Екологічна мікробіологія

Содержание

Слайд 2

Популяція – сукупність особин, які проживають в одному певному біотопі.
Біотоп – ділянка

Популяція – сукупність особин, які проживають в одному певному біотопі. Біотоп –
обмеженої території з одно-рідними умовами існування.
Мікробіоценоз – сукупність популяцій мікро-організмів, які проживають в одному біотопі.

Слайд 3

Види симбіозу:

нейтралізм – існуючі в одному біотопі популяції мікробів не стимулюють і

Види симбіозу: нейтралізм – існуючі в одному біотопі популяції мікробів не стимулюють
не пригнічують один одного;
мутуалізм – взаємовигідне співжиття, коли одна популя-ція синтезує речовини, які є основою живлення іншої;
коменсалізм – мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди;
антагонізм – пригнічення однієї популяції іншою;
паразитизм – коли популяція мікроорганізмів (паразит) живе за рахунок хазяїна і завдає йому шкоди;
сателізм – деякі мікроорганізми виділяють метаболіти, які стимулюють ріст інших мікроорганізмів.

Слайд 6

Рикетсії – внутріклітинні паразити

Рикетсії – внутріклітинні паразити

Слайд 8

Мікрофлора навколишнього середовища (ґрунту, води, повітря)

Мікрофлора навколишнього середовища (ґрунту, води, повітря)

Слайд 11

Санітарно-показові бактерії ґрунту

Escherichiae coli
Clostridium perfringens
Streptococcus feacalis
термофільні бактерії
За наявністю перших трьох

Санітарно-показові бактерії ґрунту Escherichiae coli Clostridium perfringens Streptococcus feacalis термофільні бактерії За
судять про ступінь фекального забруднення ґрунту.

Слайд 12

Зони води за ступнем мікробного забруднення :

полісапробна зона
мезосапробна зона
олігосапробна зона

Зони води за ступнем мікробного забруднення : полісапробна зона мезосапробна зона олігосапробна зона катаробна зона

катаробна зона

Слайд 13

Мікрофлора води

Постійна (автохтонну): актиноміцети, мікрококи, псевдомонади, спірохети, непатогенні вібріони.
Випадкова (заносна): кишкові палички,

Мікрофлора води Постійна (автохтонну): актиноміцети, мікрококи, псевдомонади, спірохети, непатогенні вібріони. Випадкова (заносна):
ентерококи, клостридії, спірили, вібріони, ентеровіруси, ротавіруси.

Слайд 14

Санітарно-показовий мікроорганізм для води
кишкова паличка
(Escherichiae coli)

Санітарно-показовий мікроорганізм для води кишкова паличка (Escherichiae coli)

Слайд 15

Вимоги державного стандарту доброякісної питної води:

придатна – 1 мл води містить

Вимоги державного стандарту доброякісної питної води: придатна – 1 мл води містить
не більше 100 мікроорганізмів;
сумнівна - 1 мл води містить 100 – 450 мікроорганізмів;
непридатна - 1 мл води містить більше 500 мікроорганізмів.

Слайд 16

Мікробіологічні показники безпеки питної води

Мікробіологічні показники безпеки питної води

Слайд 18

Мікрофлора атмосферного повітря є вторинною та досить бідною за видовим складом.
Вона

Мікрофлора атмосферного повітря є вторинною та досить бідною за видовим складом. Вона
залежить від інтенсивності сонячної радіації, вітру, температури, опадів, наявності пилу, диму та кіптяви, пори року.

Найчастіше знаходять:
актиноміцети, сарцини, мікрококи, бацили, гриби.

Слайд 19

Повітряно-крапельним шляхом відбувається передача збудників
дифтерії, скарлатини, кашлюку, туберкульозу, грипу, аденовірусних інфекцій, корі,

Повітряно-крапельним шляхом відбувається передача збудників дифтерії, скарлатини, кашлюку, туберкульозу, грипу, аденовірусних інфекцій, корі, краснухи, паротиту, менінгіту.
краснухи, паротиту, менінгіту.

Слайд 20

Санітарно-показові мікроорганізми для повітря:

золотисті стафілококи
(Staphylococcus aureus)
гемолітичні стрептококи
(Streptococcus viridans,

Санітарно-показові мікроорганізми для повітря: золотисті стафілококи (Staphylococcus aureus) гемолітичні стрептококи (Streptococcus viridans, Streptococcus haemolyticus)
Streptococcus haemolyticus)

Слайд 21

Методи дослідження мікрофлори повітря:

Звичайна седиментація – чашковий метод Коха з пасивним

Методи дослідження мікрофлори повітря: Звичайна седиментація – чашковий метод Коха з пасивним
осадженням мікробів на поверхню щільного поживного середовища за певний час, зазвичай 5-10хв.
2. Примусова седиментація мікроорганізмів повітря з використанням спеціальних приладів (Кротова -мікроби осаджують на поверхню щільних поживних середовищ; Дьяконова - при продуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища).
3. Фільтраційний метод – повітря продувають крізь воду або мембранні фільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.

Слайд 22

Нормальна
мікрофлора
людини

Нормальна мікрофлора людини

Слайд 23

Організм
населяють
понад 500 ви-дів бактерій,
біля 50 видів вірусів,
понад 20

Організм населяють понад 500 ви-дів бактерій, біля 50 видів вірусів, понад 20 ви-дів найпро-стіших.
ви-дів найпро-стіших.

Слайд 24

Нормальна мікрофлора людського організму поділяється на 2 групи:

постійна (резидентна) – специфічна для

Нормальна мікрофлора людського організму поділяється на 2 групи: постійна (резидентна) – специфічна
даного біотопу (автохтонна);
тимчасова: випадкова (транзиторна) - занесена з інших біотопів хазяїна (алохтонна) або з інших біотопів довкілля (заносна, або факультативна).

Слайд 26

Постійна мікрофлора шкіри:

Найбільш часті представники:
стафілококи (Staphylococcus epidermidis - 85-100 %, Staphylococcus aureus

Постійна мікрофлора шкіри: Найбільш часті представники: стафілококи (Staphylococcus epidermidis - 85-100 %,
- 5-25 %);
пропіонібактерії - 45-100 %;
коринебактерії - 55 %.
Рідше зустрічаються:
мікрококи, сарцини, актиноміцети, плісеневі й недосконалі гриби, мікобактерії.
У окремих індивідуумів виявляють: стрептококи, дріжджоподібні гриби Candida, спори аеробних бактерій та анаеробних клостридій

Слайд 27

Постійна мікрофлора носа:

стрептококи (зокрема пневмококи),
дифтероїди,
стафілококи,
нейсерії,
пептококи,
мораксели,
псевдомонади.

Дрібні бронхи, альвеоли, тканина легенів стерильні.

Постійна мікрофлора носа: стрептококи (зокрема пневмококи), дифтероїди, стафілококи, нейсерії, пептококи, мораксели, псевдомонади.

Слайд 29

Мікрофлора сечостатевих органів

У дистальних відділах уретри:
пептококи,
бактероїди,
коринебактерії,
грамнегативні бактерії фекального по-ходження

Мікрофлора сечостатевих органів У дистальних відділах уретри: пептококи, бактероїди, коринебактерії, грамнегативні бактерії
(кишкові палички);

Паренхіма нирок, сечовий міхур і сечоводи у здорових людей вільні від мікробів.

Слайд 30

У чоловіків на зовнішніх статевих органах виявляють мікобактерії смегми.

У жінок мікрофлора

У чоловіків на зовнішніх статевих органах виявляють мікобактерії смегми. У жінок мікрофлора
піхви залежить від етапу статевого дозрівання.
У перші місяці життя у дівчаток перева-жають коринебактерії, молочнокислі стреп-тококи, ентерококи.
У наступні 10 -12 років вагінальний вміст містить дуже мало бактерій.

Слайд 31

У піхві здорових жінок переважають:
молочнокислі палички Додерлейна (різні види роду

У піхві здорових жінок переважають: молочнокислі палички Додерлейна (різні види роду Lactobacillus);
Lactobacillus);
дифтероїди.
Значно рідше зустрічаються:
стрептококи,
стафілококи,
пептострептококи,
клостридії та
грамнегативні палички.
Порожнина матки, фалопієві труби
вільні від мікробів.

Слайд 33

Ступені чистоти вагінального секрету здорової жінки

клітини епітелію,
багато молочно-кислих бактерій (паличок Додерлайна),
реакція

Ступені чистоти вагінального секрету здорової жінки клітини епітелію, багато молочно-кислих бактерій (паличок
секрету кисла, в ньому багато глікогену, мало білка.

I

II

Слайд 34

Ступені чистоти вагінального секрету хворої жінки

палички Додерлайна відсутні або їх дуже мало,
багато

Ступені чистоти вагінального секрету хворої жінки палички Додерлайна відсутні або їх дуже
стрепто- і стафілококів, лейкоцитів,
реакція секрету слабокис-ла або слаболужна, в ньому мало глікогену і багато біл-ка

III

IV

Слайд 35

Мікрофлора шлунка:

Helicobacter pylori

спорові
лактобактерії
дріжджі
cарцини

Мікрофлора шлунка: Helicobacter pylori спорові лактобактерії дріжджі cарцини

Слайд 36

Мікрофлора верхніх відділів кишечника
біфідобактерії
лактобактерії
ентерококи

Bifidobacterium bifidum

Мікрофлора верхніх відділів кишечника біфідобактерії лактобактерії ентерококи Bifidobacterium bifidum

Слайд 37

Мікрофлора нижніх відділів кишечника

біфідобактерії
лактобактерії
клостридії
бактероїди (анаеробні неспо-рові бактерії)
вейлонели

Мікрофлора нижніх відділів кишечника біфідобактерії лактобактерії клостридії бактероїди (анаеробні неспо-рові бактерії) вейлонели

Слайд 40

Крім них можна знайти також міко-плазми, хламідії.
Разом з тим завжди присутні і

Крім них можна знайти також міко-плазми, хламідії. Разом з тим завжди присутні
мікроби-эукаріоти: гриби (Candida spp.) і найпростіші (Entamebae, Trichomonas tenax)

Основу мікросвіту порожнини рота складають мікроби-прокаріоти — бактерії.

Слайд 41

“стабілізуюча“:

50 % грампозитивні коки, (переважно стрептококи і пептострептококи),
20-25 % грамнегативні анаеробні

“стабілізуюча“: 50 % грампозитивні коки, (переважно стрептококи і пептострептококи), 20-25 % грамнегативні
коки — вейлонели
20-25 % — грампозитивні палички (коринебактерїї, актиноміцети, пропіонбактерїї і т.п.)

Менш 10 % - інші групи мікробів, з яких основ-ною по кількості і по ролі в патологічних процесах є група грамнегативних анаеробних паличок і овоїдів, об'єднаних в групу бактероїди

“агресивна“:

Нормальна мікрофлора порожнини рота:

Слайд 42

Основні види аеробної мікрофлори:
α-стрептококи, ентерококи (фекальні стреп-тококи), нейсерії, дифтероїди (коринебак-терії), лактобактерії, актиноміцети,

Основні види аеробної мікрофлори: α-стрептококи, ентерококи (фекальні стреп-тококи), нейсерії, дифтероїди (коринебак-терії), лактобактерії,
стафіло-коки.

Анаеробна мікрофлора:
вейлонели, бактероїди, фузобактерії, превотели та порфіромонади.

Слайд 43

Streptococcі

S. mutans
S. sanguis
S. mitis
S. salivarium

Започатковують формування зубної бляшки, сприяють процесам демінералізації зубів,

Streptococcі S. mutans S. sanguis S. mitis S. salivarium Започатковують формування зубної
карієсогенні

Слайд 44

роди Peptostreptococcus та Peptococcus

бактеріями ротової по-рожнини, зокрема фузо-бактеріями та спірохета-ми. Такі

роди Peptostreptococcus та Peptococcus бактеріями ротової по-рожнини, зокрема фузо-бактеріями та спірохета-ми. Такі
асоціації форму-ються при різних гнійно-запальних захворюван-нях ротової порожнини.

Ці бактерії володіють високими адгезивни-ми властивостями по відношенню до епіте-лію й емалі зуба, мають виражену здатність до агрегації з іншими

Peptostreptococcus anaerobius

Слайд 45

рід Veillonella - грамнегативні анаеробні коки

Приймають ак-тивну участь в розщепленні лак-тату,

рід Veillonella - грамнегативні анаеробні коки Приймають ак-тивну участь в розщепленні лак-тату,
пірувату, ацетату. Виявляють про-тикаріозну дію.

V. parvula –чиста культура. Фарбування за Грамом.

Слайд 46

рід Lactobacillus

як синтезують вітаміни груп В та К, які необхідні для

рід Lactobacillus як синтезують вітаміни груп В та К, які необхідні для
розвитку інших бактерій й організму. Відомо, що віта-мін К та його метаболіти є сильними стимуляторами росту бактероїдів та фузо-бактерій.
Проте сприяють демінералізації і розвитку карієсу зубів людини.

Завдяки продукції органічних кислот є антаго-ністами інших бактерій, зокрема стафілококів.
Відіграють важливу стабілізуючу роль у формуванні мікробіоценозу порожнини рота, так

Lactobacillus spp. - чиста культура. Мазок за Грамом.

Слайд 47

роди Prevotella, Porphyromonas (група бактероїдів)

Продукують різноманітні протеолітичні ферменти агресії: колагеназу, гіалуронідазу, хондроітинфосфатазу,

роди Prevotella, Porphyromonas (група бактероїдів) Продукують різноманітні протеолітичні ферменти агресії: колагеназу, гіалуронідазу,
гепариназу, IgA-, IgM-, IgG-протеази, а отже є важливими потенціальними збудниками одонтогенної інфекції.

P. melaninogenica,
P. nigrescens,
P. intermedia,
P. heparinolytica.
P. gingivalis.

Слайд 48

рід Leptotrichia

L. buccalis

Входять у склад зубного нальоту. Разом із фузобактеріями, вейлонелами, пропіонбактеріями

рід Leptotrichia L. buccalis Входять у склад зубного нальоту. Разом із фузобактеріями,
та актиноміцетами приймають участь в утворенні під’ясневого каменю. Важких захворювань не викликає.

Мазок із гною (піогенна гранулема зуба)

Слайд 49

рід Actinomyces

A. naeslundii
A. viscosus
А. israelii
A. odontolyticus

Cприяє розвитку карієсу,

рід Actinomyces A. naeslundii A. viscosus А. israelii A. odontolyticus Cприяє розвитку
характеризуються слабкою протеолітичною активністю, приймають участь в утворенні зубного каменю, зубних бляшок. Доказана роль токсичних полімерів клітинної стінки актиноміцетів в патогенезі пародонтиту й гінгівіту.

Слайд 50

рід Treponema

Т. macrodentium Т. denticola Т. orale Т. vincentii Т. microdentium Т.

рід Treponema Т. macrodentium Т. denticola Т. orale Т. vincentii Т. microdentium
scoliodentium Т. mucosum Т. buccale

Надмірне розростання колоній може привести до атрофії ясен, утворенню кишень, гінгівіту і пародон-титу. Т. vincentii часто висівають разом із фузобакте-ріями при виразково-некротичному гінгівіті.

Слайд 52

Мікрофлора зубної бляшки
в різні терміни її формування.

одноденні бляшки: переважають коки;
трьохденні бляшки:

Мікрофлора зубної бляшки в різні терміни її формування. одноденні бляшки: переважають коки;
коки і палички;
п’ятиденні бляшки: поряд з коками і паличками з’явля-ються рухомі форми – спірохети й утворюються мікробні комплекси.

Слайд 53

Значення нормальної мікрофлори

Морфокінетична дія
Участь в обміні речовин и підтримка рН
Продукція біологічно

Значення нормальної мікрофлори Морфокінетична дія Участь в обміні речовин и підтримка рН
активних сполук (вітамінів, гормонів, ферментів)
Імуногенна роль
Забезпечення колонізаційної резистентності
Антагоністична
Детоксикація ендогенних та екзогенних субстратів
Антимутагенна активність.

Слайд 54

Нормальна мікрофлора має певну антагоністичну дію патогенної мікрофлори завдяки продукції деяких речовин

Нормальна мікрофлора має певну антагоністичну дію патогенної мікрофлори завдяки продукції деяких речовин
( перекис водню, спирти, жирні кислоти), конкуренції за поживні субстрати, вищій швидкості розмноження;
Стимуляція імунобілогічних механізмів захисту як порожнини рота, так і організму в цілому;
Участь і вплив на фізіологічні процеси, що відбуваються в порожнині рота – регенерація епітелію, секреторні механізми, продукцію ферментів, вплив на нервовий рецепторний апарат.

Значення нормальної мікрофлори порожнини рота

Слайд 55

Дисбактеріоз

Дисбактеріоз

Слайд 56

Дисбактеріоз – це кількісні та якісні пору-шення екологічного балансу між мікробними популяціями

Дисбактеріоз – це кількісні та якісні пору-шення екологічного балансу між мікробними популяціями в складі мікрофлори.
в складі мікрофлори.

Слайд 57

Причини дисбактеріозу:
нераціональне тривале вживання антибіотиків
пригнічення імунітету
вплив радіації
порушення харчування
хронічні захворювання, ендокринні порушення
стреси, тощо.

Причини дисбактеріозу: нераціональне тривале вживання антибіотиків пригнічення імунітету вплив радіації порушення харчування

Слайд 58

Кандидоз ротової порожнини

Кандидоз ротової порожнини

Слайд 59

Гнотобіологія – розділ експерименталь-ної біології, який вивчає гнотобіотів, тобто безмікробних тварин.

Групи

Гнотобіологія – розділ експерименталь-ної біології, який вивчає гнотобіотів, тобто безмікробних тварин. Групи
гнотобіотів:
монобіоти – повністю безмікробні тварини;
дибіоти – тварини, заражені одним видом
бактерій
полібіоти – мають два і більше видів мікроорга- нізмів

Слайд 60

Гнотобіологія дає змогу вивчати роль
окремих видів нормальної мікрофлори в процесі синтезу

Гнотобіологія дає змогу вивчати роль окремих видів нормальної мікрофлори в процесі синтезу
вітамінів, амінокислот;
у розвитку інфекції;
у формуванні вродженого та набутого імунітету.
Великі можливості ця наука відкриває для практичної медицини при розробці методів без мікробного лікування ран, тобто в умовах гнотобіологічної ізоляції

Слайд 62

Протимікробні заходи у лікуванні та профілактиці інфекційних хвороб

Протимікробні заходи у лікуванні та профілактиці інфекційних хвороб

Слайд 63

Стерилізація – повне знищення веге-тативних і спорових форм усіх мікроор-ганізмів на певних

Стерилізація – повне знищення веге-тативних і спорових форм усіх мікроор-ганізмів на певних предметах, матеріа-лах, живильних середовищах.
предметах, матеріа-лах, живильних середовищах.

Слайд 64

Види стерилізації:
прожарювання у полум’ї пальника,
кип’ятіння,
пастеризація,
сухим жаром,
парою під

Види стерилізації: прожарювання у полум’ї пальника, кип’ятіння, пастеризація, сухим жаром, парою під
тиском,
текучою парою,
тиндалізація,
хімічна,
холодна (механічна) стерилізація

Слайд 69

Дезинфекція – сукупність фізичних, хімічних і механічних способів знищення вегетативних і спорових

Дезинфекція – сукупність фізичних, хімічних і механічних способів знищення вегетативних і спорових
форм патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.

Види дезинфекції:
профілактична
в епідемічному вогнищі (поточна й заключна)

Слайд 70

Антисептика – комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на знищення або пригнічення росту мікробів

Антисептика – комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на знищення або пригнічення росту мікробів
у рані, на поверхні шкіри чи слизових оболонок.
Вперше у 1865 році антисептичні засоби вико-ристав М.І. Пирогов для протигнильного лікування ран. А у 1867 році були описані основні принципи попередження інфікування ран англійським хірур-гом Джозефом Лістером.
Асептика – система профілактичних заходів, спрямованих проти проникнення мікробів у рану, тканини, органи хворого.
Запровадив і ввів її в хірургію німецький вчений Е. Бергман (1897).

ґрунту

Имя файла: Екологічна-мікробіологія.pptx
Количество просмотров: 31
Количество скачиваний: 0