяє адаптацii органiзму до жорсткого обмеження енергетичної цiнностi рацiонiв. Рiзке скорочення кiлькостi вуглеводiв призводить до того, що вони починають утворюватись з бiлкiв, а це призводить до утворення ацетону (кетозу). При цьому особливого значення набуває їx якiсть – це повиннi бути полiсахариди, якi забезпечують кращий, нiж простi вуглеводи, жовчовiдтiк. Без участi iнсулiну при незначному пiдвищеннi концентрацiї цукру у кровi метаболiзується фруктоза. Замiсть цукру слід використовувати також цукрозамiнники.

2) Обмеженя тваринних жирiв, багатих на насиченi жирнi кислоти та холестерин (жирнi сорти м'яса, гуси, качки, мозок, печiнка, нирки, жовтки яєць). Необхiдно вiддати перевагу олiї - 50% загальної кiлькостi жирiв (соняшниковiй, кукурудзянiй, оливковiй та ін.), оскiльки вона багата на полiненасиченi жирнi кислоти, якi виявляють лiпотропну дiю. Незважаючи високу енергетичну цiннiсть жирiв, їx не слiд рiзко знижувати. Вони краще за вуглеводи та бiлки затримуються у шлунку i тому викликають почуття насичення.
3) Добовий рацiон повинен мати достатню кiлькiсть бiлкiв, оскiльки вони сприяють покращенню обмiну речовин, необхiдному для нормальної дiяльностi органiзму, його пластичних функцiй, синтезу гормонiв, ферментiв та iн. Азотнi речовини затримують вiдкладання жиру в органiзмi. Важливо, щоб нe менше половини бiлкiв були тваринного походження. Таким чином забезпечується введення достатньої кiлькостi лiпотропних речовин (холiн, метiонiн). Для цього пропонують знежирений кисломолочний сир, кефiр, кисле молоко, яєчний бiлок, нежирнi сорти риби, м'яса та бобовi.

4) Необхiдно забезпечити у складi рацiону фiзiологiчну норму вiтамiнiв, які мають високу бiологiчну активнiсть i є незамiнними для органiзму. Слід враховувати, що надмiрне споживання вiтамiнiв - тiамiну, пiридоксину та ергокальцiферолiв сприяє утворенню жиру iз вуглеводiв та бiлкiв (лiпогенезу).
5) Створювати почуття ситостi шляхом призначення малокалорiйної, але значної за об‘ємом, iжi (сир, овочi, фрукти), багатої на харчовi волокна.
6) Необхiдно розподiлити добовий рацiон на 5-6 прийомiв їжi без переносу основної частини добової калорiйностi на вечiрнi години та виключити продукти, що збуджують апетит (гострi закуски, прянощі та ін.). при рівномірному розподілі раціону протягом доби відбувається менш повiльний перехід вуглеводiв у жир, нiж при одноразовому вживаннi всього добового рацiону. Частiшi вживання їжi сприяють гальмуванню харчового центру та зниженню добової потреби у повноцiнному бiлку до 120 г.