Теория ДіП_Л.1. 2

ПЛАН
Система юриспруденції та місце теорії держави і права в сучасній юриспруденції.
Предмет та функції теорії держави і права.
Методологія та поняттєво-категорійний апарат теорії держави і права.
Основні теорії походження держави і права

1. Юриспруденція та її система
Юриспруденція (юридична наука) – система знань про державу і право
Термін “юриспруденція” виник у Стародавньому Римі к. ІV – п. ІІІ століття до н.є.
(лат. jurisprudentia – знання права)

Юридична наука вивчає право як особливу систему соціальних норм, окремі структурні підрозділи права, будову, сутність і функціонування держави.
В юриспруденції виділяють дві основні підсистеми знань:
правознавство і державознавство

ГРУПИ ЮРИДИЧНИХ НАУК

Теоретичні юридичні науки:
Юридична деонтологія
Теорія держави і права
Порівняльне правознавство
Соціологія права
Філософія права

Історико-юридичні науки
Зарубіжна та вітчизняна історія держави і права
Історія політичних і правових учень

Галузеві юридичні науки
Наука конституційного права
Цивільного права
Кримінального права
Адміністративного права
Трудового права
Фінансового права
Сімейного права
Науки процесуального права: цивільний процес, кримінальний процес

Міжгалузеві юридичні науки
Банківське право
Екологічне право
Юридична деліктологія
Житлове право

Організаційні науки
Наука державного будівництва
Наука муніципального права
Наука судових і правоохоронних органів

Міжнародно-правові науки
Наука міжнародного публічного права
Наука міжнародного приватного права

інтеграція взаємовплив

Місце теорії держави і права в сучасній юриспруденції.
теорія держави і права здійснює системне дослідження державно-правових явищ
Завдання теорії держави і права полягає в тому, щоб привести в систему, витлумачити й узагальнити ці факти.
Теорія держави і права інтегрує досягнення інших юридичних наук, вносить упорядкованість у сукупність виявлених ними фактів, встановлює системні зв’язки між ними та виводить із них певні узагальнення.
Загальнотеоретичні конструкції стають основою для висновків і положень галузевих юридичних наук.

ОТЖЕ,
Теорія держави і права здійснює інтеграцію юридичних знань у струнку систему.
Теорія держави і права – методологічна стосовно інших юридичних наук.
Теорія держави і права має пропедевтичний (вступний) характер
В юридичних школах більшості країн світу саме з неї починається навчання юриспруденції, вона створює основи для вивчення студентами інших юридичних наук, з неї починається оволодіння юридичною професією.

2. Поняття та предмет ТДіП
Теорія держави і права
— це система узагальнених знань про основні, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, їх сутність та соціальне призначення.

Предмет
теорії держави і права
включає:

Предмет теорії держави і права

ПРАВО Держава

Теорія держави і права
1.Наука суспільна.
2.Наука юридична
3.Наука загальнотеоретична
4.Наука фундаментальна
5.Наука методологічна
Вивчає сферу суспільного життя –
державу і право
Вивчає державно-правові явища
Вивчає проблеми загальні для всіх
юридичних наук
Розкриває глибині зв'язки суспільних
відносин
Виробляє поняття, категорії, ідеї

3. Методологія теорії держави і права
Методологія теорії держави і права – це система підходів, методів і принципів вивчення державно-правових явищ.
Метод (від грецьк. methodos – шлях дослідження, теорія, учення)

Групи методів теорії держави і права
І. Загальні методи пізнання:
Спостереження
Порівняння
Рахування
Узагальнення

ІІ. Загальноноукові методи
Діалектичний метод.
Метод формальної логіки.
Системний метод.

ІІІ. Міждисциплінарні методи
Культурологічний метод.
Соціологічний метод.
Статистичний метод.
Конкретно-історичний метод.

ІV. Спеціальні методи
Формально-юридичний (догматичний) метод.
Порівняльно-правовий метод.

4. Методологія теорії держави і права

4. Функції теорії держави і права
Функції теорії держави і права – це основні напрями її впливу на розвиток юридичної науки та юридичної практики

5. Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції
– це система мовних знаків (слів і словосполучень), якими описуються і за допомогою яких досліджуються державно-правові явища.
Правові поняття – логічно оформлені загальні думки про клас юридичних явищ.

За сферою дії та значущістю правові поняття діляться на:
1) загальноправові
2) міжгалузеві
3) галузеві
Найбільш загальні, гранично широкі правові поняття називаються правовими категоріями