Т.17.2

ЛІТЕРАТУРА:
Закон України «Про основи національної безпеки України».
Воєнна доктрина України. Затверджена Указом Президента України “Про Воєнну доктрину України” 2012 року.
Основи загальної та воєнної політології: підручник / Цюрупа М.В.; Ясинська В.С.; під загальною ред. Телелима В.М. – К.: Кондор-Видавництво, 2013. – 512 с.
Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури. Фірма «Інкос». 2008. – 432 с.
Толубко В. Б., Бут Ю. І., Косевцов В. О. Основні закономірності сучасних локальних війн та збройних конфліктів. – К.: НАОУ, 2002. – 68 с.
Воєнно-політична обстановка в різних регіонах світу http://mil.in.ua/news/svit/5013-voienno-politychna-obstanovka-v-riznykh-rehionakh-svitu
2

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Тенденції розвитку та характерні риси воєнно-політичної обстановки у сучасному світі
2. Стан воєнно-політичної обстановки
у Європі
3

ПЕРШЕ ПИТАННЯ
Тенденції розвитку та характерні риси воєнно-політичної обстановки у сучасному світі
4

Сучасній ВПО притаманні суперечності воєнно-політ. відносин, спричинені розбіжностями нац./інтересів, цілей, позицій держав стосовно шляхів і способів вирішення глобальних, регіональ-них та внутрішніх проблемних питань (ст. 6).
5
ВПО у світі є динамічною і розвивається під впливом таких тенденцій (ст. 7):
формування системи багатополярних відносин, установлення нового балансу сил та інтересів;
посилення суперечностей між провідними центрами сили щодо поділу сфер впливу;

зростання взаємної залежності провідних держав в умовах глобалізації, посилення впливу провідних міжн/корпорацій, загострення боротьби за природні ресурси, використання енергет/чинника для досягнення політ/цілей;
зниження дієвості заходів, що застосовуються для запобігання та врегулювання криз і в/конфліктів між/організаціями;
прагнення окремих держав досягти переваг у військ-тех. сфері, створити можливості для виробництва ядерної зброї;
збереження ролі воєнної сили як засобу вирішення проблемних питань ВПВ;
посилення небезпеки неконтрольованого розпов-сюдження ядерної зброї, матеріалів для їх виробництва, технологій подвійного призначення;
6

поширення тероризму (у тому числі кібертероризму), організованої злочинності, нелегальної міграції, незаконної торгівлі зброєю та наркотиками, торгівлі людьми;
прискорення розвитку інформ/технологій, збільшення спроможностей держав щодо проведення інформ. та інформ-псих. операцій, посилення чутливості суспільства до загибелі мирного населення та втрат о/с військ/формувань у в/конфліктах;
глобальні кліматичні зміни, зменшення запасів природних ресурсів, зростання дефіциту питної води, продуктів харчування і посилення міграційних процесів у світі.
7

Проблемні питання ВПВ України
наявність неврегульованих воєнно-політичних конфліктів та можливість виникнення нових збройних конфліктів у регіоні;
незавершеність договірно-правового оформлення державного кордону України, внаслідок чого зберігається ймовірність висунення територіальних претензій до України та виникнення суперечок між державами;
8

прояви сепаратизму, що спричинені незадоволенням культурних потреб національних меншин, низьким рівнем життя населення та особливостями національно-етнічної політики суміжних з Україною держав;
втручання у внутрішні справи України з боку інших держав з метою загострення соціально-політичних, міжконфесійних та міжетнічних відносин, створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань;
посилення конкуренції за доступ до сировинних ресурсів та за контролем над маршрутами їх доставки на ринки споживання, використання економічних конкурентних переваг для досягнення політичних цілей.
9

Сучасним в/конфліктам притаманні
такі риси (ст.14):
підвищення ролі політ, економ, інформ. засобів під час підготовки і в ході в/конфлікту;
збільшення ролі інформ-псих. операцій у досягненні цілей в/конфліктів;
створення коаліційних і багатонаціональних сил;
залежність політ/рішення щодо участі у в/конфлікті від суспільної думки на внутрішньому та міжнародному рівнях;
збільшення питомої ваги дій у повітряно-косміч-ному просторі та розширення їх масштабів;
10

