Соціальний устрій та господарське життя України друга половина ХІV-ХV ст

В другій половині ХІV – ХV ст. основою суспільних відносин були стани.
Стани – великі соціально – правові групи людей, які відрізняються становищем у суспільстві, спадковими правами та обов'язками.

Соціальна структура українського суспільства
/80%населення/
Похожі
Шляхта
Магнати
Духівництво
Привілейовані
Не привілейовані
Міщани
Селяни
Середня шляхта
кінні слуги, княжі слуги
шляхта, що служила особисто
Дрібна
шляхта
Князі
/Рюриковичі, Гедеміновичі /
Заможна шлях­та з давнього боярського роду, земля перебу­ває в спадковій власності
Зем'яни
шлях­та, що
отри­мала землю
за військову служ­бу з власним загоном
Пани
Не похожі
Не мали права переходу /фактично- кріпаки/
Мали право переходити від землевласника до землевласника
Напів привілейовані
Ш Л Я Х Т А /з1528 «Попис шляхетський»/

Шляхта – привілейований соціальний стан, аристократія у Польщі, Литві та Русі – Україні в ІV – ХІІІ ст.

Магнати – шляхтичі, які мали великі землеволодіння; велика шляхта.

Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя.
Князь Костянтин ОстрозькиЙ
Рюриковичі таГедиміновичі
- мали величезні земельні маєтки
збирали податки,
самостійно судили своїх підданих
мали право запечатувати листи червоним воском
у походах виступали на чолі власних військових загонів із своїми корогвами
князі
Князем міг стати тільки син князя
Найвідоміші князівські родини –Острозькі, Чорторийські, Сангушки, Вишневецькі, Корецькі.

Костянтин Острозький
(1460-1530).
Острозькі вели свій рід від волинської гілки Мономаховичів.
Їм належача третина земельних володінь Волині, міста Острог, Ізяслав, Корець та ін.
1.Був брацлавським і вінницьким намісником, луцьким старостою, Великим гетьманом литовським
2.Провів понад 60 переможних боїв з кримськими татарами. Найбільш відомі та переможні битви відбулися під Вишнівцем на Волині (1512) і на річці Ольшаниці на Київщині (1527). завдав нищівної поразки московському війську в битві під Оршею (1514).
Будучи православним, Костянтин Острозький надавав чималу матеріальну й політичну підтримку розвиткові церковно-культурного життя. Він боровся за відновлення духовної величі Києво-Печерської лаври. Як визначну людину свого часу його з великими почестями поховали в цьому святому місці.

Духовенство – церковні люди.
Поділялось на біле та чорне.

Міщани – мешканці міст.

Селяни – мешканці селищ, найчисельніша верства українського населення.

Соціальна структура українського суспільства

Сільське господарство
Землеробство: трипільна система (жито, ячмінь, овес, пшениця, гречка).
Тваринництво: розведення волів, корів, свиней.
Промисли: рибальство, мисливство, бджільництво, солеваріння, видобування руди, виробництво дьогтю та смоли, виготовлення сукна і полотна, гончарного посуду.

Панщина – обов'язкові селянські роботи на пана.
Фільварок – шляхетське багатогалузеве господарство, яке базувалося на праці селян і було орієнтовано на ринок.

Повстання під проводом Мухи

Магдебурзьке право
Магдебурське право – це міське право на самоврядування, за яким міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, владі феодалів і створювали органи самоврядування.
Причини надання українським містам Магдебурзького права:
• повільний розвиток міст через постійні напади татар;
• держава, польські королі, литовські князі, церква були зацікавлені в розвитку міст: з міст у державну скарбницю надходили податки, міські фортеці захищали від зовнішніх ворогів;
• прагнення міського населення самостійно керувати життям свого міста .

1339 р. м.Сянок Галицько-Волинського князівства — перше місто України, якому було надано магдебурзьке право.
Згодом магдебурзьке право одержали й інші міста:
• Львів (1356 p.);
• Кременець (1374 p.);
• Луцьк (1432 p.);
• Житомир (1444 p.);
• Київ (1494 - 1497 рр.);
• Дубно (1498 p.);
• Ковель (1518 p.);
• Берестечко ( 1547 р.) та інші.