Скло

Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло
Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду силіцію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в'язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину.

Зі скла виробляють волокно, вату, тканини тощо. Ці матеріали відзначаються, значною механічною міцністю, негорючістю, кислотостійкістю і високими тепло- і електроізоляційними властивостями. Вони мають широке застосування в різних галузях техніки і будівельній справі.
У зв'язку з його згаданими електрофізичними властивостями, скло застосовують для виготовлення низько- та високовольтних ізоляторів, балонів і ніжок освітлювальних та електронних ламп, газорозрядних приладів, тонко- та товстостінних газонепроникних і вакуумщільних оболонок, різних електровакуумних приладів, рентгенівських трубок, компонентів електричних ланцюгів, що мають специфічні електрофізичні властивості.
Застосування

Кришта́ль ( гірський кришталь, англ. crystal, нім. Kristall m) — різновид скла, що містить значну кількість оксиду свинцю(PbO), а також, можливо, оксиду барію (BaO).

Добавка оксиду свинцю збільшує показник заломлення скла і дисперсію світла у ньому (з ювелірного погляду «гру кольору», «вогонь»). Добавка оксиду барію в основному збільшує тільки показник заломлення. Ограновування кришталя, подібно до ограновування коштовних каменів, дозволяє кришталю повною мірою проявити властивості, обумовлені великим показником заломлення і дисперсією.

Кришталь чистять у кілька етапів. Протирають крупною сіллю і миють у мильному розчині, потім вироби обполіскують в теплій воді з невеликою кількістю оцту і насухо протирають м'якою фланелевою або шерстяною ганчіркою.
Пам'ятайте, що кришталева посуд тендітна і може тріснути від різких перепадів температур. Кришталь не можна опускати з гарячої води в холодну і навпаки.
Догляд за кришталем: