Інфаркт міокарда

Визначення
Інфаркт міокарда — крайня ступінь ішемічної хвороби серця, яка характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки міокарда, що виник внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці.
Щорічно в США реєструється 800 000 людей з гострим інфарктом міокарда, з яких 213 000 помирають. У більшості випадків причиною ранньої смертності при гострому інфаркті міокарда є шлуночкові аритмії.

Фактори ризику
Діабет (з або без резистентності до інсуліну) є найважливішим фактором ризику ішемічної хвороби серця (ІХС)
Куріння тютюну
Гіперхолестеринемія (точніше гіперліпопротеїнемія, особливо за рахунок високого рівня ліпопротеїнів низької щільності та низького - ліпопротеїнів високої щільності)
Високий вміст жирів
Високий кров'яний тиск
Наявність ішемічної хвороби серця у родичів
Ожиріння (визначається якщо індекс маси тіла більше 30 кг / м ², або ж по об'єму талії або стегон).
Вік: для чоловіків він стає фактором ризику після 45 років, для жінок - після 55 років, крім того будь-який вік є фактором ризику, якщо родич першої лінії (брат, сестра, батько, мати) мав ІХС до або у 55 років - для чоловіків, або 65 - для жінок).
Гіпергомоцистеїнемія (високий рівень гомоцистеїну, токсичної амінокислоти, яка буває за недостатнього споживання вітамінів B2, B6, B12 і фолієвої кислоти)
Стрес (професії з високим індексом стресу, як відомо, сприйнятливі до атеросклерозу)
Алкоголь (дослідження показують, що тривалий вплив великих кількостей алкоголю може збільшити ризик серцевого нападу)
Чоловіки більше схильні до ризику, ніж жінки.

Періоди ІМ
найгостріший (1 доба)
гострий (1-3 доба)
підгострий (до 9-ої доби)
реабілітації

Ускладнення
гостра\хронічна серцева недостатність
порушення ритму (фібриляція шлуночків)
порушення провідності (виникнення блокад)
аневризма серця
тромбоемболія
аутоімунний кардит

Лікування
Головним принципом невідкладного лікування є відновлення -кровопостачання у ішемізованій ділянці. З цією метою використовують тромболітики (стрептокіназа). Тромболізис доцільно використовувати у перші години після початку ангінозного нападу. Крім того, процедура має низку небезпечних ускладнень (напр. кровотечі).
Для постінфарктної реабілітації застосовують:
нітрати (нітросорбід, кардикет)
антиагрегантні препарати (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель)
препарати, що запобігають розвитку\прогресуванню атерослерозу та ін.
Існують методи оперативної профілактики ІМ, напр. Коронарне шунтування або стентування.