Фольклор –основне джерело розвитку української анімації

В Україні мультфільми відіграли важливу роль у житті людей. Фольклор став основним джерелом розвитку української анімації.

В Україні вперше майстерню мультиплікаційних фільмів (Одеса, 1926) створив В. Левандовський. Його фільми «Казка про солом’яного бичка» (1927) і «Казка про Білку-господарочку та Мишу-лиходієчку» (1928) ґрунтувалися на українському фольклорі

Веснянка (1961)

Екранізація народних пісень «Як жінки чоловіків продавали»

Фільми режисера Н. Василенко «Микита Кожум’яка», «Маруся Богуславка», «Сказання про Ігорів похід» відкрили нову сторінку у розвитку української анімації

Величезну популярність здобула в Україні та за її межами серія В.Дахна про пригоди козаків.

Головними героями мультсеріалу є троє запорозьких козаків: Бурмило, Коротун і Силач (за сценарієм, мають імена Грай, Око і Тур відповідно, але в самому серіалі завжди безіменні). Грай — хитрий і розважливий, Око — бадьорий і войовничий (він тягає з собою величезну гармату-мортиру), Тур — сором'язливий і сентиментальний.
У сюжетах мультфільму герої потрапляють в неймовірні пригоди, зустрічаючись з людьми з різних країн і епох, навіть з богами і інопланетянами. У мультфільмах відсутні діалоги і будь-який текст, за винятком вступного або заключного тексту «від автора» — дія відбувається у вигляді інтуїтивно зрозумілих сцен.
Всього створено дев'ять мультфільмів про козаків. Всі ці мультфільми короткометражні, їх тривалість не перевищує 20 хвилин. Окремі серії отримували нагороди та премії на державних і міжнародних фестивалях.
Грай
Око
Тур

Цікавинки
За нереалізованими сценаріями нам відомо те, що Тур родом із Карпат.
Мультсеріал мав велику популярність у Ірані.
У всіх серіях присутнє аранжування українських народних пісень.
За мотивами мультсеріалу в 2005 році одеська компанія «Jam-Games» розробила комп'ютерну гру «Як козаки Мону Лізу шукали» в жанрі «квест».
Під час групового турніру Євро 2012 українська збірна у групі D грала із суперниками у послідовності аналогічно серії «Як козаки у футбол грали»: із лицарями (збірна Швеції), мушкетерами (збірна Франції) та джентльменами (збірна Англії).

Подією в українському кіномистецтві став фільм «Енеїда» В. Дахна

Ходить гарбуз по городу (1997)

Жив-був пес (Жил-был пёс)
1982р
«Жив-був пес» — мультиплікаційний фільм режисера Едуарда Назарова, створений за мотивами української народної казки.

Сюжет
Настав час, коли літній сторожовий Пес став нікому не потрібний, і господарі вирішують його прогнати з двору. Останньою краплею, що переповнила чашу їхнього терпіння, стало те, що під час крадіжки в будинку Пес спав і не підняв тривогу. На допомогу Псові, як він втік у ліс після того, як його вигнали з дому, і вже готовому звести рахунки з життям, приходить колишній його недруг Вовк. Лісовий хижак допомагає Псові продемонструвати колишнім господарям свою потрібність: він інсценує викрадення хазяйського немовляти, а Пес зображує, що переміг Вовка і рятує малюка. У нагороду за порятунок немовляти, Пса з почестями повернули на хутір, де він з тих пір займає положення почесного жителя.

Відчуваючи себе в боргу перед Вовком, він знаходить спосіб відплатити товаришеві за добро. Взимку господарі Пса влаштували весілля дочки. Він допоміг Вовкові пробратися в будинок і нагодував його викраденими з господарського столу стравами. Розімлілий від рясного пригощання Вовк хоче співати. Якраз в цей час хтось з гостей заводить козацьку пісню, і Вовк починає голосно підвивати, чим видає себе. Присутні в будинку люди, зрозумівши, що під столом якимсь чином виявився вовк, збираються розправитися з ним, але Пес «вигнав» Вовка з дому, і таким чином лісовий мешканець виявився врятований. Вовк дякує Псу за частування, і друзі прощаються, після чого розтовстілий після трапези Вовк, ідучи від будинку до лісу, животом зніс на шляху частину хазяйської огорожі.