постійне вдосконалення форм і способів ведення збр/боротьби, зокрема, асиметричних дій;
широке застосування новітніх систем озброєння та в/техніки, високоточної зброї, засобів повітряного нападу, розвідки і радіоелектронної боротьби;
підвищення оперативності та якості управління в результаті переходу до глобальних інтегрованих автомат/систем управління військами і зброєю;
високий ступінь одночасного ураження військ і об’єктів на всю глибину ведення воєнних дій, широкий і швидкий маневр військами (силами) і вогнем, використання мобільних угруповань військ (сил).
11

ДРУГЕ ПИТАННЯ
Стан воєнно-політичної обстановки у Європі
12

На ВПО в Європі негативний вплив роблять глобальна фінансово-економічна криза, а також певна втрата орієнтирів подальшого соціально-економічного розвитку на континенті.
НАТО як і раніше має серйозний вплив на ситуацію в галузі безпеки на Європейському континенті і в світі в цілому.
Розвиток міжнародних подій в Європі свідчить про можливість змін у геополітичному просторі на континенті.
Німеччина прагне набрати потенціал «другого полюса» Заходу по відношенню до США.
13

Трикутник США – Західна Європа – Японія, що сформувався в роки «холодної війни» залишається на першому плані.
Європа стикається з новими загрозами, що носять комплексний і менш передбачуваний характер, це поширення зброї масового ураження, регіональні конфлікти, кіберзлочинність, загрози енерго-безпеці і зміна клімату.
14
Ситуацію щодо України характеризують
такі чинники:
триває протистояння між США, НАТО та ЄС і Росією за вплив на пострадянському просторі, що супроводжується посиленням їх воєнно-політичної активності довкола нашої держави;

15
зростає авторитаризм російської влади, поси-люється агресивність зовнішньої політики Росії;
активізуються зусилля Туреччини, Польщі та Румунії щодо зміцнення своїх регіональних позицій;
посилюються націоналістичні настрої у населення деяких сусідніх з Україною країн, зокрема, Угорщини та Румунії;
залишаються «замороженими» конфлікти у Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії, зберігається нестабільність на Північному Кавказі РФ, а також активізуються курдські екстремісти у Туреччині.

16
Україна опинилася на перетині інтересів Заходу (США/НАТО та ЄС) і Сходу (Російської Федерації).
У стратегічному відношенні це стосується:
прагнення РФ встановити повний контроль над Україною, що є однією з передумов щодо відновлення ролі Росії як великої світової держави у вигляді (на цьому етапі) лідера так званого Євразійського союзу;
намірів США/НАТО та ЄС не допустити реалізації намірів РФ, яка залишається їх головним геополітичним суперником. Європейські країни намагаються створити з України буферну зону між своєю територією та Росією.

За такої ситуації – створюють передумови для повного розколу нашої країни та, як наслідок, втрати нею державності.
російський тиск на Україну (політичний, економічний, інформаційний та військовий)
Європа надає не достатню допомогу Україні.
спостерігається фактична відмова в допомозі летальною зброєю Україні США та країнами-членами НАТО і ЄС.
17

Що втрачала Україна:
ядерну зброю – третій за обсягом ядерний потенціал у світі, який свого часу був основою безпеки Української держави;
населення – близько 7 мільйонів українського населення, а це 13 % громадян країни (майже як за часів Голодомору чи Другої світової війни);
високотехнологічну промисловість – основу потужних передових виробництв колишнього СРСР;
життєво важливі території – багаті нафтогазоносні родовища на шельфі Чорного моря в районі острова Зміїний, Крим;
18

український культурний та інформацій-ний простори – які частково або повністю перейшли під егіду РФ;
контроль за власними основними економічними активами – енергетичною інфраструктурою, металургійною промисловістю, ядерною енергетикою, корабле- та авіабудівною галузями, оборонно-промисловим комплексом.
Україна цього могла б уникнути, обравши такий шлях державотворення, на який, переслідуючи по-справжньому власні, національні інтереси.
Безальтернативний орієнтир
національні інтереси України!!!
19

Характерним прикладом цього можуть слугувати Росія, Польща та Румунія, які протягом останніх років головними своїми цілями визначили:
РФ – відродити країну як велику світову державу, розпочинаючи з забезпечення своїх провідних позицій на пострадянському просторі;
Польща – вивести країну у лідери Центрально-Східної Європи та стати головною опорою США та НАТО в регіоні;
Румунія – посісти лідируючі позиції у Південно-Східній Європі та на Сході Балканського півострова, а також отримати роль провідника інтересів США, НАТО та ЄС в Чорноморському регіоні.
20

