Тема № 7.1

Навчальні питання:
1. ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА,ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА.
2. ЗЛОЧИН: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СТАДІЇ, СКЛАД.
3.ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) .
Т Е М А № 7:
ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Заняття 1:
ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Очікувані результати:
• правильно застосовувати поняття й терміни та пояснювати їх на прикладах: «злочин» «склад злочину»
• називати та характеризувати ознаки злочину, види злочинів; стадії вчинення злочину, види співучасників злочину;
• аналізувати статті ККУ та правові ситуації; • оцінювати небезпечність злочинів для особи, суспільства, держави.

Сьогодні будь-яка свідома людина розуміє актуальність та значущість процесу побудови правової держави та громадянського суспільства. Великого значення набувають правове виховання і правова освіта, адже без глибоких знань права та законодавства, прав, свобод та обов’язків людини і громадянина еволюційний розвиток жодного суспільства не відбуваються.

ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ
- ДЕРЖАВНА ВЛАДА
- СУВЕРЕНІТЕТ(можливість держави самостійно розв'язувати всі питання, здійснювати владу й правосуддя на своїй території)
- - АПАРАТ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ (народні збори, спеціальні органи)
- АПАРАТ ПРИМУСУ(суд, прокуратура, ОВС, СБУ)
- ОПОДАТКУВАННЯ(збирання податків

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
ВНУТРІШНІ:
-ЕКОНОМІЧНА
-ПРАВОЗАХИСНА
- СОЦІАЛЬНА
- - ПРАВООХОРОННА
- КУЛЬТУРНА
- ІНФОРМАЦІЙНА

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
ЗОВНІШНІ:
-ФУНКЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
- ФУНКЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ ТА ІНТЕГРАЦІЇ ДО СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ

Рабовласницька – для цієї держави була характерна диктатура панівного класу рабовласників, а інший клас – раби – не мав жодних прав, не брав участі в правовідносинах, міг бути предметом різних угод – рабів могли продати, обміняти, подарувати.
Феодальна держава – забезпечувала владу феодалів, грунтувалася на закріплені нормами права феодальної власності на землю. Саме це зумовлювало залежність селян від феодалів. Форма правління того часу – монархія.
Монархія – це така форма правління, при якій повноваження верховної влади належить одній особі(королю, султану, імператору)