Слайд 2Цитологія — наука про будову та функції клітин.
Щоб вивчити організм тварин необхідно
![Цитологія — наука про будову та функції клітин. Щоб вивчити організм тварин](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-1.jpg)
почати з найменшої живої структури – клітини.
Слайд 3Тіла тварин, як і рослин, можуть складатися з однієї клітини або з
![Тіла тварин, як і рослин, можуть складатися з однієї клітини або з](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-2.jpg)
багатьох, тобто існують одноклітинні та багатоклітинні тварини.
Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови.
Тому можна зробити висновок, що клітина є одиницею будови.
Слайд 5 Вперше побачити клітини стало можливим у ХVІ-ХVІІ ст., коли було винайдено мікроскоп.
![Вперше побачити клітини стало можливим у ХVІ-ХVІІ ст., коли було винайдено мікроскоп.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-4.jpg)
Уперше побачив і описав клітину англійський вчений-фізик Роберт Гук. Спочатку їх було названо комірками.
Слайд 7Галилео Галилей
Італійський вчений (1564-1642)
У 1609-1610 сконструював перший мікроскоп, в 1624г удосконалив його
![Галилео Галилей Італійський вчений (1564-1642) У 1609-1610 сконструював перший мікроскоп, в 1624г удосконалив його для використання](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-6.jpg)
для використання
Слайд 8Антоні ван Левенгук
(1632—1723)
У 1674 році цей голландський майстер з допомогою мікроскопа
![Антоні ван Левенгук (1632—1723) У 1674 році цей голландський майстер з допомогою](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-7.jpg)
вперше побачив у краплі води «звірків» - рухомі живі організми.
Слайд 9Сьогодні мікроскопи є світлові, скануючі, електронні.
Вони досконалі настільки, що немає ні
![Сьогодні мікроскопи є світлові, скануючі, електронні. Вони досконалі настільки, що немає ні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-8.jpg)
єдиного дрібного, мікроскопічного природного тіла, якого не можна було б розглянути.
Слайд 11Клітина — жива система, для якої характерні всі функції живого: живлення, дихання,
![Клітина — жива система, для якої характерні всі функції живого: живлення, дихання,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-10.jpg)
виділення, розмноження, подразливість, рух.
Тому клітина є одиницею життєдіяльності.
Нові клітини утворюються в результаті поділу існуючих живих клітин.
Слайд 12А ріст і розвиток багатоклітинного організму — це результат збільшення числа клітин
![А ріст і розвиток багатоклітинного організму — це результат збільшення числа клітин](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-11.jpg)
та їхньої диференціації.
Тому клітина є одиницею росту та розвитку.
Клітина водночас є складно влаштованою системою та частиною іншої системи — організму.
Усі клітини організму тісно пов'язані між собою.
Слайд 15Між трьома царствами еукаріотичних організмів є значні відмінності у будові клітин.
Тепер
![Між трьома царствами еукаріотичних організмів є значні відмінності у будові клітин. Тепер](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-14.jpg)
розглянемо особливості будови клітин тварин:
- наявність тоненької пружної оболонки – глікокалікс, завдяки якій клітини здатні до утворення виростів, якими вони захоплюють тверді частинки;
- відсутні вакуолі з клітинним соком;
- відсутні хлоропласти;
- живляться переважно органічними сполуками, які вони отримують із довкілля.
Слайд 18Різноманітність клітин
Клітини тварин не можна побачити неозброєним оком, їхні розміри невеликі, 10—100
![Різноманітність клітин Клітини тварин не можна побачити неозброєним оком, їхні розміри невеликі,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-17.jpg)
мкм (1 мкм, мікрон, дорівнює одній мільйонній частині метра).
Форма клітин може бути різною.
Клітини, що вкривають внутрішню частину нашої щоки, плоскі й округлі, клітини м'язів видовжені, клітини жирової тканини схожі на округлі грудочки, нервові клітини — зірчастої форми, з відростками, схожими на тоненькі корінці.
Слайд 21Органели клітини
Усередині міститься в'язкий зернистий вміст — цитоплазма.
У цитоплазму занурені всі
![Органели клітини Усередині міститься в'язкий зернистий вміст — цитоплазма. У цитоплазму занурені](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-20.jpg)
клітинні органели.
Цитоплазма весь час перебуває в русі, завдяки чому переміщуються органели та хімічні речовини клітин.
У цитоплазмі відбувається безліч хімічних реакцій внутрішньоклітинного обміну речовин.
Ядро зазвичай займає центральну частину клітини й часто має округлу форму.
Це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм.
Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.
Слайд 23Ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин,
![Ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-22.jpg)
які утворені мембранами та пронизують усю клітину.
Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.
Слайд 25Апарат Гольджі (названий ім'ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс
![Апарат Гольджі (названий ім'ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-24.jpg)
із канальців, порожнин, бульбашок, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра.
У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді бульбашок, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення.
На мембранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.
Слайд 27Лізосоми (від грец. «лізис» — розщеплювання, «сома» — тіло) — являють собою
![Лізосоми (від грец. «лізис» — розщеплювання, «сома» — тіло) — являють собою](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-26.jpg)
міхурці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом.
Цей вміст — хімічні речовини ферменти, здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи.
Лізосоми, зливаючись разом, утворюють травні вакуолі.
Слайд 29Рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло) —
![Рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло) —](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-28.jpg)
дуже маленькі органели, які часто в клітині розташовані групами по декілька штук
За допомогою рибосом синтезуються білки.
Слайд 31Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця.
Клітинного центру немає в рослинних
![Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Клітинного центру немає в рослинних](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-30.jpg)
клітинах.
Він відіграє важливу роль під час поділу клітини.
Слайд 33Мітохондрії — (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко) органели овальної
![Мітохондрії — (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко) органели овальної](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-32.jpg)
або видовженої форми.
У мітохондріях відбуваються хімічні реакції розщеплювання складних хімічних речовин на простіші за участю кисня.
Цей процес називають внутрішнім диханням.
У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів.
Саме тому мітохондрії називають
«силовими станціями» клітини.
Слайд 34У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді
![У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-33.jpg)
крапель і зерняток.
Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху.
У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуолей з клітинним соком.
Слайд 35Замалюйте клітину та позначте органели
![Замалюйте клітину та позначте органели](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-34.jpg)
Слайд 36Запам'ятайте найважливіше
Усі тварини мають клітинну будову.
Клітина є одиницею будови, життєдіяльності, росту
![Запам'ятайте найважливіше Усі тварини мають клітинну будову. Клітина є одиницею будови, життєдіяльності,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-35.jpg)
та розвитку організму.
Тварини можуть бути одноклітинними та багатоклітинними.
Клітина — складна біологічна система, до складу якої входять ядро, мембрана, цитоплазма й органели: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, мітохондрії, лізосоми, клітинний центр. Клітина може мати органели руху.
Будова клітини залежить від функцій, які вона виконує.
Слайд 39Хрящеві,кісткові та м‘язові клітини людини
![Хрящеві,кісткові та м‘язові клітини людини](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/845871/slide-38.jpg)