ТП_2_2

2
1. Бойовий статут механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина III. (Взвод, відділення, екіпаж), затверджений наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 25.05.2016 № 238
2. Тактика загальновійськових підрозділів.
Романенко О.П., Шарий В.І., Варюхін В.О. та інші.-К.: АЗСУ, 1998.
3. Тактика (батальйон, рота). Підручник. Одеса, ОІСВ, 1997.
4. Тактична підготовка солдата механізованого відділення і взводу. –К: НУОУ, 2011.

2
Навчальні питання
Загальні положення оборонного бою.
2. Порядок роботи командира механізованого відділення (взводу) з підготовки до оборони. Віддача бойового наказу на оборону.
3. Підготовка відділення (взводу) до оборони.

3
Загальні положення оборонного бою.

Основними видами загальновійськового бою є:

Оборона здійснюється з метою:
- відбиття наступу сил противника, які переважають,
- завдання йому максимальних втрат,
- утримання важливих районів (об’єктів) місцевості,
- створення сприятливих умов для переходу в наступ.

Позиційна оборона – основний вид оборони. Вона організується та проводиться з метою відбиття наступу противника стійким утриманням зайнятих смуг, рубежів і позицій, недопущенням його прориву в глибину і завданням максимального ураження.
Позиційна оборона застосовується на напрямках, де втрата території, що обороняється, неприпустима.
Маневрена оборона застосовується на тих напрямках, де можливе тимчасове залишення окремих районів території через відсутність достатніх сил для ведення позиційної оборони, а також у тих випадках, коли за умов обстановки доцільно втягнути ударні угруповання противника в підготовлені вогневі зони (райони), виграти час і, завдавши противнику ураження на декількох оборонних рубежах, знизити його наступальні можливості або примусити його відмовитися від подальшого наступу.
позиційна
маневрена

оборона може готуватися завчасно
організовуватися
в ході бою
в умовах відсутності зіткнення з противником
Під умовами переходу підрозділів до оборони звичайно розуміється конкретна тактична обстановка (положення, стан і характер дій противника, своїх підрозділів, а також сусідів, умови місцевості й ін.), у якій здійснюється перехід до оборони підрозділів.
в умовах безпосереднього зіткнення з противником
навмисно
вимушено

оборона може готуватися завчасно
організовуватися
в ході бою
з метою відбиття контратак сил противника, які переважають, в ході наступу;
для закріплення й утримання захоплених рубежів;
для прикриття флангу на загрозливому напрямку;
у результаті невдалого зустрічного бою
з силами противника, які переважають.
Під умовами переходу підрозділів до оборони звичайно розуміється конкретна тактична обстановка (положення, стан і характер дій противника, своїх підрозділів, а також сусідів, умови місцевості й ін.), у якій здійснюється перехід до оборони підрозділів.
при обороні у другому ешелоні;
при переході до оборони під прикриттям підрозділів, що обороняються в смузі забезпечення;
при обороні морського узбережжя, де очікується висадження морського десанту;
для прикриття державного кордону

Побудова оборони відділення включає:
система загороджень

Система вогню включає:
зони протитанкового вогню БМП (танків), протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню штатних і доданих вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони;
участь у ділянці зосередженого вогню взводу;
підготовлений маневр вогнем.
Система загороджень
включає:
вибухові та невибухові загородження,
протитанкові, протипіхотні, протитранспортні, протидиверсійні, комбіновані загородження.
Опорний пункт відділення
включає:
окопи, перекриті щілини, траншеї (ходи сполучення) бліндажі та укриття для особового складу;
окопи та укриття для техніки.
Бойовий порядок
включає:
розподіл особового складу по бойовим групам чи без такого,
розміщення бойових груп чи особового складу відділення на місцевості.

Склад механізованого відділення на БМП (БТР)

Склад механізованого відділення на БМП (БТР)

Розподіл механізованого відділення
на бойові групи

Місце механізованого відділення
в обороні
У складі взводу в бойовій охороні
У складі взводу першого ешелону на першій оборонній позиції
У складі взводу першого ешелону на другій оборонній позиції
У складі взводу другого ешелону на третій оборонній позиції
У складі взводу ЗВР батальйону

Розташування механізованого відділення
на місці (у складі взводу)
Виконання завдання у сторожовій охороні

Механізоване відділення в обороні
(у складі бойових груп)

Механізоване відділення в обороні
(в рівномірному порядку)

Порядок роботи командира механізованого відділення (взводу) з підготовки до оборони.
Віддача бойового наказу на оборону.

Роботу з організації оборонного бою командир відділення розпочинає з отриманням бойового завдання і проводить її, як правило, на місцевості.

Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником командир відділення повинен:
Організувати підготовку відділення до виконання завдання;
Вивести відділення на вказану позицію;
Організувати безпосередню охорону;
Вказати основну і запасну вогневі позиції для БМП (БТР), кулеметника, гранатометника і місця для стрільби стрільцям;
Скласти картку вогню;
Визначити порядок дій відділення і завдання підлеглим;
Провести бойовий розрахунок;
Віддати бойовий наказ.

