Содержание
- 2. Пророк Єремія – народився близько 650 р. до Хр. та належав до священичої родини. Пророкував за
- 3. Храм Господній не є запорукою спасіння, якщо справи народу є лукавими. Народ відкидає Бога та Його
- 4. Лжепророки та священики обманюють народ, заповідаючи мир. Вони говорять слова улесливі цареві, призвичаївшись до ледачого життя.
- 5. Надія на спасіння та відновлення союзу з вибраним народом. «Ось бо надходить час, - слово Господнє,
- 6. Чутливість та небайдужість пророка за народ. Очевидно, пророк просить Господа помилувати народ, проте у відповідь отримує:
- 7. Людські переживання та щирість: «Я став посміховищем щоденним, кожний глузує з мене» Єр 20, 7. Антропологічні
- 8. Прагнення відплати ворогам та грішникам: «Ти знаєш усе, Господи! Згадай мене, навідайся до мене й відплати
- 9. Поневолення рідного народу вавилонянами: «Ой моє нутро, моє нутро! Умліваю я. Ой оболони мого серця! Серце
- 10. Лукавство Юдеї, нехтування союзом, ідолопоклонство народу, яке зневажає Бога. Перехід у формальне сприйняття жертвоприношень та храму.
- 11. Відчуття відкинутості, соціальної ексклюзії: «Ой горе мені, моя нене, що ти вродила мене, чоловіка, з яким
- 12. Відчуваючи внутрішні та зовнішні страждання, проклинаючи день, в який прийшов на світ, взиваючи до Бога про
- 14. Скачать презентацию