Відродження України та посідання нею гідного місця у світі можливе лише за умови зосередження основних зусиль на досягненні стратегічної мети – перетворення її на потужну унітарну державу – регіонального лідера, спроможного гарантувати безпеку та високий соціальний рівень життя своїх громадян.
21

Беручи до уваги сучасні реалії, ці кроки мають бути такі:
у сфері внутрішньої політики – забезпечення стабільності, демократичного розвитку та правового порядку в країні як основних передумов для налагод-ження ефективної роботи всіх органів державної влади, а також досягнення згоди в суспільстві та впевненості всіх верств населення у перспективах позитивного розвитку Української держави.
у сфері зовнішньої політики – вихід України із “сірої зони” між Заходом і Сходом та становлення держави як самостійного суб’єкта міжнародних відносин, спроможного відстоювати власні національні інтереси.
22

Насамперед, це потребує:
збалансованого розвитку відносин зі США/НАТО/ЄС та Росією, разом з послідовним продовженням процесів європейської інтеграції України;
активного співробітництва зі США та НАТО, а послідовного нарощування співпраці з Європейським Союзом;
надання активної підтримки українській діаспорі з метою збереження її самоідентичності та створення додаткових каналів для просування українських інтересів в інших країнах;
23

в економічній та соціальній сферах – перетворення України в економічно розвинену самодостатню країну, інтегровану у світову економіку та європейську енергетичну і транспортну системи, здатну гарантувати власну економічну (в першу чергу, енергетичну) безпеку та належний добробут українських громадян.
Для цього необхідно:
вжити термінових заходів з диверсифікації джерел та шляхів отримання енергоносіїв, що на цьому етапі набуває першочергового значення;
24

поліпшити інвестиційній клімат в Україні через підвищення прозорості української фінансово-економічної системи.
реконструювати та розвивати транспортну інфраструктуру України з метою ширшого використання її в системі міжнародних транспортних коридорів;
створити необхідні умови для безперешкодної співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими світовими фінансовими інституціями з метою отримання зовнішнього кредитування і подолання негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи;
25

у безпековій сфері – гарантування суверенітету, територіальної цілісності та безпеки держави і її населення, а також набуття Україною ролі одного з гарантів стабільності у Південно-Східній Європі та Чорноморсько-Кавказькому регіоні.
З цього приводу доцільно:
послідовно реформувати оборонну складову держави відповідно до наявних чи потенційних загроз воєнній безпеці України;
26

забезпечувати спроможність ЗСУ захищати країну від ймовірних зовнішніх агресій, насамперед за рахунок створення/посилення компонентів стримування ймовірних супротивників, прикриття державних кордонів, оперативного реагування (аеромобільних військ та сил спеціального призначення), стратегічної та оперативно-тактичної розвідки;
оптимізувати систему базування ЗСУ із зосередженням основних угруповань військ на найбільш загрозливих напрямках;
27

активізувати заходи з технічного переоснащення, із залученням, перш за все, науково-виробничого потенціалу України та у кооперації з країнами Заходу;
переглянути стратегію та тактику бойового застосування ЗСУ з урахуванням досвіду сучасних війн та збройних конфліктів, зокрема, з наданням пріоритетності мобільній обороні та діям сил спеціального призначення;
забезпечити сумісність принципів дій ЗСУ, систем управління та зв’язку, а також озброєння та військової техніки зі збройними силами країн НАТО та ЄС;
28

Україна, знаходиться в центрі геополітичного протистояння між Заходом і Сходом з їх цивілізаційними цінностями, політико-економічними і військовими системами.
Головні зусилля повинні зосереджуватися на консолідації української нації навколо єдиної національної ідеї – зміцнення та розвиток України як потужної регіональної держави, здатної впевнено відстоювати власні інтереси і забезпечувати свою безпеку.
29

Базові принципи української державності:
збереження єдності національної самоідентифікації української нації;
непорушності наших кордонів;
недопущення федералізації країни і спроб надати державний статус іншим мовам;
заборона подвійного громадянства;
запобігання втрати українських духовних і культурних цінностей під впливом зовнішніх сил.
30