Професіоналізація соціальной роботи

План заняття
Початок професіоналізації соціальної роботи.
Чинники професіоналізації соціальної роботи.
Основоположники соціальної роботи. Становлення психологічної та соціологічної шкіл соціальної роботи.
Еволюція методології в соціальній роботі.

Початок професіоналізації соціальної роботи(1)
Філліс Дей - 1913 рік (створення у США спеціального бюро із соціальної роботи в рамках Міжуніверситетського бюро професій)
Ганна Попович - 1915 рік (визнання у США).
Британська асоціація соціальних працівників - 1895 рік (у королівському госпіталі створено спеціальні посади „елмонерів”).
Теодор Шанін – 1950-ті (виникнення у Британії численних шкіл соціальної роботи)
Першими країнами, де зародилась соціальна робота, вважають Великобританію та США.

Початок професіоналізації соціальної роботи (2)
Перший навчальний заклад - Навчальний інститут соціальної роботи - засновано 1899 р. в Нідерландах
Указом імператора Росії від 1897 р. платні посади в благодійних організаціях і суспільній опіці прирівнювалися до державної служби, чим було закладено основи фахової опіки.
1920 р. в Чилі відкрилася перша у Латинській Америці школа соціальної роботи, 1936 року було засновано Інститут соціальних наук в Індії, в цей же час організовують курси із соціальної роботи в Єгипті.

Чинники професіоналізації соціальної роботи
Перетворення діяльності в основне заняття для цілої групи людей;
Організація спеціальних навчальних закладів
Формування професійної асоціації
Політична кампанія, спрямована на прийняття законодавчих актів, які дають професійній асоціації офіційні повноваження
Розробка і затвердження етичного кодексу професії
(О. Соловьев)

Основоположники фахової соціальної роботи
Мері Річмонд (1861-1928),
Джейн Адамс (1860-1935),
Алісе Саломон (1872-1948).

Мері Річмонд (1)
Публікації:
“Дружній візит до бідняків: керівництво для працюючих у благодійних організаціях” (1899)
“Соціальні діагнози” (1917)
“Що таке індивідуальна соціальна робота?” (1922)
Провідна ідея:
причина бідності і соціальних проблем людини полягає в ній самій, і працювати потрібно з конкретною людиною, а не вдаватися до соціальних реформ

Мері Річмонд (2)
Громадська активність:
у 1887 р. очолила одну із професійних благодійних асоціацій у м.Буфало;
Популяризація освіти СР:
у 1898 р. в США за її ініціативи відкрито першу школу прикладної філантропії (сьогодні – факультет соціальної роботи колумбійського університету)
Засновниця психологічної школи СР.
Внесок в розвиток теорії та методів СР:
у 1908 р. заснувала метод індивідуальної соціальної допомоги (case work)

Метод “роботи з конкретним випадком”
інтегрував у себе елементи різних наукових дисциплін та досвід надання допомоги індивідам та сім'ям у кризових ситуаціях.
Робота з конкретними випадками – це персональна допомога, яка пропонується окремим особам чи групам в їх сімейному середовищі.
Селія Дойл

Джейн Адамс (1)
Провідна ідея:
причини соціальних проблем полягають не у внутрішньому світі людини, а в суспільстві і пов'язані з процесами суспільних перетворень
Популяризація освіти СР:
створила Чиказьку школу громадянства і філантропії
засновниця соціологічної школи СР.

Джейн Адамс (2)
Громадська активність:
брала участь у діяльності професійної благодійної організації – Гільдії сусідів (заснована у 1886 р. у м.Нью-Йорк)
брала участь у роботі притулку Тойнбі в Лондоні (надавалася соціальна підтримкабездомним людям)
Відкрила притулок Халл Хауз у м.Чикаго

Алісе Саломон (1)
Популяризація освіти СР:
у 1899 р. очолила річні жіночі курси підготовки спеціалістів для роботи у сфері соціального обслуговування;
відстоювала необхідність належної практики соціальних працівників;
у програми підготовки соціальних працівників пропонувала включити вивчення дисциплін психологічного, медичного, педагогічного і правового спрямування;
у 1925 р. створила Німецьку академію жіночої соціальної і педагогічної роботи;
у 1928 р. була організатором Міжнародної конференції з проблем соціальної роботи (м.Париж; 5 тис учасників)