Презентации, доклады, проекты по литературе

Іллєнко Юрій Герасимович (18 липня 1936, Черкаси - 15 червня 2010)
Іллєнко Юрій Герасимович (18 липня 1936, Черкаси - 15 червня 2010)
Дитинство Народився 1936 в Черкасах. Під час Другої Світової війни (1941) опинився з мамою й двома братами в самому серці Сибіру, селі Філіповці Ординського району на Обі (Російська Федерація).   Молодший брат помер від виснаження. Повернення на спустошену Україну 1944 було недовгим. У Черкасах не знайшлось достатньо дітлахів і вчителів, щоб відкрити другий клас, довелось вдруге вчитися в першому, російськомовному. 1946 батько, демобілізований з фронту інженер-будівельник, завербувався на шкідливе виробництво скловати в Москву, щоб дати дітям освіту. Родина жила в бараці просто на території заводу «Ізопліт». Мати захворіла на туберкульоз. Юрій закінчив школу на робітничій околиці Москви і вступив у престижний Всесоюзний державний інститут кінематографії на операторський факультет, як і старший брат Вадим. Творчість в СРСР 1960 зняв дипломну роботу «Прощавайте, голуби» (перший в історії інституту повнометражний фільм) і отримав за роботу нагороди на світових кінофестивалях в Празі і Локарно — за найкращу операторську роботу. 1963 отримав запрошення зі студії ім. О. Довженка зняти фільм «Тіні забутих предків» режисера Параджанова. Фільм став не лише лауреатом понад сотні міжнародних кінофестивалів, але й актом відродження слави українського духу, збудником української ідеї. Дебют Юрія Іллєнка у режисурі — «Криниця для спраглих» за сценарієм Івана Драча про винищення українського села, був заборонений постановою ЦК КП України на 22 роки. Наступний фільм «Вечір напередодні Івана Купала» — алегорична історія України, було знято з екрану рішенням міністра культури СРСР Романова і покладено на полицю на 18 років. Фільм реабілітовано в 1988-му.
Продолжить чтение
Подготовка к сочинению по комедии А.С.Грибоедова Горе от ума
Подготовка к сочинению по комедии А.С.Грибоедова Горе от ума
Обобщающее повторение Прав ли был А.С.Грибоедов, утверждая, что в его комедии «25 глупцов на одного здравомыслящего человека»? А.С.Пушкин в письме А.Бестужеву писал о Чацком: «Всё, что говорит он, очень умно. Но кому говорит он всё это? Фамусову? Скалозубу? На бале московским бабушкам? Молчалину? Это непростительно. Первый признак умного человека – с первого взгляда знать, с кем имеешь дело, и не метать бисер перед Репетиловыми и тому подоб.». Прав ли А.С.Пушкин? Кто Чацкий: победитель или побеждённый? Докажите свою точку зрения. Почему А.С.Грибоедов первоначальное название комедии «Горе уму» заменил на «Горе от ума»? В чём разница? Отразилось ли это на основной мысли произведения? Почему А.С.Грибоедов изменил название комедии? Во времена А.С.Грибоедова понятие «ум» включало широкое содержание: кроме обычных «образованность», «понятливость», «сообразительность» - «вольнолюбие», «вольномыслие», «вольнодумство», «преданность передовым идеям» (что, кстати, нашло полное отражение в комедии)… С другой стороны, название «Горе уму» означало безоговорочную победу противников Чацкого и его единомышленников, т.е. фамусовых, скалозубов, молчалиных и др. Уделом Чацкого стало горе от ума, но только не его поражение, потому что он победитель: отказался от Софьи, как только понял, с кем она; не склонил головы перед фамусовским обществом, остался самим собой в борьбе с «веком минувшим»
Продолжить чтение