СРСР в 1928-1939 роки. Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу. Сталінський план соціалістичного будівництва

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
1921 р. - хвороба В. Леніна. Й. Сталіна призначено посередником у спілкуванні В. Леніна з ЦК
1921 р. –
резолюція Х з’їзду РКП(б) «Про єдність партії»
1922 р. – запровадження посади генерального секретаря РКП(б)
Підвищення ролі партійного апарату. Посилення централізації
Обмеження і згортання внутрішньопартійної демократії. Боротьба за владу

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Занепокоєння вождя схильністю Сталіна до деспотизму знайшло свій вияв у «Листі до з'їзду», в якому Ленін рекомендував зняти його з посади генерального секретаря ЦК РКП(б)

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Вказівки, кого вважати спадкоємцем, Ленін не залишив. Лише одна певна вказівка була в його «заповіті»: посада генерального секретаря дає Сталіну дуже велику владу, небезпечну при його грубості (небезпечно це було, на думку Леніна, лише в стосунках Сталіна і Троцького, а не взагалі).
– Що ж, я дійсно грубий… Ілліч пропонує вам знайти іншого, який відрізнявся б від мене тільки більшою ввічливістю. Що ж, спробуйте знайти.
– Нічого, – відповідав з місця голос одного з тодішніх друзів Сталіна. Нас грубістю не налякаєш, вся наша партія груба, пролетарська
Домовилися між собою, що Сталін обіцяє виправитися, – тим справа і закінчилася.
21 травня 1924 р., за 2 дні до офіційного відкриття з'їзду

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Лист до Л. Троцького, продиктований В. Леніним своїй дружині Надії Крупській, став приводом до конфлікту між ним і Й. Сталіним.
Лист В. Леніна Й. Сталіну від 5 березня 1923 р.:
«Шановний товаришу Сталін! Ви мали грубість покликати мою дружину до телефону і вилаяти її… Я не маю наміру забувати так легко те, що проти мене зроблено, а нема чого й говорити, що зроблене проти дружини я вважаю зробленим проти мене. Тому прошу Вас зважити, чи згодні Ви взяти сказане назад і вибачитися, або волієте порвати між нами стосунки.
З повагою В. Ленін»

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
21.01.1924 - смерть В.Леніна.
Головні претенденти на владу
Й. Сталін
Л. Троцький

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Й. Сталін
Л. Каменєв, Г. Зінов’єв
(Л. Троцький)
Опозиція - протиставлення одних поглядів чи дій у політиці іншим; партія або група, що виступає врозріз з думкою більшості або з панівною думкою і висуває альтернативну політику, інший спосіб вирішення проблем.
1923 р.
Боротьба з «лівою опозицією»

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Й. Сталін
М. Бухарін, О. Риков
Л. Каменєв, Г. Зінов’єв
1925 р.
Боротьба з «новою опозицією»

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Й. Сталін
М. Бухарін, О. Риков, В. Томський
Л. Каменєв, Г. Зінов’єв, Л. Троцький
1926 р.
Боротьба з «об’єднаною опозицією»

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Й. Сталін
М. Калінін, В. Куйбишев
М. Бухарін, О. Риков, В. Томський
1928 р.
Боротьба з «правим ухилом»

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
1929 рік – остаточна перемога Й. Сталіна в боротьбі з ленінськими соратниками за владу
Йосиф Сталін (Джугашвілі)
(1879 - 1953)
Народився в м. Горі (Грузія)
Освіта – Тифліська духовна семінарія
Професійний революціонер
Член ЦК РСДРП з 1912 р.
У жовтні 1917 р. брав участь у більшовицькому перевороті
Нарком у справах національностей першого Раднаркому
У роки громадянської війни перебував на військово-політичних посадах у Червоній армії
Відкликаний Л. Троцьким і призначений членом Реввійськради РСФРР
З 1922 р. – генеральний секретар ЦК партії

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу
Основний метод встановлення та підтримки сталінського режиму – тотальний контроль над суспільством та постійний терор проти всіх його верств
Внутрішня природа Радянської влади (диктатура класу, партії, можливість диктатури особи)
Відсутність реальних демократичних свобод
Зосередження політичної влади в руках однієї партії
Сакральний характер менталітету суспільства
Відсутність традицій політичної демократії в країні
Причини встановлення режиму особистої влади Й.Сталіна
Невисокий інтелектуальний рівень керівництва ВКП(б), обмеженість його політичної культури
Побудова командно-адміністративної системи в державній економіці з широкою централізованою системою управління
Низький рівень громадянської політичної культури населення
в СРСР

Сталінський план «соціалістичного будівництва»
Індустріалізація (створення економічної основи соціалізму, його матеріально-технічної бази)
Культурна революція (докорінний переворот у духовному розвитку країни, головною метою якого проголошувалося утвердження марксистсько-ленінської ідеології, створення соціалістичної культури, формування нової «радянської» людини)
Колективізація (переведення селянства від індивідуального господарства до колективного виробництва)
Модель соціалістичного будівництва

Сталінський план «соціалістичного будівництва»
1929 р. – відхід від НЕПу.
Утвердження сталінського тоталітарного режиму

Сталінський план «соціалістичного будівництва»
Збільшення адміністративного апарату
Концентрація влади в Москві
1929 р. – відхід від НЕПу.
Утвердження сталінського тоталітарного режиму
«Теорія» загострення класової боротьби у ході соціалістичного будівництва
Репресії безневинних людей

Сталінський план «соціалістичного будівництва»
5 грудня 1936 р. затверджується «сталінська» Конституція СРСР

Верховна Рада СРСР (між сесіями – Президія ВР)
Рада
Народних Комісарів
Народні комісаріати
Вищі судові і прокурорські органи
Обласні, міські, районні, сільські, селищні ради депутатів трудящих
Виконкоми
місцевих рад
Місцеві органи
суду і прокуратури
Трести, главки
Система політичної влади за Конституцією 1936 р.
з а т в е р д ж у в а л а
Сталінський план «соціалістичного будівництва»

ЦК ВКП(б)
Рада Народних Комісарів, РНК союзних республік, народні комісаріати
Верховна Рада СРСР, Верховні Ради союзних республік, місцеві ради
Органи суду і прокуратури всіх рівнів
визначав склад і контролював діяльність
Республіканські, обласні, міські, районні комітети партії, партійні комітети і ланки на підприємствах, у колгоспах, державних установах, закладах освіти, науки, культури, творчих спілках, громадських об’єднаннях
Розподіл реальної влади в СРСР
Сталінський план «соціалістичного будівництва»