Надалі він:
Організовує інженерне обладнання і маскування позиції,
Готує дані для ведення вогню вдень і вночі,
Складає картку вогню відділення,
Керує підготовкою відділення до дій
У встановлений час доповідає командиру взводу про готовність до бою.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення організовує захоплення вказаної позиції, в ході чого визначає порядок дій відділення в оборонному бою.

Після зайняття позиції і закріплення на ній:
Організовує безпосередню охорону;
Детально вивчає місцевість, уточнює бойовий розрахунок відділення, вогневі позиції для БМП (БТР), кулеметника, гранатометника і місця для стрільби стрільцям та завдання підлеглим;
Віддає бойовий наказ;
Складає картку вогню відділення і завершує підготовку особового складу, ОВТ до виконання отриманого завдання.

Під час проведення бойового розрахунку командир відділення повинен:
Визначити склад бойових груп (“двійок”, “трійок”) та їх старших,
Призначити спостерігача,
Призначити черговий вогневий засіб,
Виділити за необхідності зв’язківця та підношувача боєприпасів.

Під час організації безпосередньої охорони командир відділення:
Доводить особовому складу пропуск,
Вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу,
Ставить завдання черговому вогневому засобу та спостерігачу,
Визначає порядок дій відділення у разі раптового нападу противника.

У бойовому наказі під час постановки завдань особовому складу командир механізованого відділення вказує:
всьому відділенню – позицію, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу, порядок спостереження і ведення вогню по наземним і повітряним цілям, місця відділення в ділянках зосередженого вогню взводу;
кулеметнику, гранатометнику, стрільцям – основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції (стрільцям – місця для стрільби), основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; завдання щодо відбиття атаки противника і знищення противника, який увірвався на бойову позицію або обходить; порядок обладнання позицій (місць) і зміни в ході бою;
бойовим групам (якщо вони створюються) – склад, старшого групи, місце (основне і запасне) на позиції відділення, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу з кожного; порядок їх обладнання і зміни в ході бою;
екіпажу БМП (БТР) – основні та запасні (тимчасову) вогневі позиції для бойової машини, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної з них; укриття; завдання щодо відбиття атаки противника і знищення його броньованих цілей; порядок обладнання позиції; механіку-водію (водію), крім того, – порядок зміни і маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження і коректування вогню.

Після отримання завдання і зайняття бойової позиції особовий склад відділення приступає до її інженерного обладнання, яке здійснюється за визначеними чергами.

Після підготовки даних для стрільби, створення необхідних запасів боєприпасів і проведення інженерних робіт, командир відділення складає картку вогню відділення.

У ході підготовки до ведення оборонного бою командир відділення перевіряє:
Правильність зайняття позицій (місць для стрільби), їх обладнання і маскування,
Знання особовим складом свого завдання, сигналів сповіщення, управління і порядку дій за ними;
Підготовку даних для ведення стрільби,
Наявність боєприпасів,
Заправлення бойової машини ПММ,
Екіпіровку підлеглих та готовність їх до дій,
Контролює несення служби спостерігачем і черговим вогневим засобом.

Підготовка відділення до оборони.

Підготовка підрозділу до оборони починається з отриманням бойового завдання та здійснюється одночасно з організацією бою (дій).

Вона полягає у підготовці особового складу, озброєння, техніки і майна до майбутніх дій і включає:
Розподіл за групами (екіпажами) і розміщення на посадах особового складу, що прибув;
Доукомплектування озброєнням, технікою, іншим майном і засобами;
Поповнення боєкомплекту, дозаправлення техніки ПММ;
Розміщення (укладку) матеріально-технічних засобів на визначенні місця (техніку);
Технічне обслуговування і підготовку озброєння і військової техніки (ОВТ) до бойового застосування.
При необхідності і за наявності часу з підрозділами проводиться бойове злагодження, а з особовим складом заняття з бойової підготовки відповідно характеру майбутніх дій і заходи підвищення морально-психологічної стійкості.

Практична робота командира в підлеглих підрозділах з контролю виконання поставлених завдань і надання допомоги проводиться з метою своєчасної та повної підготовки до ведення бою (дій).
Командир повинен перевірити:
знання особовим складом своїх завдань, способів і порядку їх виконання, сигналів оповіщення, управління, взаємодії і порядку дій за ними;
якість виконання заходів з підготовки ОВТ до застосування;
екіпірування особового складу, забезпеченість боєприпасами та іншими матеріальними засобами.
Недоліки, які виявлені під час роботи, усуваються на місці.

Командир відділення надає допомогу підлеглим у завершенні підготовки до бою (дій) і у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність підрозділу до виконання бойового завдання.
У випадку якщо особовий склад, озброєння або військова техніка не готові до виконання завдання, командир відділення зобов’язаний вчасно доповісти про це старшому командиру.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
імені ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО
Кафедра військової підготовки
КИЇВ-2021
ПИТАННЯ?