Психологія і педагогіка вищої школи

Модуль 1
Написання робочих програм навчальних дисциплін і силабусів
семінар-тренінг
Семенова Алла Василівна
доктор педагогічних наук, професор
2

семінар-тренінг
Написання робочих програм навчальних дисциплін і силабусів
1. Освітня програма і навчальний план.
2. Результати навчання. Таксономія Б. Блума.
3. Покроковий алгоритм побудови РПНД.
4. Силабус – засіб організації діяльності студентів.
3
доктор педагогічних наук, професор Семенова Алла Василівна

СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Перша парадигма
навчання, орієнтоване на викладача (навчання, орієнтоване “на вхід”): наявний у ЗВО матеріальний, кадровий, методичний потенціал
Друга парадигма
навчання, орієнтоване на студента (орієнтація “на вихід”): основа – компетентнісна модель фахівця (профіль), створена за найактивнішої участі, поряд із викладачами, роботодавців, випускників, професійних організацій тощо
4

СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНА ПАРАДИГМА ВИЩОЇ ОСВІТИ
Студентоцентроване навчання
(student-centered education);
Компетентнісний підхід в побудові та реалізації навчальних програм
(competence-based approach);
Навчання, орієнтоване на результати
(result-based education);
Навчання, орієнтоване на вихід
(output-oriented study programme)
5

ЕЛЕМЕНТИ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ
опора на активне, а не пасивне
навчання;
акцент на критичне та аналітичне
навчання і розуміння;
підвищена відповідальність і
підзвітність з боку студента;
більша самостійність (автономія)
студента;
вдумливий підхід до освітнього
процесу з боку і особи, яка
навчається, і викладача.
6

7

Має містити:
1)Загальний обсяг навчального навантаження;
2)Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
3)Перелік, зміст, тривалість, взаємозв’язок освітніх галузей;
4)Форми організації освітнього процесу;
5)Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти.
Освітня програма
– це єдиний комплекс освітніх компонентів , спланованих і організованих для досягнення визначених стандартом результатів навчання
8

Рівні вищої освіти:
перший (бакалаврський) рівень
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти
другий (магістерський) рівень
третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) рівень
науковий рівень
9

Стаття 32. Стандарти освіти
Стандарт освіти визначає:
• вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня;
• загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти;
• інші складники, передбачені спеціальними законами.
Закон України «Про освіту»
Стаття 33. Освітня програма
Освітня програма містить:
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
10

Стаття 34. Кваліфікації
• Кваліфікації за обсягом класифікуються на повні та часткові, за змістом − на освітні та професійні.
Стаття 35. Рамки кваліфікацій
В Україні функціонують такі рамки кваліфікацій:
• Національна рамка кваліфікацій;
• Галузеві рамки кваліфікацій.
Закон України «Про освіту»
11

12

Стаття 36. Рівні Національної рамки кваліфікацій
• Національна рамка кваліфікацій визначає одинадцять рівнів, що можуть містити підрівні.
• Кожен рівень Національної рамки кваліфікацій визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також включає готовність особи до навчання упродовж життя.
·
Закон України «Про освіту»
Стаття 37. Національна система кваліфікацій Національна система кваліфікацій − це сукупність інституцій і правових норм, які регулюють процеси формування освітніх та/або професійних вимог до осіб відповідно до потреб суспільства та ринку праці, оцінювання кваліфікаційного рівня.
13

Стаття 38. Національне агентство кваліфікацій Національне агентство кваліфікацій є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим на реалізацію державної політики у сфері кваліфікацій. ·
Закон України «Про освіту»
Стаття 39. Професійні стандарти
Професійний стандарт − це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.
14

15

Національна рамка кваліфікацій
Національна рамка кваліфікацій відображає структуру та зміст кваліфікацій, взаємозв'язок відповідних результатів навчання кожного рівня, що є легкозрозумілими як на національному, так і міжнародному рівнях.
16

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА КОДОВИХ ПОЗНАЧЕНЬ
НАЦІОНАЛЬНОГО КЛАСИФІКАТОРА ПРОФЕСІЙ УКРАЇНИ
17

Кваліфікація
– чинник компетентнісного підходу і студентоцентрованої (результатної) парадигми в освіті
Дає змогу підвищити технологічність освіти, навчання переорієнтувати з процесної на результатну парадигму на основі компетентнісного підходу, що сприятиме якості навчання, освіти.
18

Способи постановки цілей (1)
формулювання
цілей
через
зміст дисципліни
• вивчити явище електромагнітної індукції;
• вивчити зміст конкретних глав підручника.
19

Способи постановки цілей (2)
формулювання
цілей
через
діяльність педагога
• ознайомити студентів з принципом дії двигуна внутрішнього згоряння;
• продемонструвати прийоми читання умовних позначень на географічній мапі.
20

