Тоталитаризм

Україна для радянської імперії була полігоном, на якому випробувано механізми окупації та побудови тоталітарної системи.

Рафаель Лемкін називав політику комуністів в Україні класичним прикладом геноциду.

У роки Другої cвітової війни Україна стала ареною зіткнення між двома тоталітарними режимами — радянським комуністичним і німецьким нацистським.

Ознаки тоталітаризму за
Збігнєвим Бжезинським:
наявність єдиної масової партії на чолі з лідером-диктатором;
офіційно пануюча в суспільстві ідеологія;
монополія на засоби масової інформації, збройні сили;
масові репресії та терор з боку поліційних структур;
централізована система контролю і керування економікою.

Наслідки тоталітарного правління:
загальна деформація структур суспільства:
зник самодостатній середній клас, що мав бути основою соціуму,
суттєво ослаб прошарок національної еліти, який очолювати суспільство;
брак індивідуальної ініціативи у подоланні проблем і завищені очікування щодо влади (патерналізм);
уявлення про місцеве самоврядування як філію центральної влади;
уявлення про правоохоронні органи як каральні і не підконтрольні громаді;
нерозуміння місця і ролі громадських організацій в суспільних відносинах.

Політичні інструменти подолання тоталітарного минулого:
Відкриття архівів таємної поліції, які містили інформацію про функціонування тоталітарних режимів;
прийняття законів, які засуджують злочини тоталітарних режимів;
активна інформаційна діяльність і освітні програми;
створення спеціальних урядових органів, уповноважених здійснювати таку політику.

Після того, як Україна стала незалежною в 1991, не відбулося радикальної зміни політичної еліти.

На державному рівні домінувала своєрідна еклектична модель українського минулого, яка поєднувала елементи старої радянської конструкції з новими національними історичними віяннями.

Політика пам'яті в Україні після 2004 :
•створення Українського інституту національної пам’яті;
•початок відкриття архівів КГБ.

Політика пам'яті в Україні після 2010 :
закриття архівів;
ліквідація Українського інституту національної пам’яті як органу влади;
цензурування підручників історії.

Реабілітація сталінізму:
Соціологічні опитування 2013 року :
•22% українців мають позитивне ставлення до Сталіна
•15% хотіли б жити при такому керівникові;
•34% вважають Сталіна мудрим державним діячем, що привів свою країну до процвітання;
•27% вважають, що народ не зможе обійтися без такого керівника.

Повернення до інструментів минулого в політиці:
неконституційне посилення повноважень Президента;
політично мотивовані суди як інструмент розправи з опозицією;
обмеження свободи слова;
обмеження громадської активності.

Суть українського уроку:
тоталітаризм не зникає безслідно, він може підняти голову і взяти реванш

Дякую за увагу.