Вибiр та формування сигналiв в цифрових трактах

1 0 0 0 0 1 1 1 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 0 1
ПН
(RZ)
МБПН
(MNRZ)
ЧПІ
(AMI)
МЧПІ
(HDB-3)
0 0 0 V
0 0 0 V
B 0 0 V
t
t
t
t
МБПН – Модернізований Без Повернення до Нуля (МNRZ – Modernised Non Return to Zero)
ЧПІ – Чергування Полярності Імпульсів (AMI – Alternate Mark Inversion)
МЧПІ – Модернізований з Чергуванням Полярності Імпульсів (HDB-3 - High Dencity Binary)
ПН – Повернення до Нуля (RZ – Return to Zero)

1 0 1 1 0 0 1 1 0 1
ПН
(RZ)
CMI
MCMI
t
t
t
G
f
fт
2fт
ПН – Повернення до Нуля (RZ – Return to Zero)
CMI
1
0
11
01
00
CMI
CMI
CMI
1
0
CMI
00
1
0
CMI
00
1
0
CMI
01
00
1
0
CMI
01
00
1
0
MCMI
11
10
0
0
10
0
1 1 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 0 0 1 1 0 1 00
1 1 1 0 0 0 1 1 10 0 1 0 0 1 1 1 0 00
Чергу-
ються
Чергу-
ються
Продов-
ження
поперед-
нього
Fт/2
СМI - Coded Mark Inversion code – двохрівневий без повернення до
нуля двійковий код класу 1В2В
MCMI – модернізований СМІ

Коди MBNB, основні параметри
Для забезпечення можливостей виявлення помилок цифрова послідовність повинна мати наперед задану закономірність. Так, коди ЧПІ (АМІ), НДВ-3 має чергування полярності імпульсів (HRZ, RZ закономірності не мають).
На практиці використовується код, коли у вихідну інформаційну послідовність вводяться додаткові символи, які розташовуються на регулярних і чітко обґрунтованих позиціях. При цьому виключається поява довгої серії нулів і знижується зміст ВЧ складових.
Цим вимогам задовольняють блочні коди типу МВNB. При побудові таких кодів блок із М бінарних символів вихідної інформації замінюється блоком із N бінарних символів, при цьому M

відношення N/M – між швидкістю передачі в ЛТ і швидкістю вхідних сигналів, що надходять;
середнє значення символів Вкі (В1, В2, В3), що доцільно вибирати мінімальним, щоб зменшити оптичну потужність і показує статистичне значення між відношенням одиничних і нульових символів в комбінації. Якщо кількість одиниць дорівнює кількості нулів, то к=0,5;
максимальне число послідовних 1та 0 (λ0max, λ1max), що може мати лінійний сигнал. Ці параметри бажано вибирати мінімальними, щоб спростити виділення Fт (це максимальна кількість одиничних і нульових серій підряд);
диспаритетність (D) – це перевищення кількості 1 над кількістю 0, або різниця між кількістю одиниць та нулів. Зниження диспаритетності спрощує систему синхронізації і зменшує зміст НЧ складових. Диспаритетність може бути із знаком мінус, якщо перевищує кількість нулів або плюсів, якщо перевищує кількість одиниць.
Наприклад: 000101 – Д = -2; 101111 – Д = +4; 101100 – Д = 0;
безперервна частина спектральної щільності Δ1 і Δ2 (у відсотках), яка розташована відповідно в інтервалі (0...0,3) /Ті; (0...0,1)/Ті, де Ті – тактовий інтервал. При виборі коду варто враховувати те, що зростання необхідної щільності оптичної енергії у системі, в залежності від швидкості передачі може складати 3,5 дБ на октаву (СМІ – 3,5 дБ, 2В3В – 2 дБ).
- накопичуюча диспаритетність (D’) – це є сумарне значення диспаритетності