Світове значення творчості Олександра Довженка

Олександр Петрович Довженко - український та радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу, культова особистість в історії світового кіномистецтва.

За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва.

На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн назвали «Землю» О. Довженка — одним із 12 найкращих фільмів усіх часів і народів.

Його кінопоеми «Звенигора» (1928 р.) та «Арсенал» (1929 p.), кіноповість «Земля» (1930 р.) були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно.

Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум'яних літ» (1944 р., 1961 p.), «Поема про море» (1956 p., 1958 p.), «Зачарована Десна» (1956 p., 1957 p.).

Довженка називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Рабле, Гофманом, Бальзаком, Бетховеном, Брехтом. А сам митець казав, що свої картини «писав з гарячою любов'ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя».

Витоки творчості О. П. Довженка — в Україні. Вона давала йому силу і творчу наснагу. Віддана й щира любов до своєї землі, своєї батьківщини, свого роду й народу, добре, чуйне, мудре ставлення до всього живого — ось ті орієнтири, що пояснюють невмирущість його творчості: «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті». Звернення до простих і святих понять, чесне й проникливе осмислення їх роблять автора філософом, володарем душ, людиною, що стоїть над простором і часом і уособлює собою радощі й болі свого народу.

Мистецька й літературна спадщина
Літературні твори
Воля до життя
Зачарована Десна (кіноповість)
Земля (сценарій втрачено,
спогади про сценарій і фільм)
Мати
Ніч перед боєм
Повість полум'яних літ
Нащадки запорожців (драматична
поема)
Україна в огні (кіноповість)
Поема про море (кіноповість)
Антарктида (кіноповість)
Життя в цвіту (п'єса)
Щоденник 1941-56
Оповідання «Сон» та інші
Фільмографія
1926 Вася-реформатор (співрежисер, сценарист, фільм втрачено)
1926 Ягідка кохання (режисер, сценарист)
1927 Сумка дипкур'єра (режисер, переробка сценарію, актор)
1927 Звенигора (режисер, переробка сценарію)
1929 Арсенал (режисер, сценарист)
1930 Земля (режисер, сценарист)
1932 Іван (режисер, сценарист)
1935 Аероград (режисер, сценарист)
1939 Щорс (режисер, сценарист)
1939 Буковина, земля українська (режисер)
1940 Визволення (режисер)
1943 рос. Битва за нашу Радянську Україну (режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою та Я. Авдєєнко)
1945 Перемога на Правобережній Україні (режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою)
1945 Рідна країна (художній керівник)
1948 Мічурін (режисер, сценарист)
1951 Прощавай, Америко! (режисер, незакінчений, змонтовано лише 6 частин)
1959 Поема про море (режисер)

Нагороди та премії
1934 МКФ у Венеції (Приз, фільм «Іван»)
1941 Сталінська премія (I ступеню, фільм «Щорс»)
1949 МКФ в м. Готвальдові (Премія праці, фільм «Мічурін»)
1949 МКФ в Маріанських Лазнях (Премія за найкращий кольорвий фільм, фільм «Мічурін»)
1949 Сталінська премія (II ступеню, фільм «Мічурін»)
1959 ВКФ (Перша премія автору сценарію (посмертно), фільм «Поема про море»)
1959 Ленінська премія (посмертно, фільм «Поема про море»)