Становлення та розвиток суспільнойблагодійності

План заняття
Філософська рефлексія понять «милосердя», «благодійництво».
Відмінності між благодійництвом та професійною соціальною роботою.
Роль релігії у розвитку благодійництва.
Розвиток благодійності на території сучасної України.

“Милосердя”
Як категорія етики соціальної роботи
Аспекти милосердя:
Духовно-емоційний (коли ми переживаємо чужу біду, як свою власну, жаліємо людину, співчуваємо їй, але нічого не робимо, щоб поблегшити їй страждання).
Конкретно-практичний (ми не тільки співчуваємо в біді іншій людині, але намагаємося їй допомогти, причому добровільно, без примусу).
Як моральний принцип соціальної роботи
Моральні цінності:
співчуття,
повага,
любов
І.І. Лучок

Коли соціальну роботу можна оцінити як милосердя?
В прямому розумінні лише тоді, коли всі бар’єри між «своїми» і «чужими» будуть зняті, а чужі муки і страждання стануть і його, соціального працівника.
І.І. Лучок

Благодійництво
це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги.
ЗУ “Про благодійництво та благодійні організації”
добровільна соціальна діяльність, пов’язана з безплатною передачею матеріальних цінностей, у тому числі й створених працею в процесі самої благодійної діяльності, та спрямованої на досягнення більшого соціального благополуччя
О.Р.Соколов

Відмінності між благодійництвом і професійною соціальною роботою
Благодійницький
Рушійною силою для людей, які займалися благодійністю, були їхні почуття морального обов’язку та прагнення робити добро, що випливало із їхньої віри у безсмерття душі
Благодійність як вид соціальної активності підносить прагнення тих, хто надає допомогу, та їхні переконання
Фахової діяльності
Сучасний соціальний працівник бачить своє завдання в тому, аби людина, якій він допопогає, змогла обходитися без цієї допомоги, що й є основним критерієм професійного успіху
У фаховій соціальній роботі ключовою фігурою є клієнт і його звільнення від потреби у соціальних працівниках

Благодійництво та професійна соціальна робота
Благодійництво пройшло довгий шлях свого становлення і розвитку, та стало основою для формування такої професійної діяльності як «соціальна робота».

Відмінності між благодійництвом та професійною соціальною роботою
СР спрямована не лише на допомогу людині у вирішенні проблем, але й на розвиток технік подолання труднощів, навичок самореалізації.
специфіка СР у порівнянні з благодійністю полягає в тому, що діяльність соціальних працівників визначають як професійну, яка базується на наукових, перевірених практикою моделях та підходах роботи.

Принципи соціальної роботи (1)
Кожна людина цінна для суспільства своєю унікальністю , яку потрібно враховувати і поважати
Кожна людина має право на самореалізацію , яка не призводить до порушення подібних прав інших людей
Соціальний працівник зобов'язаний всі свої знання і навички спрямовувати на надання допомоги окремим людям , групам, спільнотам у їхньому розвитку, а також на розв'язання конфліктів між особою і суспільством.
Соціальна робота несумісна з прямим чи опосередкованим примусом клієнтів до будь - яких дій, навіть на користь клієнта

Принципи соціальної роботи (2)
Соціальний працівник надає допомогу кожному , хто звертається до нього за допомогою і порадою без будь - якої дискримінації на підставі статі, віку, фізичних і розумових недоліків, кольору шкіри, соціальної і расової належності, віросповідання, мови, політичних поглядів, сексуальної орієнтації.
Соціальний працівник дотримується принципу особистої недоторканості, конфіденційності та відповідального використання інформації у своїй роботі.
Діяльність соціального працівника базується на засадах взаємодії, партнерського співробітництва і передбачає двосторонню відповідальність за вирішення проблеми клієнта.

Принципи благодійності
законність;
гуманність;
спільність інтересів і рівності прав її учасників;
гласність;
добровільність;
самоврядування.

Соціальний працівник vs благодійник (1)

Соціальний працівник vs благодійник (2)

Роль релігії у розвитку благодійництва
Даром получили, даром давайте.
Евангелие от Матфея, 10, 8
Кто затыкает ухо свое от вопля бедного, тот и сам будет вопить, - и не будет услышан.
Библия - Притчи, 21, 13
Деньги на общественные нужды должны собираться не менее чем двумя людьми, а распределяться не менее чем тремя.
Талмуд. Трактат "Пеа"
В городе Уша постановили, что если человек хочет заниматься благотворительностью, то он имеет право истратить только пятую часть своего состояния, и не больше, - чтобы потом самому не впасть в зависимость от чужого благодеяния.
Талмуд. Трактат "Кетубот"

Розвиток благодійництва на території сучасної України
починаючи з 988 року в Київській Русі - особиста благодійність князів
Риси княжої благодійності в Київській Русі
ґрунтувалася на особистому бажанні правителя, а державної системи благодійності не існувало;
участь в опіці була не обов’язком, а правом князя.
існувала як риса, варта наслідування;
допомога князів була епізодичною, не мала чіткої системи;
княжа влада мирилася з фактом існування злидарства, дивлячись на нього як на необхідний, посланий Богом хрест.

Види благодійної діяльності в історії України (1)
У часи Київської Русі:
роздавання милостині,
розвезення продуктів для злидарів,
харчування при княжому дворі,
влаштування бенкетів, на які могли прийти всі охочі та ін.;
У період Відродження:
допомога нужденним, яка надавалася при церквах, храмах, монастирях,
громадські обіди,
обдаровування калік, сиріт тощо

Види благодійної діяльності в історії України (2)
У період існування Запорізької Січі:
створення благодійних установи для старих воїнів, що були водночас і лікарнями, і притулками, і громадськими осередками для тих, хто не міг працювати та ін.;
Кінець 19 століття
надання різнобічної допомоги незаможним учням і студентам;
У період Першої Світової війни
допомога пораненим та скаліченим фронтовикам, їхнім родинам, дітям – сиротам, іншим категоріям цивільного населення та ін.

Напрями благодійництва та благодійної діяльності у сучасній Україні (1)
Сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально – економічного становища;
Поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;
Подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, в результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;
Сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково – освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням;
Сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно – культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості