Химерні організми

Слайд 2

Химери - організми або їх частини, що складаються з генетично різнорідних

Химери - організми або їх частини, що складаються з генетично різнорідних тканин.
тканин. 

Слайд 3

Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907) для форм рослин,

Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907) для форм рослин,
отриманих у результаті зрощення пасльону й томату.

а – листки помідора – мериклінальна химера;
б - химерні плоди між помідором та пасльоном.

Слайд 4

Розрізняють кілька типів химерних організмів: 

химери мозаїчні (гіперхимери) — у них

Розрізняють кілька типів химерних організмів: химери мозаїчні (гіперхимери) — у них генетично
генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку;
химери секторіальні — у них різнорідні тканини розташовані великими ділянками;
химери периклінальні — тканини з різними генотипами лежать шарами один над одним;
химери мериклінальні — їх тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.

Слайд 5

Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій

Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних
соматичних клітин.
Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або генами пластид чи мітохондрій.
Химерні організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях.

Слайд 6

Химерні тварини – це генетичні мозаїки, що утворюються в результаті об`єднання

Химерні тварини – це генетичні мозаїки, що утворюються в результаті об`єднання бластомерів
бластомерів від ембріонів із різними генотипами.

Косарики – ряд членистоногих класу павукоподібних.

Принцип одержання химер – це виділення двох або більшого числа ранніх зародків та їх злиття.

(Вівцебик)

Слайд 7

За допомогою химерних мишей було розв’язане питання про спосіб виникнення в

За допомогою химерних мишей було розв’язане питання про спосіб виникнення в ході
ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів.

Вивчення химерних тварин дозволило розв’язати чимало проблем, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість розв’язувати складні питання генетики й ембріології.