Способи постановки цілей (3)
постановка цілей через
внутрішні процеси інтелектуального, особистісного, емоційного та ін. розвитку студента
• сформувати вміння аналізувати явища, що спостерігаються;
• сформувати вміння самостійно аналізувати завдання і знаходити спосіб розв’язання математичної задачі;
21

Способи постановки цілей (4)
постановка цілей через
навчальну діяльність студента
• рішення задач знаходження логарифмів;
• дослідження клітинної структури рослини.
22

Кваліфікації та компетентності, що в основі кваліфікацій, набуваються виключно через навчання;
Здійсненню формального і неформального навчання сприяють освітні системи;
Результати навчання – вимірювані компетентності, або частіше їх компоненти, що заплановані для навчання та можуть бути безпосередньо продемонстровані та оцінені.
Результати навчання Компетентності Кваліфікації
23

– одиниця “кількості освіти” або “трудомісткості навчального навантаження”;
КРЕДИТ
– обсяг навчального матеріалу, який може бути засвоєний протягом 30 акад. годин аудиторної та самостійної роботи.
24

Профілі підготовки магістрів
Професійне спрямування
Обсяг
освітньо-професійної програми підготовки магістра становить
90-120 кредитів ЄКТС
Наукове
спрямування
Обсяг
освітньо-наукової програми -120 кредитів.
Програма обов'язково містить дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 %
25

Кредит ЄКТС – умовна часова одиниця вимірювання трудомісткості досягнення навчальних результатів, компетентностей, кваліфікацій.
Розробка освітніх програм спеціалізацій є колективною справою різних кафедр і викладачів автономного закладу освіти.
Результати навчання Компетентності Кваліфікації
(кредити) (кредити) (кредити)
26

МЕТОДОЛОГІЯ
ПОБУДОВИ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
1) Визначення потреб та потенціалу програми.
2) Визначення профілю та ключових компетентностей.
3) Формулювання програмних результатів навчання.
4) Вирішення питання щодо конкретизації модулів освітньої
програми.
5) Визначення компетентностей та формулювання результатів
навчання для кожного модуля
6) Визначення підходів до викладання, навчання та оцінювання.
7) Перевірка охоплення ключових загальних та предметно-
спеціалізованих компетентностей.
8) Розроблення освітньої програми та її структурних одиниць.
9) Перевірка збалансованості та реалістичності програми.
10) Моніторинг та удосконалення програми в процесі її реалізації.
27

28

ВИМОГИ ОВОЛОДІННЯ
ЗАПЛАНОВАНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ НАВЧАННЯ
1) Для отримання кваліфікації студент повинен засвоїти усі результати навчання;
2) Оцінювання результатів навчання (поріг позитивної оцінки) не повинно базуватися на амбіціях викладачів, а орієнтуватися на найслабшого студента, який на їх думку заслуговує присудження кваліфікації;
4) ЄКТС рекомендує не більше 6 результатів навчання для кожного кредитного модуля.
3) Можливість студентами оволодіти запланованими результатами навчання повинна бути обґрунтованою.
29

Матриця результатів навчання, компетентностей та дисциплін освітньої програми
Дисципліни навчального плану
Програмні результати навчання
30

Матриця співвідношення між
результатами навчання і компетентностями
31

РІВНІ СКЛАДНОСТІ В КОГНІТИВНІЙ СФЕРІ
2
1
3
4
5
6
Знання
скласти судження про об’єкт або ідею на підставі обраних доказів або критеріїв
Оцінювання
Синтез
Розуміння
Аналіз
Застосування
запам’ятовування
раніше вивченої інформації
розуміння суті ідеї
практичне застосування знань
у реальній ситуації
поділ об’єктів чи ідей на складові, щоб знайти спільні риси або різницю між ними
створення нової ідеї з непов’язаних частин або ж пропонування альтернатив
32

Конкретизація навчальних цілей у когнітивній сфері
за таксономією Б. Блума
33

Таблиця кодування дієслів по рівнях згідно таксономії Блума
34

1. Кожен результат навчання повинен починатися з дієслова дії, за яким слід фраза, що описує контекст;
2. По можливості, використовуйте тільки одне дієслово для кожного результату навчання;
3. Уникайте складних речень.
Рекомендації
щодо репрезентації результатів навчання
ПРИКЛАД:
Зобразити характеристичну криву насосу, характеристичну криву трубопроводу, робочу точку системи насос-трубопровід. Показати, яким чином кожна з них може бути змінена на практиці.
35

36

Алгоритм побудови РПНД
КРОК 1: Ознайомлення із законодавчою нормативно-правовою базою організації освітнього процесу. Одержання загальних відомостей щодо навчальної дисципліни.
КРОК 2: Конкретизація вхідної інформації для РПНД з освітньої програми.
КРОК 3: Аналіз міжпредметних зв’язків навчальної дисципліни.
КРОК 4: Деталізація мети та завдань дисципліни, її місця і значення у навчальному процесі.
КРОК 5: Визначення і обґрунтування складу і структури дисципліни.
КРОК 6: Формування списку рекомендованої (основної та додаткової) літератури й інших інформаційних ресурсів.
КРОК 7: Структурування дисципліни за змістовими модулями.
КРОК 8: Формулювання змісту основної частини (п.п. 2.2 – 2.3) РПНД.
КРОК 9: Планування самостійної роботи.
КРОК 10: Конкретизація предметних результатів навчання.
КРОК 11: Опис видів різнорівневих завдань для діагностики результатів навчання.
КРОК 12: Обґрунтування критеріїв оцінювання діагностованих результатів навчання.
37

Приклад переліку компонент в освітньо-професійній програмі та їх логічна послідовність (фрагмент)
38

(дисципліна «Електродинаміка та поширення радіохвиль» для спеціальності «172 –Телекомунікації та радіотехніка»)
Приклад міжпредметних зв’язків
39

Приклад заповнення таблиці про склад і структуру дисципліни
Таблиця 4
Склад і структура дисципліни «ЕД та ПРХ»
40

Орієнтовні норми часу на виконання
окремих робіт середнім студентом
Розподіл навчального часу (То), відведеного на засвоєння кожного кредитного модуля,
між аудиторними заняттями й СРС має відповідати таким умовам:
То = ТА + ТСРС, (1)
де: ТА – аудиторні години; ТСРС – сумарний час СРС з дисципліни;
ТА = ТЛ +ТПР + ТСЗ + ТЛР + ТКпр, (2)
де: ТЛ, ТПР, ТСЗ, ТЛР, ТКпр – відповідно кількість годин лекцій, практичних та семінарських занять, лабораторних робіт і комп’ютерних практикумів;
ТСРС = ТС + 30 (15) Екз (3)
де: ТС – час СРС з кредитного модуля протягом семестру;
Екз = 1 за наявності екзамену (0 – за наявності заліку).
41

(Екз, Зал, Реф, РР, КР) = 1 за наявності: екзамену, заліку з кредитного модуля, відповідного виду індивідуального завдання – реферату (перекладу, аналітичного огляду, курсових робіт за наявності в навчальному плані) або домашньої контрольної роботи, розрахункової або розрахунково-графічної, графічної роботи (відповідно 0 за відсутності).
При плануванні розподілу навчального часу з кредитного модуля
має бути забезпечено виконання рівняння:
ТСРС =0,5ТЛ+0,75ТП/З+2ТС/З+1,5ТЛ/Р+1,5ТК/пр+4ТМКР+10ТРеф+15ТРР+30ТКР+6ТЗал+30ТЕкз
де: МКР – кількість модульних контрольних робіт
згідно з робочим навчальним планом;
42

Приклад заповнення таблиці
розподілу обсягу годин РПНД по модулям
(дисципліна «Електродинаміка та поширення радіохвиль» для спеціальності «172 –Телекомунікації та радіотехніка»)
43

Приклад заповнення таблиці
про перелік і зміст лабораторних занять
(дисципліна «Електродинаміка та поширення радіохвиль» для спеціальності «172 –Телекомунікації та радіотехніка»)
44

Фрагмент інформаційної таблиці для аналізу повноти реалізації предметних результатів навчання
(дисципліна «Електродинаміка та поширення радіохвиль» для спеціальності «172 –Телекомунікації та радіотехніка»)
45

Розподіл балів (кредитів ЄКТС) дисципліни «ЕД та ПРХ»
46

ОСНОВНІ ЦІЛІ
РПНД
СИЛАБУС
розробляється для кафедри і викладача; визначає зміст і організацію освітнього процесу викладачем
путівник з вивчення курсу для здобувача освіти
з конкретним описом очікуваних студентом результатів навчання
47

Силабус це:
А. Контракт (пропозиція з умовами):
Відповідальності викладача і студента
Процедури і політики курсу
Зміст курсу + календар виконання
Оцінювання
Політика академічної доброчесності
Сторони погоджуються на контракт (договір) лише коли розуміють «навіщо?»
Цілі мають бути озвучені, досяжні, вимірювальні
В. Документ, який зберігається, і по якому можна звітувати
С. Засіб навчання: рамка для курсу (зміст + форма)
Відображає філософію викладача – не бійтеся її вербалізувати!
48

КЕРІВНИЙ ПРИНЦИП СИЛАБУСУ
Силабус – документ – комплексний навчальний план, який готується для студента на ґрунті РПНД:
• Встановлює «тон курсу».
• Повідомляє, що, коли та як навчатимуться студенти.
• Роз’яснює студентам, що їм потрібно зробити, щоб досягти успіху.
• Повідомляє очікування щодо студентських обов’язків.
• Усуває непорозуміння щодо політики курсу.
49

ПРИЗНАЧЕННЯ СИЛАБУСУ:
Пояснити студенту суть і форму вивчення курсу (дисципліни)
Що від мене вимагається? («правила гри», політика викладача, дедлайни, оцінювання…)
Чого я навчуся, прослухавши цей курс? Які знання здобуду? Які навички? Які компетентності?
Що буде результатом навчання? (learning outcomes)
50

МОДЕЛЬ СИЛАБУСУ,
БАЗОВАНОГО НА КОМПЕТЕНТНОСТЯХ:
Анотація курсу – місце даної дисципліни в освітній програмі; мета курсу; тематика;
Мета курсу – компетентності, які студент набуде в результаті навчання;
Організація навчання – перелік тем (загальні блоки);
Оцінювання – бажано з прив’язкою до мети курсу;
Політика курсу («правила гри»).
51

СТРУКТУРА КУРСУ
дисципліни «Електродинаміка та поширення радіохвиль» для спеціальності «172 –Телекомунікації та радіотехніка» Предмет вивчення дисципліни: теоретико-практична підготовка майбутніх фахівців радіотехнічного напряму з основ теорії електромагнітного поля та електромагнітних хвиль, набуття навичок сучасної інженерної праці у техніці НВЧ.
Мета вивчення дисципліни: дослідження основ теорії макроскопічої електродинаміки, її застосування для аналізу електромагнітних явищ і розрахунку параметрів пристроїв НВЧ у радіоапаратурі, формування практичних навичок у розрахунках параметрів електромагнітних хвиль у вільному просторі та у спрямовуючих системах (хвилеводах), в експериментальному дослідженні характеристик хвилеводів і об’ємних резонаторів.
ГРАФІК
52

Модуль 1
Написання робочих програм навчальних дисциплін і силабусів
семінар-тренінг
ВРУЧЕННЯ СЕРТИФІКАТІВ

Одеський національний політехнічний університет
Навчально-консультаційний центр
«Педагогічна майстерність викладача вищої школи»
СЕРТИФІКАТ
цей сертифікат засвідчує, що
Петренко Оксана Андріївна
успішно закінчив(ла) курс
1 модуль програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників:
«Розвиток педагогічної майстерності в умовах інтеграції вищої освіти і науки»
«НАПИСАННЯ РОБОЧИХ ПРОГРАМ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН І СИЛАБУСІВ»
Кількість кредитів ЄКТС – 1 (30 годин)
Результати навчання:
Забезпечувати навчальні кейси освітніх програм, враховуючи у практичній діяльності сучасні тенденції в організації освітнього процесу в ЗВО;
Розробляти та запроваджувати навчальні дисципліни або освітні програми з використанням інструментів Європейського простору вищої освіти;
Застосовувати міжнародні, європейські та національні стратегічні і нормативні документи з розвитку вищої освіти.
Сертифікат виданий
11.11.2019 р.
директор НКЦПМ ОНПУ,
доктор педагогічних наук, професор
Алла Семенова
Автентичність цього сертифікату може бути перевірена за
http://www.pedagogic-master.com.ua/public/sbornik_2019.pdf

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!
ДО ЗУСТРІЧІ!
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Высокий уровень мотивации студентов. Им интересно учиться, они замечают, что преподавателю так же интересно их учить. Лекция – это время совместного труда, творческой атмосферы познания и совместного поиска, совместной жизнедеятельности преподавателя и студентов.
2) Взаимопонимание между педагогом и студентами. Доверие к педагогу как к специалисту – его воспринимают как авторитетный источник знаний, уважают его как личность. Требования педагога справедливы, студенты их воспринимают спокойно. Есть контакт и взаимное желание работать вместе.
3) Высокий уровень познавательной активности студентов. Они видят РЕАЛЬНУЮ заинтересованность педагога в их ответах, размышлениях, выводах.
4) Взаимная удовлетворённость педагога и студентов совместной деятельностью: студенты обогатились новой интересной информацией, проявили свои способности, получили признание у аудитории; педагог удовлетворён сотрудничеством со студентами, тем, что передал им частицу своего интеллектуального духовного наследия, убедился, что его работа дала позитивные результаты.
ПОКАЗАТЕЛИ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕКЦИИ-ДИАЛОГА
56

4) «Маркер» четвёртый. Личностный компонент педагога.
Компоненты/«маркеры» построения лекции-диалога как взаимодействия, совместного публичного творчества педагога и студентов, «удерживают» лекцию в русле реального диалога, предотвращают формализацию отношений, действий педагога и студентов.
1) «Маркер» первый. Педагог и его предмет.
2) «Маркер» второй. Дидактическое и коммуникативное обеспечение лекции-диалога.
3) «Маркер» третий. Личная направленность на студента.
57