Впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Державний стандарт
базової і повної загальної середньої освіти побудовано на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів і орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі
до її практичного впровадження

Соціально-економічні та культурні тенденції розвитку сучасного
суспільства викликають необхідність навчання учнів іноземної
мови як важливого засобу міжкультурного спілкування.
Оволодіння іноземною мовою надає додаткові можливості
для самореалізації особистості в сучасних умовах.

Програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів
будуються на засадах загальнодидактичних принципів, враховують
особливості методичної організації процесу навчання кожної мови
окремо, а також навчальний досвід учнів у вивченні як і рідної мови.
Пріоритетним є комунікативний підхід до навчання.

Цілі, завдання і особливості навчання:
Навчання іноземних мов в 5-му класі реалізується
через навчально-методичне забезпечення вивчення
предмета. Вивчення іноземних мов
в цьому навчальному році буде
здійснюватись
за програмами “Іноземні мови 5-9 клас.”
та підручниками:
Англійська мова
англійська мова 5 клас авт. Карп’юк О.Д.
(вид. “Лібра Терра”, 2013 р.);
англійська мова 5 клас авт. Несвіт А.М.
(вид. “Генеза”, 2013 р.);
Німецька мова
німецька мова 5 клас авт. Горбач Л.В.,
Савченко Л.П., Сидоренко М.М. (вид. “Грамота”, 2013р.);
німецька мова 5 клас
авт. Сотнікова С.І.,Гоголєва Г.В., (вид. “Ранок”, 2013р.);

Навчальний матеріал, передбачений програмою, і процес
навчання підпорядковуються
досягненню практичних, освітніх, виховних і
розвивальних цілей в їх єдності.
Він повинен забезпечувати не лише оволодіння
знаннями, навичками і вміннями з предмету,
але й розвивати увагу, пам’ять, мислення учнів,
формувати в них уміння робити
висновки і узагальнення, розширювати світогляд,
підвищувати культурний рівень, сприяти розвитку
особистісних якостей, у тому числі доброзичливості,
співпереживання, колективної взаємодопомоги тощо.

Аудіювання у 5-му класі є пріоритетом і конкретизується умінням сприймати і розуміти інформацію. Розвиток навичок аудіювання відбувається протягом усього року при веденні уроку іноземною мовою, при слуханні розповідей вчителя, при введенні нового лексико-граматичного матеріалу. Кроки вчителя по організації слухання - це мовна настанова, зняття труднощів, слухання тексту із завданням. У 5-му класі передбачений спеціальний етап, що в обов’язковому порядку містить роботу над текстами для аудіювання.

Говоріння в 5-му класі здійснюється у формі монологічного і діалогічного висловлювань, навчання діалогу і монологу відбувається паралельно і взаємозалежно. Навчання діалогічному мовленню в 5-му класі може здійснюватися на ситуативній основі. Воно може здійснюватися на основі діалога-зразка з подальшим виходом на між тематичний діалог.
Монологічне мовлення учнів представлене різними рівнями – від елементарного до розгорнутого монологічного висловлювання. Воно може бути репродуктивним (наприклад заучування зразків діалогів), змішаним (підготовленим на основі опор і власного мовного і мовленнєвого досвіду) і продуктивним тобто цілком самостійним. Зміст говоріння задають сформульовані вчителем ситуацію тексти для аудіювання та читання.

Особлива увага у 5-му класі приділяється навчанню читання. Читання забезпечується навчальними текстами, що являють собою фіксацію усного мовлення на письмі і не містять невивченої лексики, тим більше граматики а також інформативними текстами, що учні можуть інсценувати. Послідовність роботи над технікою читання в 5-му класі наступна: тренувальні вправи в читанні слів, словосполучень, пропозицій з розширеннями, читання вголос коротких текстів і інсценоване читання інформативних текстів. Особливістю п’ятого року навчання є формування поряд з орфографічними навичками лексико-граматичної правильності письма з подальшим формуванням дій, що забезпечують виклад мовного матеріалу в письмовій формі. Для цього передбачені такі письмові вправи: відповіді на запитання та складання запитань до тексту, складання плану до прочитаного тексту, вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу, складання листа другові за зразком, розповідь з придуманим початком/кінцем, вправи на трансформацію мовного зразка, написання нотаток.

Навчальний процес організується у такий спосіб, щоб сприяти формуванню в учнів умінь і навичок в усному (говоріння, аудіювання) і писемному (читання, письмо) мовленні. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності має здійснюватися паралельно і взаємопов’язано. У 5-му класі з огляду на вікові особливості учнів і їхній навчальний досвід не доцільно запроваджувати мовні пропедевтичні курси. Навчання варто розпочинати відразу з формування в учнів навичок і вмінь з певної теми. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення має засвоюватися безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно упродовж усього курсу навчання.

Оволодіння другою іноземною іноземною мовою буде ефективним лише в тому випадку, якщо у школярів будуть яскраво виражені пізнавальні інтереси, що звичайно виявляються в загальному позитивному відношенні до навчання. Воно буде більш успішним лише в тому випадку, якщо в учнів будуть домінувати внутрішні, адекватно-усвідомлювані, реально діючі пізнавальні мотиви, що у єдності із широкими соціальними мотивами забезпечать позитивне відношення школярів до предмета, що буде сприяти досягненню практичного оволодіння учнями іноземною мовою.

На кінець 5-го класу в учнів мають бути сформовані такі комунікативні уміння: в аудіюванні:
- розуміти усні висловлювання партнерів у спілкуванні в межах тематики і ситуацій, визначених програмою, і адекватно реагувати на них;
- розуміти прохання і вказівки вчителя, однолітків, пов’язані з навчальними та ігровими ситуаціями в класі;
- розуміти загальний зміст навчальних, а також нескладних автентичних текстів (оповідання, вірші);
- повністю і точно розуміти короткі повідомлення переважно монологічного характеру, побудовані на знайомому учням мовному матеріалі;
в говорінні:
- здійснювати діалогічне спілкування з дорослими і однолітками, в тому числі й з носіями мови, у межах сфер, тематики і ситуацій спілкування, визначених програмою;
- робити зв’язні висловлювання відповідно до сфер, тематики і ситуацій спілкування, використовуючи основні комунікативні типи мовлення (опис, повідомлення, характеристику);

в читанні:
- виразно читати вголос;
- читати про себе з метою:
а) розуміння основного змісту навчальних, а також нескладних автентичних текстів, які відповідають рівню розвитку і навченості школярів;
б) повного і точного розуміння змісту навчальних, а також нескладних автентичних (адаптованих) текстів, побудованих на знайомому учням мовному матеріалі і які містять незнайомі слова, про значення яких можна здогадатися;
в) пошуку необхідного (цікавого) матеріалу (пошукове читання);
в письмі:
- написати особистого листа зарубіжному однолітку, вітальну листівку, оформити конверт, адресу у відповідності з нормами, прийнятими в країні, мова якої вивчається;
- заповнити анкету;
- скласти і записати план прочитаного;
робити необхідні виписки з тексту;
складати короткий план і тези виступу.

Шляхи подолання цих труднощів різноманітні, а саме:
визначення форм роботи і способів активізації мовленнєвої діяльності відповідно до вікових особливостей учнів;
раціоналізація процесу навчання за рахунок використання вже набутого мовного і мовленнєвого досвіду у вивченні рідної та першої іноземної мови;
вибір оптимальної технології навчання, яка враховувала б взаємодію нового іншомовного механізму з механізмом рідної і першої іноземної мови;
послаблення впливу міжмовної інтерференції;
визначення спільного і схожого в рідній, першій і другій іноземних мовах у всіх видах мовленнєвої діяльності і у зв’язку з цим використанні міжмовного переносу як важливого чинника раціоналізації навчального процесу.